- •Земельне право в правовій системі України.
- •Джерела зп.
- •Права на землю в Україні
- •Право власності на землю.
- •Зміст права власності.
- •Форми права власності на землю.
- •Приватна власність.
- •Державна.
- •Комунальна.
- •Українського народу.
- •Колективна власність.
- •Спільна власність на землю.
- •Гарантії права власності на землю.
- •Захист земельних прав.
- •Набуття та припинення права власності на землю.
- •Приватизація.
- •3 Стадії в процедурі виникнення права власності на зд за угодами:
- •Розмежування земель державної та комунальної власності.
- •Припинення права власності на землю.
- •3 Групи підстав:
- •Право землекористування.
- •Поняття та види прав на користування земель.
- •Право загального землекористування.
- •Право на оренду зд.
- •Оренда зчп без виділення в натурі.
- •Право постійного землекористування:
- •Сервітут.
- •Користування зд для с/г потреб (емфітевзис).
- •Право користування зд для забудови (суперфіцій).
- •Право на іпотеку землі.
- •Регулювання земельних правовідносин органами державної влади і місцевого самоврядування.
- •Системи органів у сфері регулювання земельних правовідносин.
- •Повноваження Президента.
- •Функції державного регулювання земельних відносин в Україні.
- •Планування використання земель.
- •3 Форми:
- •Розподіл і перерозподіл земель.
- •Землеустрій.
- •Ведення державного земельного кадастру.
- •Державна реєстрація прав на землю.
- •Контроль за використанням і охороною земель
- •Моніторинг.
- •Нормування і стандартизація.
- •Розгляд земельних спорів.
- •Правова охорона земель в Україні.
- •Поняття правової охорони земель.
- •Загальна характеристика системи заходів правової охорони земель.
- •Суб’єктно-об’єктний склад таких відносин.
- •Особливості правової охорони ґрунтів.
- •Правове забезпечення використання техногенно забруднених земель.
- •Правове забезпечення консервації земель.
- •Правове забезпечення рекультивації порушених земель.
- •Поняття і правові форми охорони земель від забруднення і псування.
- •Юридична відповідальність за земельні правопорушення.
- •Поняття, класифікація правопорушень земельних.
- •Адміністративна відповідальність.
- •Кримінальна відповідальність.
- •Майнова відповідальність.
- •Дисциплінарна відповідальність.
- •Інші види відповідальності.
- •Тема: Правове регулювання плати за землю
- •Поняття правового режиму земель
- •Поняття земель с/г призначення
- •Право власності
- •Право користування
- •Державне регулювання
- •Правова охорона
- •Специфічні обов’язки власників, землекористувачів.
- •Землі населених пунктів
- •Поняття, склад, функціональне використання
- •Право власності і користування
- •Особливості державного регулювання.
- •Особливості правової охорони.
- •Правовий режим земель спеціального не с/г використання.
- •Поняття, особливості правового режиму
- •Землі промисловості
- •Землі транспорту.
- •Землі зв’язку
- •Землі енергетичних систем
- •Землі оборони
- •Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природо-охоронниго призначення, історико-культурного, рекреаційного та оздоровчого призначення
- •Поняття, склад, функціональне використання земель природо-заповідного фонду.
- •Особливості використання земель природо-заповідного фонду.
- •Особливості правової охорони земель природо-заповідного фонду
- •Поняття земель іншого природоохоронного призначення.
- •Поняття, склад, особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.
- •Поняття, склад, особливості правового режиму земель рекреаційного призначення
- •Поняття, склад, особливості правового режиму земель оздоровчого призначення
- •Правовий режим земель л/г призначення. Поняття юридичні ознаки л/г земель.
- •Державне регулювання.
- •Особливості правової охорони.
- •Правовий режим земель водного фонду
Державна реєстрація прав на землю.
Ст.ст. 125,126, 202 ЗК, ст. 20 ЗУ „Про оренду землі”, ЗУ „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Наказ Держкомзему № 43, Наказ Держкомзему 02.07.03 № 174.
Державна реєстрація прав на землю – це юридично визначена вольова діяльність суб’єктів земельних реєстраційних правовідносин, спрямована на внесення передбачених законодавством належно отриманих даних у спеціально призначені для цього офіційні документи уповноваженими органами за встановленою процедурою з метою виникнення, зміни або припинення прав на землю у заінтересованих осіб, які її ініціюють та утвердження суб’єктів як суб’єктів зазначених легалізацій них прав.
Складова ведення державного земельного кадастру, однак розглядається як самостійна функція регулювання земельних відносин. Реалізація функції спрямована на легалізацію (виникнення) суб’єктивних прав на землю.
Відповідно до ЗУ „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Для реалізації ЗУ„Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень” потрібно прийняти підзаконні акти, яких немає. Через це реєстрація прав на земельні ділянки пов’язується з реєстрацією правопосвідчуючих документів( державний акт на право власності, договір оренди) та здійснюється у складі Державного земельного кадастру спеціальним органом – ДП „Центр Державного земельного кадастру при Дерзкому”, який діє на підставі статуту, затвердженого Наказом Держкомзему 23.05.03 № 135. Крім цього, діяльність його врегульована Наказом Держкомзему 31.10.01 № 279( типові положення).
Ст. 125 ЗК – державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку є юридичним фактом виникнення права на земельну ділянку. Державна реєстрація має легалізаційну функцію – визнання законним власником чи землекористувачем суб’єкта та гарантування державою здійснення та захисту таких прав на земельні ділянки.
Легалізаційна процедура на сьогодні визначена Тимчасовим порядком ведення ДРЗ і передбачає 7 стадій.
05.03.09 – ЗУ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, які посвідчують право на земельну ділянку, порядку поділу і об’єднання земельних ділянок”, який буде введений в дію з 08.05.05 – доповнення до ст. 110, 132, 184, 125, 126, ст. 56 ЗУ „Про землеустрій”, ст. 19 ЗУ „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку , право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності посвідчується державним актом, крім випадків ч. 2 ст. 126 ЗК.
Право власності на земельну ділянку:
Набуту з земель приватної власності
Без зміни її меж
Без зміни цільового призначення
Посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку встановленим законом, у разі набуття права власності за такою угодою, свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності земельної ділянки на підставі цих документів державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується долучається до зазначених документів в кожному такому випадку відчуження.
На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує документ та орган, який здійснює державну реєстрацію на нерухоме майно та їх обмежень роблять відмітку про відчуження ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Встановлення терміну - 14 календарних днів для відмітки про реєстрацію прав на ділянку на підставі документа про її відчуження органом, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відчуження частини ділянки з виділенням її в окрему ділянку здійснюється після отримання власником державного акту, що посвідчує право власності на сформовану нову ділянку (ч. 7 ст. 126).
Якщо державним актом на право власності на ділянку було посвідчено право власності на декілька ділянок (така можливість була встановлена Інструкцією, затвердженою Наказом ДКЗР від 15.04.93 № 28 п.1-4) відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акту на кожну ділянку.
Державні акти видаються на 1 земельну ділянку.
Зміни до ст. 132.