Поняття технологій соціальної роботи

На семінар:

1.Технологія в системі людської діяльності. Поняття «об’єкту» соціальних технологій.

2.Класифікація технологій.

+

1. Сутність технології соціальної роботи.

2. Обєкти та субєкти технологій соціальної роботи.

3. Класифікація технологій соціальної роботи.

4. Функції технологій соціальної роботи.

1. Сутність технології соціальної роботи.

Технологія (від гр. techne - мистецтво, майстерність, вміння + logos - вчення) - система знань про способи й засоби обробки і якісного перетворення об'єкта.

- це сукупність операцій, які здійснюються в певній послідовності, з яких складається проце виготовлення чого-небудь (процес обробки матеріалу).

Поняття "соціальна техно­логія" утвердились не відразу. Ще в 70-х pp. XX ст. піддавалась сумніву сама можливість технологізації соціальної сфери. Од­нією з перших робіт, в якій ґрунтовно розглядалося поняття "соціальна технологія", була монографія болгарського вченого Ніколи Стефанова "Суспільні науки і соціальна технологія", яка була опублікована російською мовою в 1976 р. Він підкреслю­вав, що соціальні процеси, якими б складними вони не були, піддаються технологізації. Учений писав: "Там, де людина ак­тивно і цілеспрямовано ставиться до процесів, що відбувають­ся навколо неї, де вона прагне свідомо і планомірно змінити природне і соціальне середовище, там, в принципі, можливою є технологія...Чим більше ускладнюються види людської діяль­ності, тим більш обов'язковим стає розчленування їх на відповідні етапи і операції. Для того, щоб діяльність отримала право називатися технологією, вона має бути свідомо і плано­мірно розділена на елементи, що зреалізовуються в певній послідовності. Ні етапи і операції, ні порядок і послідовність цих операцій не можуть бути встановлені довільно, оскільки кожна діяльність має свою внутрішню логіку розвитку і функціонування". Починаючи з другої половини 70-х pp. і практично до на­шого часу продовжується інтенсивна наукова розробка про­блем, пов'язаних з соціальними технологіями.

Технологіїї СР- це сукупність способів (проф.) впливу на соціальний об’єкт, з метою його поліпшення, забезпечення оптимізації функціонування при можливому тиражуванні даної системи впливу. (працюємо з свідомістю, уявленнями, переконаннями, ставленням)

Об’єктом впливу соціальних технологій являються:

1. в першу чергу, соціальні групи;

2. групова свідомість;

3. групові цінності;

4. групові норми і т.д.

.Технологія – це алгоритм діяльності, в результаті якої, досягається визначена соціальна мета і перетворюється об’єкт впливу.

Ця діяльність не зводиться до одноразового акту, а являє собою процес, який характеризується зміною змісту, форм, методів, які циклічно повторюються при вирі­шенні кожного нового завдання в соціальній сфері. У сукуп­ності зміст такого циклу від виникнення завдання до його по­вного вирішення складає технологічний процес. Процес - це зміна (динаміка) стану предмета під впливом зовнішніх чи внутрішніх факторів(у СР- розглядаються соціальні умови та обставини життєдіяльності людини; внутрішні- морально-психологічні, фізіологічні, фізичні ресурси людини). Сутнісна характеристика технологічного процесу - стійка, що повторюється, послідовна у часі зміна змісту діяльності за єдиним задумом.

Компоненти технологічного процесу:

• алгоритм дій – це певна послідовність дій або програма вирішення завдань, яка точно вказує, як і в якій послідовності операцій отримати ре­зультат, визначений вихідними даними;

• операції - найпростіші дії, спрямовані на досягнення кон­кретної, усвідомленої мети. Сукупність операцій, об'єдна­них загальною метою (підметою), складають процедуру технологічного процесу;

• інструментарій - арсенал засобів, що забезпечують досяг­нення мети впливу на особистість та суспільство.

Операція повинна чітко відповідати результату і поставленої мети).

В технологічному процесі можна виділити 5 процедурних етапи:

І. постановка мети – відбувається первинне формулювання цільової установки, власне що ми хочемо досягти, мета повинна бути ясною і конкретною, сформульованою з позитивних намірів, практично досяжною, бути зрозумілою для виконавців, містити процедуру перевірки.

ІІ. технологічної досяжності – потрібно виробити систему індикаторів в установленні відповідності отриманих результатів із тимчасовими параметрами.

ІІІ. аналізу системи – критерії ефективності технології (які нам підкажуть наскільки те, що ми напрацювали є тим способом, що змінить ситуацію).

ІV. оцінки – утилізація (відбір) характеристик того, що сприяє чи перешкоджає досягненню мети.

V. розробки технологій – створюється нова методика якогось нововведення, яка направлена на розв’язання глобальної проблеми.

Змістом технологічного процесу соціальної роботи є вияв­лення соціальної чи особистісної проблеми і з допомогою інструментарію й засобів, що є у розпорядженні соціальних служб, своєчасне їх вирішення.