18

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКО

кафедра військового права

ЗАТВЕРДЖУЮ

ТВО начальника кафедри військового права

підполковник І.М.КОРОПАТНІК

“ ___ “ _____________ 20 __ р.

лекція

для проведення занять з студентами

Дисципліна:	Військово-юридична психологія
Тема № 1	Предмет і задачі військово-юридичної психології. Особистість військовослужбовця та її психологічна структура

Розглянуто на засіданні кафедри та рекомендовано для використання в навчальному процесі Протокол №___ від “ ___ “ _________200 __ р.

Переробила викладач кафедри військового права, к.соц.н. КОЖЕДУБ О.В.

Київ

Заняття № 1	Предмет і задачі військово-юридичної психології. Особистість військовослужбовця та її психологічна структура
Навчальна мета:	Ознайомити студентів з предметом, задачами та методологічними основами військово-юридичної психології. Дати поняття особистості та психологічних факторів її формування. Розкрити поняття спрямованості особистості військовослужбовця як учасника військово-юридичної діяльності.
Виховна мета:	Формувати у студентів гуманістичне, науково обгрунтоване ставлення до військово-юридичної діяльності.
Час:	2 години
Місце:	Аудиторія
Метод (вид) заняття:	Лекція
Матеріально-технічне забезпечення:	Військово-юридична психологія: навчально-методичний посібник (методичні рекомендації, плани семінарських занять, перелік рекомендованої літератури) – К., 2004
Література:	Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - М.: 1967. Грановская Р.М. Восприятие и модели памяти. - Л.: ЛГУ, 1974. Грановская Р.М. Элемены практической психологиии. - ЛГУ.: 1967 Изард К. Эмоции человека: Перевод с англ. - М.: 1980. Лебедев В.И. Психология и управление. - М.: Агропромиздат, 1990. Платонов К.К. Занимательная психология. М., 1962. Райковский Я. Эксперементальная писхология эмоций, /Пер с польского. - М.,1979. Романов В.В. Военно-юридическая психология. - М.: ВКИ, 1991. Симонов П.В. Ершов П.М. Темперамент. Характер. Личность - М., 1964. Теплов Б.М. Избр. труды: В 2-х Т. - М., 1985. Теплов Б.М. Ум полководца. - М Педагогика, 1990. Ягупов В. Військова психологія: Підручник. – Київ: Тандем, 2004. – 656 с. Ягупов В.В. Альбом схем з загальної та військової психології. - К., 1999. Ягупов В.В. Військова і соціальна психологія. - К., 1999.

Навчальні питання і розподіл часу

1.	Вступна частина		10 хв.
2.	Основна частина		65 хв.
	2.1.	Предмет військово-юридичної психології	15 хв.
	2.2.	Задач та методологічні засади військово-юридичної психології	15 хв.
	2.3.	Поняття особистості в психології та фактори її формування	20 хв.
	2.4.	Психічні пізнавальні процеси	15 хв.
3	Заключна частина		5 хв.

Організаційно-методичні вказівки

До початку заняття викладачу потрібно уяснити навчальну та виховну мету, питання які розглядатимуться на в лекції та продумати методику проведення заняття, застосування навчальних прийомів, використання технічних засобів та наочних посібників. Розробити та затвердити план проведення заняття.

У вступній частині лекції необхідно відмітити актуальність даної теми, значне її засвоєння для майбутньої професійної діяльності, показати зв’язок з майбутніми темами. Назвати тему заняття, питання лекції (доцільно підготувати та показати слайд). Довести до аудиторії навчальну і виховну мету заняття.

Основна частина заняття проводиться шляхом усного викладення навчального матеріалу. Викладач, враховуючи особливості аудиторії, загальний рівень підготовки студентів застосовує різноманітні навчальні прийоми (інтерактивні акції, використання підготовлених слайдів, відеофільмів, наочних посібників та ін.) Зосереджує увагу на складніших питаннях, при необхідності вдається до повтору.

Заключна частина містить підсумки, що випливають із основної частини лекції, а також рекомендації щодо подальшого вивчення основних питань самостійно. Зазначається тема і вид наступного заняття та ставиться завдання на самостійну підготовку. При цьому, якщо по даній темі не передбачається самостійної роботи під керівництвом викладача, обов’язково, за рахунок збільшення часу на заключну частину лекції.

ВСТУПНА ЧАСТИНА

10 хв.

На початку заняття викладач перевіряє наявність особового складу, оголошує тему, навчальні питання та доводить загальний порядок проведення заняття.

У вступному слові викладач звертає увагу на необхідність вивчення даної теми, пов’язує її з раніше вивченим матеріалом.

Основна частина

65 хв.

Предмет і задачі військово-юридичної психології. Особистість військовослужбовця та її психологічна структура

2.1.

Предмет військово-юридичної психології

15 хв.

Військово-юридична діяльність з психологічної точки зору висуває задачі, які не вирішуються ані юридичною, ані військовою психологією. Їх повинна вирішувати самостійна прикладна галузь психологічної науки, що знаходиться на стику соціальної, військової і юридичної психології. Такою галуззю психологічної науки є військово-юридична психологія, названа так відповідно до тієї діяльності, потреби якої вона забезпечує своїми науковими дослідженнями і практичними рекомендаціями.

Отже, соціально-психологічні закономірності правозастосовчої діяльності у військах, вимоги, які висуваються цією діяльністю до особистості військового юриста, професійно-важливі психологічні якості, які повинні бути у нього, людський фактор в цілому стосовно військово-юридичної діяльності основний зміст напрямку психологічно-правових досліджень, які поєднує військово-юридична психологія.

Отже, військово-юридична психологія – це прикладна галузь психологічної науки, яка вивчає особистість суб’єктів військово-юридичної діяльності, соціально-психологічні процеси і явища, пов’язані з цією діяльністю в галузі військовослужбових відносин, які регулюються нормами військового законодавства (військового права) в умовах військової служби, військового побуту.

Звідси, суб’єктами військово-юридичної діяльності це особи, які безпосередньо зайняті в ній:

• слідчий військової прокуратури,

• військовий прокурор,

• член військовою суду,

• офіцер юридичної служби,

• офіцер-дізнавач,

• командир військової частини

• військовослужбовець, який вчинив правопорушення і який залучений до сфери цієї діяльності в якості звинуваченого (підсудного),

• свідки,

• потерпілі з числа військовослужбовців.

Всі вони, маючи специфічні права і обов’язки, передбаченими в кримінально-процесуальному законодавстві, є суб’єктами військовоправових і військовослужбових відносин, виразниками певних суспільних, групових поглядів, думок і настроїв, учасниками формальних і неформальних відносин, які існують у військових колективах.

Тому предметом військово-юридичної психології є не тільки психіка, свідомість суб’єктів військово-юридичної діяльності, соціально-психологічні закономірності самої діяльності, але і армійське (військове) середовище, система міжособистісних відносин серед військовослужбовців у військових колективах, у яких виявляються антисуспільні, протиправні форми поведінки військовослужбовців.

Військово-юридичну психологію цікавлять мікрогрупи військовослужбовців з негативною, антисуспільною спрямованістю, з якими, як правило, пов’язані групові форми протиправної поведінки. Однак, психологічні особливості таких груп майже не досліджуються ані в юридичній психології, ні в військовій психології.

2.2.

Задачі та методологічні засади військово-юридичної психології

15 хв.

Військово-юридична психологія покликана надавати допомогу працівникам органів військової юстиції, військової прокуратури, військових судів, а також органів дізнавання, офіцерам юридичної служби.

Задачі військово-юридичної психології:

1. дослідження психологічних особливостей особистості військовослужбо-вців, які скоїли злочин;

Військово-юридичну психологію цікавить перш за все не особистість злочинця взагалі, а лише особистість військовослужбовця, який скоїв протиправне діяння, в т.ч. військове правопорушення. В ході психологічного вивчення особистості правопорушника особливу увагу приділяється його антисуспільній спрямованості, аналізу мотиваційної сфери, виявленню індивідуальних відмінностей в психічних процесах, станах і інших підструктурах особистості.

2. вивчення психологічних проблем злочинів, які скоюються військовослужбовцями, в тому числі військові злочинів, які зазіхають на порядок несення військової служби, військовослужбові відносини військово- юридичної психології вивчає психологічні фактори, які обумовлюють скоєння злочинів військовослужбовцями, в тому числі злочинів, які виникають на ґрунті деформованих між особистісних відносин у військовому колективі, а також групові форми протиправної поведінки;

3. вивчення психологічних особливостей особистості учасників кримінального процесу (свідків, потерпілих, інших осіб із числа військовослужбовців).

Метою такого дослідження є:

• встановлення працівниками органів військової юстиції психологічного контакту з цими особами;

• надання їм допомоги в активізації пізнавальних процесів при встановленні істини по справі;

• нейтралізація негативних психічних явищ, які заважають свідкам, потерпілим і іншим учасникам кримінальною процесу надати факти, які стосуються злочину, який розслідується;

• виявлення особливостей психіки цих осіб з метою правильної оцінки їх свідчень і подальшої поведінки в ході попереднього розслідування і судового розгляду кримінальної справи;

4. розробка проблем судово-психологічної експертизи як метод вивчення психологічних особливостей суб'єктів кримінального процесу (звинуваченого, свідка, потерпілого);

5. дослідження соціально-психологічних явиш, які мають, місце у військових колективах, мікрогрупах і їх вплив на поведінку, особливо на протиправну поведінку військовослужбовців. Це такі явища як кругова порука серед військовослужбовців, анти- та позастатутні відносини, групова злочинність;

6. вивчення соціально-психологічних закономірностей військово-слідчої, військово-прокурорської діяльності військових судів, підрозділів, юридичної служби МОУ,

Тобто створення професіограми військово-юридичної діяльності і окремих її видів.Підготовка рекомендацій психологічного характеру, які забезпечують високу якість і ефективність правоохоронної діяльності органів військової юстиції, в т.ч. спільної групової діяльності військових юристів.

7. дослідження психологічних особливостей проведення слідчих дій за участю військовослужбовців: у воєнних (бойових) умовах, слідчих дій інформаційного характеру (огляд місця злочину чи події, обшук, допит, очна ставка, слідчий експеримент).

В свою чергу, виконання даної задачі вимагає:

• вивчення особливостей психіки, які виявляються у звинуваченого (підсудного), потерпілого, свідка на місці події, під час допиту проведення інших слідчих дій;

• розробка рекомендацій психологічного характеру, які можуть бути використані слідчим (суддею) в ході слідчих дій при розслідуванні (розгляді) кримінальних справ різної категорії;

• дослідження психологічних особливостей поведінки осіб, які дають неправдиві свідчення, створення методики психодіагностики неправдивих свідчень і викриття брехні;

• виявлення психологічних причин помилок, які робляться слідчим чи судом в ході проведення слідчих чи судових дій і розробка рекомендацій по усуненню цих причин;

8. створення психологічної характеристики особистості військового юриста, визначення професійно важливих особистісних якостей слідчого, прокурора, судді військового суду, офіцера юридичної служби.

На цій основі необхідно забезпечити:

• розробку системи професійного відбору осіб, які хочуть стати військовими юристами, а також тих, хто призивається із запасу в органи військової юстиції,

• розробку системи психологічної підготовки до майбутньої діяльності в органах військової юстиції,

• формування необхідних для діяльності військовою юриста соціально-психологічних якостей.