- •1. Історія україни, її об'єкт, предмет та періодизація
- •4. Античні міста-держави північного причорномор’я
- •3. Трипільська культура
- •2. Первісні люди: поява та спосіб життя. Першоначала людського життя в україні
- •5. Побут, заняття та вірування скіфів
- •6. Кіммерійці, скіфи, сармати. Перші державні утворення на території україни
- •7. Східні слов’яни у давнині. Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
- •8. Передумови утворення київської русі й особливості державного процесу
- •9. Походження, виникнення та розвиток київської русі
- •10. Політика князів київської русі у х ст.
- •11. Розбудова держави за володимира великого. Хрещення русі та його історичне значення
- •12. Політика ярослава мудрого «руська правда»
- •13. Київська русь під час правління нащадків ярослава мудрого. Володимир мономах
- •14. Феодальна роздробленість київської русі
- •15. Боротьба русі проти монгольської навали та встановлення золотоординського іга
- •16. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток київської русі
- •17. Характерні риси та особливості розвитку культури київської русі
- •18. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •19. Включення українських земель до великого князівства литовського та польщі
- •20. Кревська унія: причини, зміст, наслідки
- •21. Люблінська унія 1569 р., її причини та наслідки для українських земель
- •22. Брестська церковна унія (1596 р.), її причини та наслідки для українських земель
- •23. Соціально-економічний розвиток укр. Земель у складі великого князівства литовського та польщі
- •24. Культура україни у хіv – хvі ст
- •25. Суспільні рухи кінця хvі – 30-х рр хvіі ст
- •26. Проблема походження козацтва в історичній літературі
- •27. Виникнення козацтва. Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво козаків
- •28. Заснування запорізької січі та її історичне значення
- •29. Українське козацтво як впливовий чинник міжнародного життя
- •30. Реєстрове козацтво. Боротьба з турками й татарами
- •31. Причини, характер, рушійні сили й етапи української національної революції середини хvіі ст
- •32. Б.Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, дипломат
- •33. Утворення української гетьманської держави. Політика українського уряду в середині хvіі ст
- •34. Українсько-московські зв’язки під час української національної революції середини хvіі ст
- •36. Переяславська угода 1654 р., її причини, сутність і наслідки
- •37. Україна у 1654 – 1657 рр.
- •38. Історичне значення української національної революції середини хvіі ст. І діяльність б.Хмельницького
- •39. Гетьмани україни доби руїни (друга половина хvіі ст.)
- •40. Основні напрямки політики і. Виговського. Гадяцький договір
- •41. Гетьманування ю.Хмельницького та переяславська угода 1659 р.
- •42. Громадянська війна та поділ козацької україни на два гетьманства (вересень 1657 – червень 1663 рр.)
- •43. Політика уряду п.Дорошенка
- •44. Україна за гетьманування і.Мазепи
- •45. Андрусівський мир 1667 р. І його значення для україни
- •46. Політика петра і щодо україни
- •47. Обмеження та ліквідація козацької державності у хvііі ст.
- •48. Ліквідація запорізької січі у хvііі ст., її причини і наслідки
- •49. Правобережні та західноукраїнські землі у хvііі ст.
- •50. Культура України у хvіі - хvііі ст.
- •51. Діяльність п.Орлика. Бендерська конституція і «вивід прав україни»
- •52. Соціально-економічний розвиток лівобережної україни в другій половині хvіі - хvііі ст
- •53. Поділи речі посполитої, їх наслідки
- •54. Українські землі у складі російської імперії (перша половина хіх ст.)
- •55. Початок українського культурного відродження в першій половині хіх ст.
- •56. Українське національне відродження
- •57. Громадські політичні організації на українських землях (перша половина XIX ст.).
- •58. Кирило-мефодіївське товариство
- •59. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •60. Культура України хіх ст.
- •61. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •62. М.Драгоманов та його вплив на розвиток українського національного руху
- •63. Культурно-національний рух на західноукраїнських землях у середині XIX- на початку XX ст.
- •64. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку хх ст.
- •65. Столипінська аграрна реформа, її наслідки для україни
- •66. Події 1905 – 1907 рр. В україні
- •67. Діяльність українських партій і організацій у 1905 – 1914 рр.
- •68. Особливості розвитку українського національного руху під владою Російської й Австрійської імперій.
- •69. Україна й українці в першій світовій війні
- •70. Діяльність української ценртальної ради у 1917 р.
- •71. Перший і другий універсал уцр. Утворення генерального секретаріату
- •72. Діяльність українських партій і організацій у добу Центральної Ради.
- •73. Брестський мирний договір (1918 р.), його підготовка, підписання таполітичні наслідки для унр.
- •74. Політика Центральної Ради у 1918р.
- •75 Діяльність унр.
- •76. Причини, характер і рушійні сили державного перевороту 29 квітня 1918р.
- •77. Українська Держава п.Скоропадського (1918)
- •78. Утворення директорії унр та її діяльність
- •79. Діяльність українських партій і організацій у добу Директорії.
- •80. Західноукраїнська народна республіка
- •81. Події 1919 р. На території україни
- •82. Причини укладення, зміст та наслідки варшавської угоди між унр і польщею
- •84. Голод 1921 – 1923 років в Україні.
- •85. Нова економічна політика (неп) та особливості її здійснення в україні
- •86. Політика українізації у 1920-ті рр.: форми і зміст
- •87. Політика суцільної колективізації в україні. Голодомор 1932 – 33 рр.
- •88. Індустріалізація в україні
- •89. Сталінські репресії в україні в 1930-і рр.
- •90. Досягнення та втрати української культури в 1920-ті - 1930-ті роки.
- •91. Польський режим на західноукраїнських землях у 1920 – 1930 рр.
- •92. Український національний рух у західній україні між двома світовими війнами
- •93. Включення західноукраїнських земель до складу урср у 1939-1940 рр.
- •94. Окупація українських земель німеччиною та її союзниками у 1941-1942 рр.
- •95. Німецький окупаційний режим в україні 1941-1944 рр.
- •96. Радянський партизанський рух в україні в роки другої світової війни
- •97. Український націоналістичний повстанський рух у 1941-1945 рр.
- •98. Звільнення України від нацистської окупації в 1943-1944 рр.
- •99. Україна після другої світової війни: втрати та здобутки
- •100. Повоєнна відбудова в україні (1946 – початок 1950-х рр.)
- •101. Культурне життя в україні у другій половині 1940-1950 рр.
- •102. Хрущовська «відлига» та її характер в україні (1956-1964 рр.)
- •103. Соціально-економічний розвиток Української рср середини 1960-х середини 1980-х років.
- •104. Опозиційний рух в україні у 1960 – 1980 рр.
- •105. Формування багатопартійності в україні 1980 – 1990 рр.
- •106. Розбудова української незалежної держави (1991 – 2003 рр.)
- •107. Соціально-економічний розвиток україни в 1991 – 2003 рр.
- •108. Державна символіки україни, її історичне походження
- •60. Культура україни хіх ст.
40. Основні напрямки політики і. Виговського. Гадяцький договір
За рішенням старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) влади після смерті Б. Хмельницького передавалася його молодшому сину Юрію. 60-80-ті роки XVII ст. увійшли в історію України як «доба Руїни». Її початком стало усунення восени 1657 р. Ю. Хмельницького від влади. І. Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот. Його причинами цих дій були погіршення геополітичного становища держави, посилення соціального протистояння в суспільстві, боротьба окремих груп за владу.
Після того, як у жовтні 1657 р. в Корсуні Генеральна козацька рада визнала гетьманом І. Виговського, він розгорнув активну державну діяльність. Він укладає союз зі Швецією, поновлює союзницькі відносини з Кримом, йде на порозуміння з Оттоманською Портою. У відносинах з Польщею та Росією гетьман намагається зберегти бодай автономію Української держави.
Значних змін зазнала внутрішня політика. Козацька старшина підштовхували І. Виговського до відновлення старої моделі соціально-економічних відносин, насамперед кріпацтва. Така внутрішня політика гетьмана вела до послаблення центральної влади, посилення позиції козацької старшини та шляхти, порушення соціальної рівноваги в суспільстві, зростання масового невдоволення і до вибуху соціальної боротьби. Наприкінці 1657 р. проти політики І. Виговського активно виступили народні маси.
16 вересня 1658 р. І. Виговський уклав з польським урядом Гадяцький договір. За його умовами Україна як формально незалежна держава під назвою Велике Князівство Руське на рівних правах з Польщею та Литвою ставала третім членом федерації – Речі Посполитої. Територія князівства охоплювала Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства. Верховна влада належала гетьманові, який обирався довічно та затверджувався королем. Православні віруючі зрівнювалися в правах з католиками.
Водночас Гадяцький договір передбачав відновлення адміністративно-територіального устрою, що існував до 1648 р.; повернення польським магнатам і шляхті маєтків в українських землях; відновлення повинностей українського селянства. Крім того, Українська держава позбавлялася права на міжнародні відносини.
Гадяцький договір викликав невдоволення, зростання опозиції, посилення промосковських настроїв. Обставини ускладнювалися збереженням у Києві московської залоги на чолі з В. Шереметьєвим та нападом запорозького кошового Сірка на Крим, що змусило татар – союзників гетьмана – повернутися додому. За таких обставин І. Виговський у жовтні 1659 р. зрікається булави та виїжджає до Польщі.
41. Гетьманування ю.Хмельницького та переяславська угода 1659 р.
Намагаючись уникнути громадянської війни, пом'якшити соціальну напругу, запобігти територіальному розколу після гетьманування І. Виговського, старшина знову проголошує гетьманом Ю. Хмельницького. Юний Юрій був не стільки прапором, скільки ширмою для елітної групи старшини, що стояла за його спиною. Найближчими радниками гетьмана стали досвідчені політики та воєначальники – генеральний осавул І. Ковалевський, прилуцький полковник П. Дорошенко та запорозький кошовий І. Сірко. Уряд Ю. Хмельницького для збереження української державності обрав тактику не прямого протистояння, а обережної гри на суперечностях між Москвою та Варшавою.
Однак уже на початку свого другого гетьманування Юрій припустився фатальної помилки: він прибув для переговорів з російською стороною до Переяслава, де стояв з великим військом О. Трубецькой. Новий Переяславський договір, ухвалений 27 жовтня 1659 р., фактично перетворював Україну на автономну частину Росії: переобрання гетьмана мало здійснюватися лише з дозволу царя; гетьман втрачав право призначати і звільняти полковників, карати без суду смертю старшин, виступати в похід без царського дозволу; заборонялися відносини з іншими країнами.
У 1660 р. розпочався новий раунд російсько-польського протистояння в боротьбі за українські землі. На Волинь рушило 20-тисячне російське військо на чолі з В. Шереметьєвим. У другому ешелоні рухалося 30 тис. козаків на чолі з Ю. Хмельницьким. Незабаром під Чудновом російські вояки потрапили в оточення і зазнали поразки. За цих обставин Юрій під тиском пропольськи настроєної старшини схиляється до угоди з Польщею. 18 жовтня 1660 р. було укладено Слободищенський трактат, відповідно до якого Україна знову поверталася під владу Речі Посполитої на правах автономії. Хоча ця угода і нагадувала Гадяцьку, однак у ній обмеження політичної незалежності українських земель були більш значними: усунено статтю про Велике князівство Руське; гетьман не тільки позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, а й зобов'язувався подавати військову допомогу Польщі у війнах з іншими державами; польській шляхті і магнатам поверталися всі маєтності в Україні. Найтрагічнішим наслідком Слободищенського трактату став початок територіального розколу України.
У січні 1663 р. Ю. Хмельницький, розуміючи, що він не тільки не зміцнив єдність держави, а й став одним з ініціаторів її територіального розмежування, зрікається гетьманської булави та йде в монастир. Після того, як Правобережжя обрало гетьманом П. Тетерю, а Лівобережжя – І. Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним.