81.Рента та орендна плата за землю

Рента (від фр. rendre — віддана) — це передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки.

Отже, земельна рента є економічною формою реалізації власності на землю.

Є три основних види земельної ренти: диференційна, абсолютна, й монопольна.

Орендна плата — це платіж, який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою. В суму орендної плати насамперед входить сама земельна рента. Якщо земельна ділянка здається в оренду з розташованими на ній будівлями, іригаційними спорудами, на ній проведено меліоративні роботи тощо, то орендар за користування цим основним капіталом, вкладеним в землю, повинен платити амортизаційні відрахування. А оскільки орендар користується цим капіталом в кредит, то він платитиме ще і позичковий відсоток від нього.

82.Диференційна рента

Диференційна рента. Причина: Ммонополія на землю як об'єкт господарювання. Умови формування: Обмеженість земельних ресурсів;відмінності в природній родючості ґрунтів і неоднакове місцерозташування;особливості дії законів вартості і ціноутворення в сільському гос-ві. Джерело: надлишок дод. продукту, що утворюється на кращих природних земельних ділянках або в результаті продуктивніших додаткових капіталовкладень у землю. Форми вилучення: орендна плата, рентні платежі, плата за землю, зональні ціни. Рента І - додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на кращих за природною родючістю і місцезнаходженням землях. Рента ІІ - за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю.

83.Економічна рента- рента за використання ресурсу , к-ть якого значно обмежена , тобто пропозиція якого нееластична. При такому визначенні всі інші ренти є різнJвидами ек ренти. Ек ренту отримують і і власники людських ресурсів – талановиті музиканти, співаки, кінозірки у вигляді супергонорарів за свій рідкісний професійний ресурс.кількісно ек рента є різницею між реальною ціною рідкісного ресурсу і тою мін ціною, яку необхідно сплачувати , щоб спонукати власника цього ресурсу його продавати.

85.Факторні доходи— це доходи факторів виробництва в процесі економічної діяльності. Включають оплату праці (дохід праці), доходи від капіталу (рента, відсотки, дивіденди, орендна плата), змішані доходи (доходи фермерів та осіб вільних професій, доходи від індивідуальної трудової діяльності).

Джерела формування доходів:

1. за пропозицією економічних ресурсів – заробітна плата, рента, орендна плата, прибуток.

2. за пропозицією грошей – позичкові проценти.

3. за наявністю особливого статусу – пенсії, стипендії

4. випадкові – виграши, знахідки, спадщина.

Формування доходів населення можна визначити такою формулою:

Дт+Дп+Дм=Дф,Дт – дохід від трудової діяльності;

Дп-дохід від підприємницької діяльності;Дм – дохід від власності;Дф-доходи населення.

88-89.Ціноутворення – це економічний процес формування цін у суспільстві з товарним виробництвом.Заробітна плата винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.Для ком-адм системи характерним було встановлення ставок заробітної пла­ти неринковим шляхом. Заробітна плата й працевлаштування суворо контролюва­лися. існували ще й премії. Тарифні ставки встановлюва­ли відповідно до рівня кваліфікації працівників. Існували мін тарифна ставка для працівників найнижчої кваліфікації, а також коефіцієнти, надбавки за старанн і наполегл у роботі.

У ринк ек-ці ставки заробітної плати встановлюються ринковим шляхом, хоча на них здійснюють вплив і неринкові сили (трудові спілки, держава), про що буде сказано далі. Ставка заробітної плати виступає тут як один із видів ціни, що встановлюється під впливом попиту й пропозиції на ринку праці.Щоб дати кількісну характеристику зар плати, треба знати її ставки за одиницю часу: год, день, тиждень тощо, а також к-сть год, відпр робітником за день, тиждень, місяць

системи заробітної плати:пряма відрядна заробітна плата передбачає прямо пропорційну залежність між зростанням обсягу виробки і збільшенням заробітної плати;відрядно-прогресивна заробітна плата- виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понад норму — за розцінками вищими й зростаючими;

відрядно-регресивна заробітна плата -кожному відсотку збільшення виробітку понад норму відповідає приріст заробітку менше одного відсотку. відрядно-преміальна заробітна плата- продукція в розмірі норми виробітку оплачується за продукцію, виготовлену понад норму, за дотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботу передбачена премія;акордна заробітна плата- заробітна плата встановлюється не за кожний виріб або операцію, а за весь обсяг робіт за акордними розцінками;колективна відрядна заробітна плата- заробітна плата робітника знаходиться в залежності від виробітку бригади, лінії, зміни. Колективний заробіток розподіляється між членами бригади згідно з присвоєними їм розрядами, коефіцієнтами і відпрацьованим часом.

90. Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку одержує працівник за свою працю. Одиницею виміру тут є погодинна ставка заробітної плати, яка визначається коливанням попиту і пропозиції на ринку праці. Номінальна заробітна плата, тобто кількість грошей, одержаних працівником на руки, не дає повного уявлення про доход на фактор найманої праці, тому що в різний час за одну і ту ж кількість грошей можна купити різну кількість життєвих благ. Реальна заробітна плата маса товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату за існуючого рівня цін після відрахування податків та інших платежів. рівень реальної заробітної плати визначається сумою номінальної оплати праці, рівнем податків і цін на життєві блага.

91. Позичковий відсоток — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядається не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному — як відсоток від суми позичених грошей. Для зручності ставку позичкового відсотка, як правило, дають у перерахуванні на річну. Джерелом сплати позичкового процента є прибуток, що його одержує підприємець у процесі продуктивного використання позичкового капіталу. Прибуток розподіляється між суб’єктами кредитних відносин:кредитор отримує прибуток у вигляді процента за кредит;-позичальник отримує підприємницький доход у вигляді прибутку на позичковий капітал, який використовується в підприємницькій діяльності.Величина позичкового процента характеризується його нормою у вигляді процентної ставки. Норма процента визначається як відношення річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помножене на сто.

Поз.відсоток=Сума сплати за позику/сума поз.капіталу*100%

Норма процента знаходиться у певній залежності від норми прибутку. Вважається, що норма процента може коливатись від нуля (мінімальна межа) до середньої норми прибутку (максимальна межа). Мінімальну межу норми процента точно визначити не можливо, але вона не повинна дорівнювати нулю бо інакше надання кредиту втрачає всякий сенс для кредитора.

93. Економічне зростання – Економічне зростання в масштабах всього суспільства – це збільшення річного виробництва товарів та послуг. Економічне зростання визначається з двох позицій: 1) як поступальний приріст реального обсягу ВВП, ВНП або національного доходу (НД) за рахунок збільшення обсягів використовуваних ресурсів і (або) кращого їх використання без порушення рівноваги у короткострокових періодах; 2) як реальний приріст ВВП (ВНП чи НД) на одну особу.

Фактори:

1. Прямі

   1. втілення технологій та організації виробництв. Збільшення кількості та якості природних ресурсів.

   2. Зростання чисельності та професіоналізму трудових ресурсів.

   3. Збільшення та поліпшення складу основного капіталу.

   4. Розвиток підприємництва.

   1. Непрямі

      1. Рівень цін на ресурси

      2. Рівень оподаткування

      3. Облікова ставка національного банку

      4. Рівень монополізації ринку

      5. Циклічність економічного розвитку

Абсолютний приріст deltaY = Yt-Yt-1. Y – ВВП, ВНП, НД.

Темп приросту deltaT=delY/ Yt-1.

Джерелами економічного зростання є: — економічні ресурси, що пропонуються їх власниками; — зростання продуктивності ресурсів на основі розвитку НТП.