4.5. Фінансовий леверидж

Ефект фінансового левериджу – це збільшення рентабельності власних коштів внаслідок використання кредиту, незважаючи на платність останнього.

Ефект фінансового левериджу викликаний:

1) різницею між рентабельністю власних коштів і середньою ставкою банківського кредиту;

2) положенням господарського законодавства, відповідно до якого виплата відсотків за довгостроковий кредит включається в суму витрат на виробництво продукції й не обкладається податком на прибуток.

Приклад. Візьмемо два підприємства з однаковою сумою прибутку до сплати податків і відсотків за кредит і однакову суму джерел грошових коштів, але з різною їхньою структурою. Перше підприємство використовує винятково власні кошти, а друге – у рівній пропорції власні й позикові кошти.

Показник	Фірма 1	Фірма 2
1. Прибуток до сплати податків і відсотків за кредит, EBIT, тис. дол.	200	200
2. Джерела коштів	1000	1000
2.1 у тому числі власні грошові кошти, ВК	1000	500
2.2 позикові, ПК	0	500
3. Ставка відсотків за позикові кошти, 15%, СПК	0	75
4. Прибуток-брутто до оподаткування (рядок 1–рядок 3)	200	125
5. Податок на прибуток, Т, 25%	50	31,25
6. Чистий прибуток	150	93,75
7. Економічна рентабельність, ЕР, (рядок 1/ рядок 2)	20%	20%
8. Рентабельність власних коштів, РВК фірма 1: 1150×100%/1000=15%; фірма 2: 93,75×100/500=18,75%	15%	18,75%

У другого підприємства рентабельність власних коштів вища на 18,75–15=3,75 процентних пункти.

Назвемо відношення прибутку до виплати податків і відсотків за кредит до суми джерел грошових коштів економічною рентабельністю, ЕР.

(26)

Розходження між економічною рентабельністю й рентабельністю власних коштів полягає в тім, що оподатковування знижує рентабельність власних коштів в (1–Т) рази, де Т – ставка податку на прибуток. Тобто для першого підприємства:

, а саме: 0,75×20%=15%

Розходження в рентабельності власних коштів цих підприємств має місце через ефект фінансового левериджу, що визначається за формулою:

(27)

4.6. Показники ефективності використання акціонерного капіталу

У фінансовому аналізі відкритих акціонерних товариств широко застосовуються показники і коефіцієнти, які дозволяють оцінити ступінь використання акціонерного капіталу, ефективність вкладення коштів у цінні папери даного підприємства. Знання цих показників дозволяє грамотно підходити до вибору цінних паперів для інвестицій і будувати певні плани поведінки на фондовому ринку.

До таких основних показників належать:

1. капіталізована вартість акцій MC (Market Capitalization),

2. величина прибутку на одну акцію, EPS;

3. коефіцієнт ціна ‑ доход, P/E;

4. величина дивідендної віддачі акцій, D/P₀;

5. коефіцієнт виплати дивідендів, D/EPS;

6. рентабельність акціонерного капіталу;

7. коефіцієнт мультиплікації ринкової вартості фірми, К_МВ.

Цю інформацію можуть активно використати приватні інвестори для прийняття інвестиційних рішень на підставі невеликої кількості досить простих показників, які повинні регулярно публікуватися.

1. Показник капіталізованої вартості акцій (показник ринкової капіталізації) показує сумарну ринкову вартість акцій компанії за їх поточною ринковою (курсовою) ціною:

, (28)

де N – кількість випущених акцій;

P₀ – ринковий курс акцій.

В розрахунках величини капіталізації враховуються як прості, так і привілейовані акції. Якщо розмір капіталізації зменшується, це є ознакою недостатньої інвестиційної привабливості, погіршення прогнозів успіху підприємства на майбутнє. Прискорений ріст капіталізації свідчить про сприятливі прогнози й очікування учасників ринку.

За показником капіталізації можна судити про ринкову вартість корпорації.

2. Прибуток на акцію, EPS. Це частка від ділення чистого прибутку, що може бути спрямований на виплату дивідендів власникам звичайних акцій, на число звичайних акцій, що перебувають в обігу.

, (29)

де Е – чистий прибуток після виплати дивідендів по привілейованим акціям;

N – середньорічна кількість простих акцій.

Кількість акцій, що перебувають в обігу, – величина, що може змінюватися протягом аналізованого періоду через випуск нових акцій (у результаті емісії, сплати дивідендів акціями тощо) або через те, що акції, що перебували в обігу, були погашені (наприклад, викуплені самим підприємством). Тому для розрахунку показника EPS треба використовувати середнє число акцій, що перебували в обігу в аналізованому періоді.

Приклад. Чистий прибуток компанії за перше півріччя 1 800 млн. грн.; за друге півріччя 2 460 млн. грн. Кількість звичайних акцій 800 тис. шт. Привілейовані акції відсутні. Розв’язання.

Визначаємо чистий прибуток (чистий дохід, за термінологією західних фірм) на одну акцію:

грн. на акцію.

Багато інвесторів вважають, що саме EPS відбиває реальну прибутковість підприємства незалежно від того, чи сплачує воно дивіденди, чи ні.

Показник прибутку на одну акцію в Україні визначається на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток на акцію». Відповідно до цього стандарту відкритим акціонерним товариствам варто розраховувати два основних показники:

1) чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію;

2) скорегований чистий прибуток (збиток на одну акцію.

Скорегований чистий прибуток на акцію визначається у випадку, якщо крім простих і привілейованих акцій випускалися інструменти типу конвертованих акцій та облігацій, опціонів, варрантів тощо.

Прибуток на одну акцію використовується у ряді випадків для оцінки емітентів, які не виплачують дивіденди. Найчастіше існує пряма залежність між прибутком на акцію й курсовою вартістю цієї акції, тому що ринок звичайно позитивно реагує на інформацію про зростання прибутку на акцію.