4.3. Показники рентабельності

Показники рентабельності дозволяють дати оцінку ефективності використання менеджментом підприємства його активів. Ця група показників формується залежно від поставлених завдань дослідження ефективності. Експерта може цікавити ефективність використання всієї суми активів, основних засобів, оборотних активів, власного капіталу тощо.

Виходячи із цілей аналізу формуються компоненти показника: величини прибутку (чистий, операційний, від звичайної діяльності до виплати податку) і величина активу або капіталу, які породжують цей прибуток (табл. 4).

Таблиця 4 – Схема визначення деяких показників рентабельності

Показник	Чисельник	Знаменник
Рентабельність до собівартості	Валовий прибуток, рядок 050 ф.2	Виробнича собівартість, рядок 040 ф. 2
Рентабельність продаж підприємства	Чистий прибуток , рядок 220 (225) ф. 2	Чиста виручка від реалізації, рядок 035, ф. 2
Рентабельність основної діяльності	Валовий прибуток, рядок 050, ф. 2	Чиста виручка від реалізації, рядок 035 ф. 2
Рентабельність оборотних активів	Чистий прибуток, рядок 220, ф. 2	Оборотні активи, рядок 260, ф. 1
Рентабельність активів, ROA	Чистий прибуток, рядок 220, ф. 2	Активи, рядок 280, ф. 1
Рентабельність власного капіталу, ROE	Чистий прибуток, рядок 220 (225) ф. 2	ВК + Доходи майбутніх періодів, рядки 380+630 ф. 1
Рентабельність реалізованої продукції, ROS	Валовий прибуток від реалізації продукції, рядок 050 ф. 2	Чиста виручка від реалізації продукції, рядок 035, ф. 2
Рентабельність інвестицій, ROI	Прибуток до оподаткування від звичайної діяльності, рядок 170, ф. 2	Власний капітал + Довгострокові зобов’язання, рядки 380+480 ф. 1

Типова структура показників рентабельності:

1. рентабельність до собівартості;

2. Рентабельність реалізованої продукції;

3. рентабельність оборотних коштів;

4. рентабельність активів;

5. рентабельність власного капіталу;

6. рентабельність інвестицій.

Рентабельність реалізованої продукції, ROS, визначається діленням чистого прибутку на нетто виручку від реалізації продукції:

(16)

де П – валовий прибуток від реалізації продукції;

В – чиста виручка від реалізації продукції.

Рентабельність усього авансованого капіталу або рентабельність активів, ROA.

(17)

де ЧП ­ чистий прибуток за усіма видами діяльності;

де А – середньорічна сума активів (підсумок балансу).

Рентабельність власного капіталу або рентабельність власних коштів, ROE:

(18)

де ВК –середня річна сума власних коштів з доходами майбутніх періодів включно.

Цим показником мають користуватися, в першу чергу, власники підприємства та його акціонери. Розрахунок показника рентабельності власних коштів використовується при визначенні доцільності залучення кредитних ресурсів.

Після розрахунку показників рентабельності треба порівняти їх значення з показниками попередніх років, середніми галузевими значеннями, досягненнями кращих фірм.

У нашому прикладі значення деяких показників рентабельності підприємства, розрахованих на основі табл.. 2 і табл.. 3, наведена нижче.

	2-й рік	3-й рік
Рентабельність активів, ROA	11,40%	10,33%
Рентабельність продаж	6,46	5,68
Рентабельність власного капіталу, ROE	22,34%	19,27%

Значення показників рентабельності самі по собі не дають повної уяви про внесок окремих факторів у зміну показників рентабельності. Для цього дуже зручним є факторний аналіз за формулою Дюпона.

ROA=КО_А×R_продаж

або

З використанням ф.1 і ф. 2 у нашому випадку маємо:

рік	Рентабельність продаж		Оборотність активів		Рентабельність активів
1	6,46	×	1,76	=	11,40
2	5,68	×	1,82	=	10,33

Звідси видно, що негативний вплив на зниження рентабельності активів спричинило падіння рентабельності продаж.

Декомпозиція коефіцієнта рентабельності активів на два співмножники: коефіцієнт оборотності активів і коефіцієнт рентабельності продаж має глибокий економічний зміст, дозволяє розділити вплив окремих факторів на рентабельність активів. Коефіцієнт оборотності активів є функцією ціни, обсягу продаж, величини основних фондів й оборотних коштів. Рентабельність продаж продукції залежить від групи факторів, що впливають на одиничний прибуток, собівартість, інших результатів звичайної діяльності діяльності. Кількісно оцінити внесок кожного з факторів можна одним із методів техніко-економічного аналізу – ланцюгових підстановок чи процентних різниць.