84. Брест-Литовська конференція та українське питання.

Невдачі на фронті змусили Центральну Раду активізувати пошуки мирних взаємовідносин із державами Четверного Союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина). В середині грудня 1917р. ці країни погодилися на участь у мирних переговорах делегації УНР і до Брест-Литовська від’їхали дипломати на чолі з В.Голубовичем. Над УНР нависла загроза бути окупованою військами більшовицької Росії, які, долаючи опір, підійшли до Києва. Складність переговорного процесу в Бресті, обстріл столиці солдатами Муравйова, більшовицький заколот на “Арсеналі” змусили Центральну Раду і Генеральний секретаріат зробити рішучі кроки і проголосити на засіданні Малої Ради 9 (22) січня 1918р. IV Універсал. 27 січня або 9 лютого 1918р. за новим стилем був підписаний мирний договір між УНР та Центральними державами. Сторони обумовили кордони України, встановлення дипломатичних відносин, а також економічних зв'язків. УНР звернулася до Німеччини й Австро-Угорщини з проханням надати їй допомогу в боротьбі з більшовицькими військами, що в цей час зайняли Київ і почали наводити свої порядки.

Держави німецького блоку давали згоду на передачу УНР більшої частини Холмщини і Підляшшя, а також на виділення західноукраїнських земель в окремий коронний край. Також сільськогосподарські машини, вугілля, сіль та ін. товари.

„+”

1.Дипломатичне визнання новоствореної української держави

2.Налагодження економічних зв’язків

3.Автономія західноукраїнських земель

4.Військова допомога у визволенні території УНР від більшовиків

„-”

1.Через несприятливу ситуацію в УНР значна частина умов реалізована не була

2.Вступ німецьких та австро-угорських військ в УНР і встановлення окупаційного режиму

3.Ціна допомоги-поставки продовольчої та промислової продукції з УНР

4.Втрата авторитету ЦР серед населення, наростання анархічних настроїв

85.Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.

Курс на об’єднання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків.

Передумови об’єднання радянських республік

ЕКОНОМІЧНІ Тісні економічні зв’язки між радянськими республіками як територіями інтегрованими до складу Російської імперії, їх економічна спеціалізація, наявність спільних економічних координаційних центрів

МІЖНАРОДНІ Делегування дипломатичних функцій зовнішньополітичним та економічним відомствам Росії, спільність міжнародних позицій

ІДЕОЛОГІЧНІ Єдина радянська більшовицька ідеологія, спрямована на побудову безкласового комуністичного суспільства у всьому світі

ВІЙСЬКОВІ Централізація військових структур періоду громадянської війни, воєнно-політичний союз радянських республік

ПОЛІТИЧНІ Спільна політична структура, наявність монопольно правлячої РКП(б), однотипність політичних режимів

10 грудня на VII Всеукраїнському з'їзді Рад було схвалено Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших радянських республік з пропозицією невідкладно оформити створення СРСР. 30 грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР затвердив в основному Декларацію про утворення СРСР і Союзний Договір. Процес конституційного оформлення тривав і далі. В січні 1924 р. на II з'їзді Рад СРСР було остаточно затверджено Конституцію СРСР. У ній права союзних республік обмежувалися значно більшою мірою, ніж у попередніх проектах документів, пов'язаних зі створенням СРСР. Принципи рівноправності і федералізму практично поступилися автономізації. Союзні республіки стали адміністративними одиницями СРСР. Усі основні повноваження узурпувалися Центром, або, згідно з офіційними тлумаченнями, "добровільно" передавалися Союзу РСР. Це ярмо український народ вимушений був тягти протягом майже 70 років.