- •1.Понятие интеллектуальной системы. Интеллектуальная система как «черный ящик».
- •3. Классификация экспертных систем.
- •4. Идеальная статическая экспертная система.
- •5. Динамическая экспертная система. Режимы работы экспертных систем.
- •6. Преимущества и недостатки экспертных систем. Целесообразность разработки экспертной системы.
- •7. Знания, как способ представления информации. Иерархия способов представления информации.
- •8. Знания, как способ представления информации. Классификация знаний.
- •9. Знания, как способ представления информации. Особенности знаний.
- •10. Модели представления знаний. Продукционная модель.
- •11. Модели представления знаний. Семантическая сеть.
- •12. Модели представления знаний. Фреймовая модель.
- •14. Реляционная модель представления знаний. Понятие отношения. Свойства отношений.
- •15. Реляционная модель. Реляционные операции: объединение, пересечение, разность.
- •16.Реляционная модель. Реляционные операции: произведение, проекция, выборка.
- •17. Нечеткие знания. Понятие термина «нечеткость» в экспертных системах.
- •18.Теория нечетких множеств – основные определения
- •19. Примеры нечетких множеств и их функций принадлежности. Операции над нечеткими множествами.
- •20. Нечеткая логика, ее основное отличие от логики предикатов. Понятие нечеткой и лингвистической переменной.
- •24. Основные операции над нечеткими отношениям.
- •25. Композиция нечетких отношений. Применение композиции к оценке проф. Пригодности сотрудников
- •26. Основы нечеткой логики. Понятие нечеткого высказывания и нечеткого предиката.
- •27. Основы нечеткой логики. Основные операции над нечеткими высказываниями
- •28. Правила нечетких продукций.
- •29. Прямой метод вывода заключений в системах нечетких продукций.
- •30. Архитектура систем нечеткого вывода.
- •31. Основные этапы нечеткого вывода.
- •1. Опишите нечеткую переменную «низкая скорость автомобиля» и постройте на ее основе нечеткие переменные с использованием модификаторов «не», «очень», «более-менее».
6. Преимущества и недостатки экспертных систем. Целесообразность разработки экспертной системы.
Перевагамиекспертних систем є: – сталість: знання експертної системи зберігаються протягом невизначено довгого часу і нікуди не зникають, у той час як людська компетенція слабшає із часом, перерва у діяльності людини-експерта може серйозно відбитися на її професійних якостях, крім того експерти-люди можуть піти на пенсію, звільнитися з роботи або вмерти, тобто їхні знання можуть бути втрачені; – легкістьпередачіабовідтворення: передача знаньвідоднієїлюдинидо іншої – довгий і дорогийпроцес, передача штучноїінформації – цепростийпроцескопіюванняпрограмиабо файлу даних; – підвищенадоступність: експертна система – засібмасовоговиробництваекспертнихзнань, щодозволяєбагатьомкористувачамодержати доступ до експертнихзнань; – можливість одержання й об’єднання експертних знань з багатьох джерел: за допомогою експертних систем можуть бути зібрані знання багатьох експертів і притягнуті до роботи над задачею, виконуваної одночасно і безупинно у будь-яку годину дня і ночі; рівень експертних знань, скомбінованих шляхом об’єднання знань декількох експертів, може перевищувати рівень знань окремо узятого експерта-людини; – стійкість і відтворюваністьрезультатів: експерт-людина може приймати в тотожних ситуаціях різні рішення через емоційні фактори або утому, у тойчас, як результати експертних систем стабільні і являють собою незмінно правильні, позбавлені емоцій і повні відповіді за будь-яких обставин; – низькавартість: експерти, особливо висококваліфіковані, обходятьсядуже дорого, у той час, як експертнісистеми, навпаки, є порівнянонедорогими –їхнярозробка є дорогою, але вони є дешевими в експлуатації: вартість надання експертних знань у розрахунку на окремогокористувачаістотнознижується; – зменшенанебезпека: експертнісистемиможутьвикористовуватися втаких варіантахсередовища, щоможутьвиявитисянебезпечними для людини; – швидкийвідгук: експертна система можереагуватишвидше і бутибільшготовою до роботи, ніжексперт-людина, особливо в деякихекстремальнихситуаціях, де можезнадобитисябільшшвидкареакція, ніж у людини; – підвищенанадійність: застосуванняекспертних систем дозволяєпідвищитиступіньдовіри до того, щоприйнятоправильнерішення, шляхом надання ще однієї обґрунтованої думки людині-посереднику за наявностінеузгоджених думок міждекількомаекспертами-людьми; – можливістьпоясненнярішень: експертна система здатнадокладнопояснитисвоїрішення, що привели до визначеноговисновку, а людинаможевиявитисязанадтовтомленою, не схильною до пояснень або нездатною робити це постійно; – можливістьзастосування в якості інтелектуальної навчальної програми: експертна система можедіяти як інтелектуальна навчальна програма, передаючиучню на виконанняприкладипрограм і пояснюючи, на чомузаснованісудженнясистеми; – можливістьзастосування у якостіінтелектуальноїбазиданих: експертнісистемиможутьвикористовуватися для доступу до баз даних за допомогоюінтелектуального способу доступу; – формалізація і перевірказнань: у процесірозробкиекспертноїсистемизнанняекспертів-людей перетворяться в явну форму для введення вкомп’ютер, у результатічого вони стають явно відомими і з’являєтьсяможливістьперевірятизнання на правильність, несуперечність і повноту. Недолікиекспертних систем: – експертнісистеми погано вміють: подаватизнання про часові тапросторовівідношення, розмірковувати, виходячизіздоровогоглузду, розпізнаватимежісвоєїкомпетентності, працюватиізсуперечливимизнаннями; – інструментальні засоби побудови експертних систем погановміють: виконуватинабуттязнань, уточнюватибазизнань, працюватизізмішанимисхемами поданнязнань; – побудоваекспертних систем не під силу кінцевомукористувачу,який не володієекспертнимизнаннями про проблемну область; – необхідністьзалученнялюдини-експерта з проблемноїобласті, що єносіємзнань; неможливістьповноговідмовленнявідексперта-людини; – можливітруднощівзаємодіїекспертазіспеціалістом-когнітологом,який шляхом діалогу з експертомоформляєотриманівідекспертазнання вобраномуформалізміподаннязнань; – необхідністьповноїпереробкипрограмногоінструментарію, у випадку, якщонаявнаоболонкаекспертноїсистеми та / абовикористовувана неюмодель поданнязнань погано підходять для обраноїпроблемноїобласті, задачі; – тривалістьпроцесіввитягузнань з експерта, їхньоїформалізації, перевірки на несуперечність і усуненняпротиріч. Експертнісистемизалучаютьзначнігрошовіінвестиції і людськізусилля. Спробивирішитизанадтоскладну, малозрозумілучи, іншими словами, не відповіднунаявнійтехнології проблему можуть привести до дорогих і ганебнихневдач.Використанняекспертноїсистеми є доцільним, якщорозробкаекспертноїсистемиможлива, виправдана і доречна. Розробкаекспертноїсистемиможлива, якщо: задача не вимагаєзагальнодоступнихзнань, задача вимагаєтількиінтелектуальнихнавичок, експертиможутьописатисвоїметоди природною мовою, існуютьсправжніексперти, експертиодностайніщодорішень, задача не є занадтоважкою, задача єцілкомзрозумілою, проблемна область є добре структурованою і не вимагаєрозмірковувань на основі здорового глузду – широкого спектру загальнихвідомостей про світ та спосібйогофункціонування, котрізнає та вмієвикористовуватибудь-яка нормальна людина. Розробкаекспертноїсистемивиправдана, хоча б в одному з випадків,якщо: одержаннярішення є високорентабельним, втрачаєтьсялюдськийдосвід, експертів мало, досвідпотрібнийодночасно у багатьохмісцях, досвіднеобхіднозастосовувати у ворожихлюдиніумовах, людськийдосвідвідсутній у ситуаціях, де він є необхідним.