Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен анатомія.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
23.12.2018
Размер:
136.63 Кб
Скачать

14.Рух крові по судинах.Пульс.Тиск крові.

Кров'яний тиск — тиск, який кров надає на стінки кровоносних судин, або, інакше кажучи, перевищення тиску рідини в кровоносній системі над атмосферним тиском. Це один з найважливіших параметрів, що характеризує роботу кровоносної системи.Виділяють наступні види кров'яного тиску:Артеріальний тиск,Центральний артеріальний тиск,Венозний тиск,Центральний венозний тиск,Капілярний тиск,Тиск в порожнинах серця,Тиск заклинювання легеневої артерії.Кров рухається по судинах у результаті ритмічної роботи серця та різниці тисків у різних частинах кровоносної системи. Під час скорочення серця кров під тиском виштовхується в артерії. За час проходження крові по судинах енергія тиску витрачається, тому тиск крові поступово зменшується. В аорті він найвищий - 120-150 мм рт. ст., в артеріях - до 120 мм рт. ст., у капілярах -до 20 мм рт. ст., а в порожнистих венах від 3-8 мм рт. ст. до мінімального. Кров'яний тиск у судинах неоднаковий у різні фази роботи серця. Під час скорочення серця (систоли) він вищий - це максимальний, або систолічний тиск, під час розслаблення - мінімальний, абодіастолічний. Тиск крові, або артеріальний тиск, вимірюють на плечовій артерії за допомогою тонометра. У нормі судини перебувають у стані певного напруження - тонусу. При деяких захворюваннях тонус судин порушується. Коли тонус збільшується, судини звужуються, тиск у кровоносній системі підвищується. Стан стійкого підвищеного кров'яного тиску в артеріях називають гіпертонією (від грец. гіпер - підвищення). При цьому збільшується навантаження на серце. Воно працює з перенапруженням. Коли тонус зменшується, судини розширюються, тиск знижується. Стан стійкого пониженого кров'яного тиску в артеріях називається гіпотонією (від грец. гіпо - зниження). У цьому разі порушується кровопостачання органів, погіршуються умови їхньої роботи.

16.Травленя в тонкому і товстому кишечнику.

Травлення у товстому кишечникуУ процесі перетравлення їжі товстий кишечник відіграє незначну роль, оскільки їжа майже повністю перетравлюється і всмоктується у тонкому кишечнику, за винятком рослинної клітковини. У товстій кишці відбуваються концентрування хімуса шляхом всмоктування води, формування калових мас і видалення їх з кишечнику. Тут також відбувається всмоктування електролітів, водорозчинних вітамінів, жирних кислот, вуглеводів.Під час гідролізу у товстому кишечнику беруть участь ферменти, які надходять з тонкої кишки, та ферменти кишкових бактерій.Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кількість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеазу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці. Однак при порушенні травлення у вищих відділах травного тракту товста кишка здатна їх компенсувати шляхом значного підвищення секреторної активності.Регуляція соковиділення в товстій кишці забезпечується місцевими механізмами. Механічне роздратування слизової оболонки кишечнику підсилює секрецію у 8-10 разіТравлення в тонкому кишечнику. У тонкому кишечнику завершуються, в основному, процеси травлення під дією кишкового соку та засвоюються утворені речовини.Кишковий сік - це секрет залоз, розташованих у слизуватій оболонці уздовж усієї тонкої кишки. У дорослої людини за добу виділяється 2-3 л кишкових соків, рН від 7,2 до 9,0. У кишковому соку знаходиться більше 20 ферментів, що забезпечують кінцеві стадії перетравлення всіх харчових речовин. У тонкому кишечнику відбуваються такі процеси травлення:У гідроліз проміжних продуктів розщеплення білків під дією пептидаз та засвоєння продуктів їх розщеплення;У гідроліз ліпідів під дією ліполітичних ферментів з утворенням гліцерину, жирних кислот, холіну, холестерину та фосфорної кислоти;У гідроліз вуглеводів під дією амілаз з утворенням глюкози, фруктози та галактози та їх всмоктування у кров;У гідроліз нуклеїнових кислот та нуклеотидів під дією нуклеази і нуклеотидази;У гідроліз зв'язаних форм вітамінів та мінеральних речовин; У всмоктування 2/3 води з хімусу та (частково) мінеральних речовин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]