- •3.Онтогенез
- •4. Подразливість,подразники Збудливість збудженя
- •5.Біоелектричні явища.
- •6.Механізм передачі і сприйняття звуку.Музичний слух.
- •7.Типологічні особливості внд дітей.
- •11.Характеристика процесів обміну речовин і енергії.
- •12.Подразливість,подразники Збудливість збудженя.
- •13.Утворення умовних рефлексів.Види Умовних рефл.Гальмування ур в процесі внд.
- •14.Рух крові по судинах.Пульс.Тиск крові.
- •16.Травленя в тонкому і товстому кишечнику.
- •17.Типи кісток і їх зєднання.
- •18.Роль жовчі і соку підшлункової залози у травленні. Всмоктування. Захисна функція печінки.
- •19.Інфекції і інфекційні хвороби.
- •22.Білки їх значеня та обмін
- •23.Характеристика будови і функцій спинного мозку.
- •24.Будова хімічний склад і ріст кісток.
- •25.Травленя в ротовій порожнині
- •27.Захисні властивості крові.
- •28.Будова і функції кінцевого мозку
- •29.Порушеня внд(Неврози)
- •30.Загартовування організму.
- •31.Гігієна ннавч.Вих. Процесу.Принцип складання розкладу.
- •32.Явище домінанти.
- •33.Фізіологічний механізм сну.Психологічні процеси під час сну.Гігієна сну.
- •34.Смакова і нюхова сенсорні системи.
- •35.Автономна нервова система.
- •36.Опорно-руховий апарат.
- •38.Поруш.Функціональних характеристик ока.
- •39.Алергія,анафілаксія.Групи крові.
- •40.Процеси теплоутвореня і тепловіддачі.
- •42.Кров як компонент внутрішнього середовища(склад,кількість).
- •43.Видільна система.
- •44.Обмін води.
- •45.Ззс,звс.Гормониі їх фізіолог. Дія.
- •46.Будова скелету нижніх кінцівок.
- •47.Будова і функції довгастого і заднього відділів головного мозку.
- •48.Втома і її фізіологічний механізм.
- •49. Травленя.Будова органів травленя.
- •50.Зорова сенсорна система. Будова ока.
- •51.Постава.Фактори що її визначають.
- •52.Вітаміни і їх значеня в організмі.
- •53. Внутрішньо-секреторна функція підшлункової.
- •54.Основні групи мязів.
- •55.Жири,їх значеня і обмін.
- •56.Загальний план будови нервової системи,її значеня.
- •57.Розвиток мови у дітей. Фізіологічні основи мови.
- •58.Характеристика процесу дихання. Будова системи дихання.
- •59.Будова і властивості нервових клітин та волокон. Звязок між нейронами.
- •61.Дихальні об’єми і ємкості легень.Механізми вдиху і видиху.
- •62.Вестибулярний апарат.
- •64.Надниркові залози,їх вплив на ріст,розвиток і формування організму.
- •65.Властивості і робота мязів.
- •66.Вуглеводи їх значеня і обмін.
- •67.Робота серця.Електричні явища в серці.Екг.
- •68.Вилочкова залоза.
- •69.Шкірний аналізатор. Гігієна шкіри. Гігієнічні вимоги до одягу і взуття.
- •70.Снід і його профілактика.
- •71.Сенсорні системи,їх класифікація і будова.
- •72.Значеня кровообігу.Система кровообігу.
- •73.Обмін мінеральних речовин.
- •74.Слухова сенсорна система.
- •75.Характеристика будови і функцій проміжного і середнього відділів головного мозку.
- •76.Втома і її фізіологічний механізм.
- •77.Динамічний стереотип.
- •78.Характеристика безумовних рефлексів на рівні внд.Інстинкти.
55.Жири,їх значеня і обмін.
Жири – це складні органічні сполуки, до яких відносяться нейтральні жири, які складаються з гліцерину і жирних кислот. В обміні жирів важливу роль відіграє печінка. Печінка – основний орган, в якому відбуваються утворення кетонових тіл. Кетонові тіла використовуються як джерело енергії. Фосфо- і гліколіпіди входять до складу всіх клітин, але в основному в склад нервових клітин. Лише клітини печінки мають здатність виділяти фосфоліпіди в кров. Тому печінка являється практично єдиним органом, який підтримує рівень фосфоліпідів в крові. Холестерин і інші стероїди можуть поступати з їжею або синтезуватись в організмі. Основним місцем синтезу холестерину є печінка. В жировій тканині нейтральний жир допускається у вигляді тригліцеринів. По мірі необхідності відбувається мобілізація жиру, тобто розклад тригліцеринів із звільненням вільних жирних кислот.
56.Загальний план будови нервової системи,її значеня.
За розташуванням нервова система поділяється на центральну (Ц.Н.С.) і периферичну. До центральної нервової системи відноситься головний та спинний мозок, до периферичної нервової системи відносяться 31 спинно мозкових нервів, та 12 черепно мозкових нервів.За функціями нервова система поділяють на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система іннервує опорно-руховий апарат і всі органи чуттів.Вегетативна нервова система регулює процеси обміну і роботу усіх внутрішніх органів серця, нирок, легень, залоз внутрішньої секреції.Соматична нервова система підпорядковується вищим корковим нервовим системам, а тому більш ніж ні ж інші нервові системи контролюється свідомістю.Основна функція нервової системи полягає у встановленні оптимальних взаємовідносин між окремими частинами організму і забезпеченні індивідуального пристосування до навколишнього середовища. Нервова система утворена з нервової тканини що складається з нервових клітин-нейронів, та нейроглій.Нейрони – це спеціалізована нервова клітина що є основою структурою і функціональною одиницею нервової системи. Нерви – це скупчення відростків нервових клітин (дендритів і аксонів) вкритих спільною оболонкою, більшість нервових оболонок є змішаними і вкриті мієліновими оболонками що ізолюють їх від навколишніх клітин.Значення нервової системи дуже велике і полягає в тому, Що вона поєднує, узгоджує і регулює діяльність органів і систем, зумовлює оптимум функціонування. Нервова система забезпечує зв'язок організму з навколишнім середовищем, а також діяльність людини як не тільки біологічної, а й соціальної істоти. Неоціненне значення у формуванні соціальної суті людини відіграв розвиток мови, пам'яті, мислення та інших видів психічної діяльності.
57.Розвиток мови у дітей. Фізіологічні основи мови.
Мова - засіб спілкування людей у формі усного мовлення, у формі письма чи знаків (символів). Мова людини сприяє спілкуванню, абстрактному мисленню, інтелектуальній діяльності, регуляції енергетичного і пластичного забезпечення функцій в організмі. Друга сигнальна система функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні мовні поняття. Розрізняють три форми мови: слухову;зорову;кінетичну (письмову, жестів). Реалізація кожної форми забезпечується функціонуванням відповідного аналізатора. Особливістю слухової форми мовлення є те, що звуковий потік розділяється на елементи (слова), кожен з яких утримується в чутливій пам’яті близько 0,01 сек., а потім відбувається консолідація слів у поняття. Таким чином, здійснюється дискретність інформації і виробляється зручна форма для фіксації у довгостроковій пам’яті.У процесі мовлення беруть участь багато функціональних структур кори півкуль великого мозку, але окремі її ділянки відіграють найістотнішу роль у виконання цієї функції, тому їх називають мовними аналізаторами, або центрами мови. В задніх відділах нижньої лобової звивини знаходиться центр артикуляції та мови, або центр Брока. Його пошкодження звичайно призводить до втрати мови. У задній частині верхньої вискової звивини розташований слуховий центр Верніке. При його ураженні втрачається здатність розуміти зміст слів.