- •Тема 1.Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •Історичні типи світогляду
- •Філософія як форма суспільної свідомості (самостійне вивчення) Функції філософії.
- •Основне питання філософії
- •Діалектика і метафізика.
- •Тема 2. Історичний розвиток світової філософії
- •Філософія Стародавньої Індії
- •Філософія Стародавнього Китаю
- •Тема 3. Антична філософія
- •Основні риси філософії античності
- •Тема 4. Середньовічна філософія та філософія епохи Відродження
- •Основні риси середньовічної філософії
- •Філософія епохи Відродження
- •Основні риси філософії епохи Відродження
- •Тема 5. Філософія нового часу (XVII — XVIII ст.)
- •Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм
- •Французький матеріалізм XVIII ст.
- •Основні риси філософії Нового часу і Просвітництва
- •Тема 6. Німецька класична філософія
- •Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта
- •Об'єктивний ідеалізм г. Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою
- •Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії л. Фейєрбаха
- •Суб'єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й. Фіхте
- •«Філософія тотожності» законів природи і мислення ф. Шеллінга
- •Основні риси німецької класичної філософії
- •Основні риси марксистської філософії
- •Тема 7. Філософія Росії
- •Тема 8. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
- •Позитивізм і неопозитивізм
- •Філософія життя
- •Філософська антропологія
- •Герменевтика
- •Структуралізм
- •Екзистенціалізм
- •Неотомізм
- •Ірраціоналізм
- •Фрейдизм та неофрейдизм
- •Основні риси західної некласичної філософії
- •Тема 9. Українська філософська думка
- •Тема 10. Онтологія Філософський зміст категорії буття
- •Єдність матерії, руху, простору, часу
- •Структура свідомості, її основні рівні
- •Тема 11. Діалектика та п альтернативи
- •Поняття закону
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
- •Закон єдності та боротьби протилежностей
- •Закон заперечення заперечення
- •Принципи діалектики
- •Категорії діалектики
- •Альтернативи діалектики
- •Тема 12. Гносеологія Проблема пізнання у філософії
- •Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •Тема 13: філософський аналіз суспільства
- •Питання до іспиту з філософії
Принципи діалектики
Принцип (від лат. рrіпсіріит — начало, основа) вихідна ідея, первоначало, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки або внутрішнє переконання людини, ті практичні засади, котрими вона користується у своєму житті. Принципи діалектики - вихідні, об'єктивні за змістом ідеї матеріалістичної діалектики, що поряд із законами та категоріями діалектики відображають найзагальніші закономірності процесу розвитку предметів і явищ об'єктивної дійсності і виконують методологічну функцію у науковому і філософському пізнанні.
Принципами діалектики є принцип загального зв'язку і принцип загального розвитку явищ у світі. Визнання загального зав'язку явищ у природі, суспільстві і мисленні вимагає системного дослідження цих явищ, на противагу метафізичному методу, який розглядає світ у сукупності ізольованих явищ. Визнання принципу загального розвитку означає не тільки визнання діалектикою наявності розвитку у природі, суспільстві і мисленні, а й відображає глибинну сутність процесу руху матерії як саморуху, формоутворення нового, як саморозвитку матерні. У пізнанні цей принцип вимагає дослідження предметів і явищ дійсності: а) об'єктивно, б) у русі, в) у розвитку, г) у саморусі, д) у саморозвитку, тобто через дослідження суперечностей цих предметів і явищ, розвитку цих суперечностей і, таким чином, з'ясування внутрішніх джерел руху і розвитку. Це означає, що діалектика виходить із визнання того факту, що предмети і явища мають у своїй основі протилежності, існують через єдність і цих протилежностей.
Категорії діалектики
Категорії — це універсальні форми мислення, форми узагальнення реального світу, в котрих знаходять своє відображення загальні властивості, риси і відношення предметів об'єктивної дійсності. У категоріях діалектики знаходять відображення найбільш загальні суттєві ознаки, зв'язки, властивості, відношення речей, що мають місце в об'єктивній дійсності.
У категоріях діалектики фіксується, відображається загальне в речах. Категорії є результатом дуже високого рівня процесу абстрагування. В них фіксується не просто загальне, а найзагальніше.
Отже, категорії діалектики - універсальні логічні форми мислення, в яких відображаються загальні зв'язки, властивості і відношення, що мають місце в об'єктивній дійсності. В категоріях сконцентровані досвід і предметно-практична діяльність багатьох поколінь людського суспільства.
Основними категоріями діалектики є: буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, частина і ціле, система, структура, елемент і т.ін.
Усі категорії діалектики можна поділити на два види: субстанційні і співвідносні. Субстанційні - це загальні поняття, котрі вживаються окремо, безвідносно до інших: матерія, простір, час, стрибок, міра, суперечність і т.д. Співвідносні є органічно пов'язаними одна з одною, в процесі пізнання передбачають одна одну; з'ясувавши одну, не можна не враховувати іншу. До таких категорій відносять: сутність і явище, форму і зміст, можливість і дійсність, частину і ціле тощо.