- •Тема 1.Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •Історичні типи світогляду
- •Філософія як форма суспільної свідомості (самостійне вивчення) Функції філософії.
- •Основне питання філософії
- •Діалектика і метафізика.
- •Тема 2. Історичний розвиток світової філософії
- •Філософія Стародавньої Індії
- •Філософія Стародавнього Китаю
- •Тема 3. Антична філософія
- •Основні риси філософії античності
- •Тема 4. Середньовічна філософія та філософія епохи Відродження
- •Основні риси середньовічної філософії
- •Філософія епохи Відродження
- •Основні риси філософії епохи Відродження
- •Тема 5. Філософія нового часу (XVII — XVIII ст.)
- •Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм
- •Французький матеріалізм XVIII ст.
- •Основні риси філософії Нового часу і Просвітництва
- •Тема 6. Німецька класична філософія
- •Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта
- •Об'єктивний ідеалізм г. Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою
- •Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії л. Фейєрбаха
- •Суб'єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й. Фіхте
- •«Філософія тотожності» законів природи і мислення ф. Шеллінга
- •Основні риси німецької класичної філософії
- •Основні риси марксистської філософії
- •Тема 7. Філософія Росії
- •Тема 8. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
- •Позитивізм і неопозитивізм
- •Філософія життя
- •Філософська антропологія
- •Герменевтика
- •Структуралізм
- •Екзистенціалізм
- •Неотомізм
- •Ірраціоналізм
- •Фрейдизм та неофрейдизм
- •Основні риси західної некласичної філософії
- •Тема 9. Українська філософська думка
- •Тема 10. Онтологія Філософський зміст категорії буття
- •Єдність матерії, руху, простору, часу
- •Структура свідомості, її основні рівні
- •Тема 11. Діалектика та п альтернативи
- •Поняття закону
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
- •Закон єдності та боротьби протилежностей
- •Закон заперечення заперечення
- •Принципи діалектики
- •Категорії діалектики
- •Альтернативи діалектики
- •Тема 12. Гносеологія Проблема пізнання у філософії
- •Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •Тема 13: філософський аналіз суспільства
- •Питання до іспиту з філософії
Поняття закону
Закон - це зв'язок між сутностями, який є: 1) об'єктивним; 2) необхідним; 3) загальним; 4) внутрішнім; 5) суттєвим; 6) повторювальним.
Можна виділити три групи законів: 1) часткові закони, притаманні лише певним формам руху матерії (закони механіки, хімії, біології тощо); 2) загальні закони, притаманні усім або багатьом формам руху матерії (закони математики, кібернетики, закони збереження); 3) універсальні закони (закони діалектики).
Слід розрізняти закони природи і закони суспільства.
Є також динамічні та статистичні закони. У динамічних законах передбачення мають однозначний характер. У статистичних законах передбачення носять імовірний характер. Останнє зумовлене дією багатьох випадкових факторів. Статистичні закони виявляються в результаті взаємодії значної кількості елементів певної системи. Динамічний закон - закон класу явищ. Динамічний закон - закон, що відображає відношення між станами однорідних явищ.
З категорією "закон" пов'язана категорія "закономірність". Закономірність є ширшим, ніж закон поняттям. Це сукупна дія багатьом законів, що конкретизують, наповнюють певним змістом закономірність розвитку природи і суспільства.
Діалектика спирається на три основні, універсали закони: закон взаємного переходу кількісних змін якісні, закон єдності та боротьби протилежностей і закон заперечення заперечення. Вони називаються оси ними, універсальними законами діалектики, тому діють у природі, суспільстві та пізнанні.
Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
Щоб з'ясувати суть закону взаємного переходу кількісних змін у якісні, його прояви й діяння, необхідно розкрити зміст таких категорій, як якість, кількість, властивість, міра, стрибок. Якість - це тотожна буттю визначеність. Якщо річ втрачає визначеність, то вона втрачає і свою якість. Властивість як категорія визначає одну із сторін речі. Якість речі визначається виключно через її властивості. Кількість - філософська категорія, що відображає такі параметри речі, явища чи процесу, як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху, температура тощо. Міра - це межа кількісних змін, в рамках якої предмет залишається тим, чим він є, не змінюючи своєї якості як сукупності корінних його властивостей. Порушення міри предмета веде до переходу в інше. Стара якість зникає, а нова виникає. Разом з тим виникає і нова міра. Так відбувається розвиток всього сущого.
Важливою категорією в розумінні закону взаємного переходу кількісних змін у якісні є стрибок. У діалектиці. взаємозв'язку кількісних і якісних змін стрибок означає перехід від старої якості до нової.
Стрибки здійснюються по-різному в різних сферах буття. Є дві найбільш загальні форми стрибків: а) стрибки у формі разових, одноактних змін; б) стрибки у формі поступових якісних перетворень.
Форми якісних змін залежать від: 1) характеру внутрішніх суперечностей, які притаманні даному процесу і є джерелом його розвитку; 2) умов розвитку того чи іншого процесу. Один і той процес, маючи в основі однакові суперечності, може відбуватися у різних формах - і разово, і поступово.
Таким чином, закон взаємного переходу кількісних змін у якісні розкриває внутрішній механізм переходу до нової якості у будь-якій сфері об'єктивної дійсності, відповідаючи на запитання, як, яким чином відбувається розвиток і рух всього сущого.