1.4. Цінні папери як головний інструмент фінансового ринку

Найбільш розповсюдженим товаром фінансового ринку є Цінні папери.

Цінні папери — це грошові документи, які засвідчують право володіння чи відносини позики. Крім цього, це й інструмент за­лучення коштів, об'єкт вкладання фінансових ресурсів. Обіг цін-

24 С. О. Маслова, о. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

них паперів - це сфера таких видів діяльності як брокерська, депозитарна, реєстраторська, трастова, клірингова і консуль­таційна.

Цінні папери як об'єкт цивільних прав мають вільний характер переходу від одного власника до іншого у порядку уні­версального правонаступництва і не обмежені в обігу. Головним критерієм, відповідно до якого одні грошові документи вва­жаються цінними паперами, а інші - ні, є законодавче закріп­лення переліку цінних паперів.

У визначенні цінних паперів, можна виділити такі їх ознаки: 1) документи; 2) складаються з дотриманням встановленої форми й обов'язкових реквізитів; 3) засвідчують майнові права; 4) здійс­нення або передача майнових прав можливі тільки при пред'­явленні цих документів.

Наведене визначення не вичерпує, однак, усіх складових. Під нього підпадають і документи, не розглянуті як цінні папери. Це відноситься, наприклад, до внутрішньобанківських роз­рахункових документів (платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, акредитивів, гарантій і поручительств), виконавчих документів судів, нотаріальних органів, складських документів іт.ін.

Разом зтим, із наведеного переліку видно, щодо цінних паперів входять різнотипні документи, що відповідають ресурсам, права на які вони виражають. Так, акції відповідають нерухомості; облігації корпорацій, державні цінні папери, депозитні й ощадні сертифікати виражають боргові відносини; коносаменти, векселі, чеки пов'язані з рухом товарів. Тому для розкриття економічної сутності цінних паперів необхідно розглянути додаткові якості, без яких документ не може претендувати на статус цінного паперу.

По-перше, цінні папери являють собою грошові документи, шо засвідчують майнове право у формі титулу власності (акції корпорацій, векселі, чеки, коносаменти і тощо) або майнове право як відношення позики власника документа до особи, що його випустила (облігації корпорацій і держави, сертифікати й ін.).

По-друге, цінні папери виступають як документи, які зас­відчують інвестування коштів. Це особливо важливо для розумій-

Тема 1. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці 25

ня економічної суті і ролі цінних паперів. Тут вони відіграють головну роль як вища форма інвестицій.

По-третє, цінні папери — це документи, в яких відбиваються вимоги до реальних активів (акції, чеки, приватизаційні доку­менти, коносаменти, житлові сертифікати та ін.).

По-четверте, важливим моментом для розуміння економіч­ної суті цінних паперів є та обставина, що вони приносять доход. Це робить їх капіталом для власника. Однак такий капітал істотно відрізняється від дійсного капіталу, він не функціонує в процесі виробництва.

Найбільш яскраво це виявляється в облігаціях державних позик, що звичайно випускаються з непродуктивною метою (для покриття бюджетного дефіциту). Гроші, отримані державою від випуску позик, фактично не функціонують як капітал. Проте власники облігацій мають право на одержання регулярного доходу у вигляді відсотка, і тому для них облігації служать капіталом.

Капіталізація регулярних доходів полягає втому, що, виходячи з величини одержуваного доходуй існуючоїтепер норми позикового відсотка, обчислюється капітал, який приносить доход. За інших рівних умов доход від дійсного капіталу залежить від величини капіталу, що функціонує у виробництві. Величина ж капіталу у вигляді цінних паперів не визначає величини принесеного ними доходу, а сама залежить від розмірів доходу від виробничого капіталу. Відбувається своєрідне роздвоєння капіталу. З одного боку, існує реальний капітал, з іншого боку — його відображення в цінних паперах. Реальний капітал функціонує в процесі виробництва, а цінні папери починають самостійний рух на ринку.

Реальний капітал може ще не завершити кругообігу, у той час як власник, наприклад, акцій, продавши їх на ринку, вже одержить свій грошовий капітал назад. Перетворення цінних паперів у гроші не пов'язано безпосередньо з кругообігом реального капіталу. Разом зтим, виникнення цінних паперів від­бувається на основі реального капіталу. Якби реальний капітал не приносив прибуток, то він не зміг би виникнути і розвинутись в капітал у цінних паперах, який претендує на одержання додат­кового прибутку, але сам його не створює.

26

С. О. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

Не можна не відзначити і такі якості цінних паперів, як лік­відність, обіговість, ринковий характер, стандартність, серій­ність, участь у цивільному обороті.

Під ліквідністю розуміється здатність цінних паперів бути перетвореними в кошти шляхом продажу, для цього необхідно, щоб цінні папери могли обертатись на ринку. Обіговість полягає в здатності цінних паперів виступати як предмет купівлі-продажу (акції, облігації), або платіжний інструмент, що опосередковує обіг інших фінансових інструментів на ринку (чеки, векселі, коносаменти, приватизаційні документи).

Цінні папери існують як особливий товар, що повинен мати свій ринок із властивою йому організацією і правилами роботи на ньому. Однак товар, що продається на цьому ринку, є товаром особливого роду, оскільки цінні папери - це лише титул власності, документи, що дають право на доход, але не реальний капітал. Відокремлення ринку цінних паперів визначається саме цією їхньою рисою, і ринок характеризується здебільшого вільною і легко доступною передачею цінних паперів від одного власника до іншого.

Ринок цінних паперів, як і інші ринки, являє собою складну організаційну й економічну систему з високим рівнем цілісності й закінченості технологічних циклів. На ньому цінні папери виступають предметом купівлі-продажу з використанням комплексу цін. Вони мають загальну (номінальну) ціну, емісійну і ринкову ціну (курс).

Однією з ознак цінних паперів є серійність, яка означає випуск цінних паперів серіями, однорідними групами. Вона тісно пов'язана зі стандартністю, тому що цінні папери одного типу повинні мати стандартний зміст (стандартну форму; стан­дартність прав, наданих цінним папером; стандартність термінів дії; інститутів обігу цінних паперів тощо). Стандартність робить цінний папір масовим однотипним товаром.

Участь цінних паперів як товару в цивільному обороті полягає в їхній здатності нетільки бути предметом купівлі-продажу, а й виступати об'єктом інших майнових відносин (угод застави, збе­рігання, дарування, комісії, позики, спадкування і т.п.).

Регульованість, визнання державою, ризикованість, доку-ментарність є допоміжними ознаками цінних паперів.