180 С. О. Маслова, о. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

хованому майну збитки або збитки в зв'язку з іншими майновими інтересами страхувальника (у межах визначеної договором суми). Економічним призначенням майнового страхування є відшко­дування збитку, що виник внаслідок страхового випадку. Застра­хованим може бути як власне майно страхувальника, так і те, що знаходиться в його володінні, користуванні й розпорядженні.

Майнове страхування буває добровільним й обов'язковим. Обов'язкове страхування передбачене для страхування майна й майнових інтересів сільськогосподарських підприємств (дер­жавних, кооперативних, орендних, фермерських), орендних під­приємств, страхування сільськогосподарських тварин. Об'єк­тами страхування майна сільськогосподарських підприємств є: врожай сільськогосподарських культур; багаторічні плодові, лісові та інші насадження; поголів'я сільськогосподарських тварин; будівлі, споруди; устаткування, транспортні засоби; сировина, матеріали, продукція, паливо й т.ін. У господарствах громадян обов'язковому страхуванню підлягають належні їм бу­динки, садові будиночки, гаражі й господарські будівлі в розмірі ' 40% їхньої вартості за державною оцінкою. Інші 60% вартості громадяни можуть застрахувати по добровільному страхуванню.

Добровільне майнове страхування охоплює майно господа­рюючих суб'єктів, громадських організацій, страхування інди­відуальних підприємців, страхування домашнього майна та транспортних засобів. Обсяг страхової відповідальності — від , пожеж, стихійних лих, аварій та інших страхових випадків. За окремою згодою можна застрахувати майно на випадок розкра­дання або крадіжки. Термін страхування — звичайно 1 рік, але, якщо перед закінченням чергового терміну страхувальник вносить страхові платежі знову, термін страхування може бути продовжений. Страхове забезпечення розраховується за балан­совою вартістю без знижки на знос у відношенні власного майна та зі знижкою на знос — для майна.

При страхуванні майна індивідуальних підприємців стра­хуються відповідне устаткування, інструменти, готова продукція та інші матеріальні цінності. Термін страхування - від 3 місяців до 1 року. Обсяг страхової відповідальності — на випадок пожежі,

Тема 5. Ринок фінансових послуг 181

стихійних лих, аварій, розкрадань, крадіжки й інших випадків (у тому числі ушкоджень).

Обов'язкове страхування — це страхування, при якому у стра­хувальника з'являється обов'язок укласти договір страхування, а в страховика — прийняти ризик на страхування. М іжнародне пра­во пов'язує обов'язкове страхування з необхідністю захисту інте­ресів третіх осіб у випадках заподіяння їм збитку. Найбільш поширеними у світовій практиці є види обов'язкового страхування, пов'язані з джерелами підвищеної небезпеки. Підвищена небез­пека для навколишніх може виходити від діяльності як фізичних, так і юридичних осіб. Найбільш масовим з видів обов'язкового страхування, пов'язаних із джерелами підвищеної небезпеки, є обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту. Кожна держава самостійно визначає перелік видів обов'язкового страхування.

Обов'язкове страхування здійснюється шляхом укладання договору страхування особою, на яку покладено обов'язок такого страхування (страхувальником), зі страховиком. Обов'язкове страхування здійснюється за рахунок страхувальника (за винят­ком обов'язкового страхування пасажирів, що у передбачених законом випадках може здійснюватися за їхній рахунок).

Одним із критеріїв обов'язкового страхування є його загаль­ність — усі суб'єкти зобов'язані укладати договори страхування у відношенні встановлених страхових інтересів на визначених і законом умовах.

У системі страхування виникають розподільчі та перероз-подільчі відносини, пов'язані з попередженням або відшкоду-' ванням втрат, завданих суспільному виробництву та населенню стихійними лихами та іншими надзвичайними подіями (стра­ховими ризиками). При цьому важливе значення має страхова сума, яка визначена договором страхування або встановлена законом, виходячи з якої встановлюються розміри страхового внеску й страхових виплат. При страхуванні майна страхова сума не може перевищувати його дійсної вартості на момент укладання договору страхування. Сторони, що уклали договір, не можуть заперечувати страхову вартість майна, визначену в договорі стра­хування (за винятком випадків, коли страховик доведе, що він