Тема 9. Інститут виборів у зарубіжних країнах.

1. Поняття виборів та основні принципи їх проведення.

2. Поняття та види виборчих систем.

3. Мажоритарна виборча система.

4. Пропорційна виборча система.

5. Змішана виборча система.

1. Поняття виборів та основні принципи їх проведення.

Виборице спосіб формування державних органів в основі якого лежить волевиявлення у формі голосування або безпосередньо народом або уповноважених ним на те осіб. У науковій літературі термін вибори використовувється як у широкому так і в вузькому розумінні цього слова. В першому випадку мова йде про голосування громадян, які проживають на певній території. В другому під виборами розуміють техніку голосування, що використовується в галузі публічного і приватного права з метою визначення особи, яка буде займати певну посаду.

Поняття вибори необхідно відрізняти від поняття "виборче право". Виборча право—це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини що виникають в процесі реалізації громадянами права обирати та бути обраними до представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування. Педметом регулювання виборчого права є основні принципи виборчого права, вимоги що предявляються до виборців і кандидатів на виборні посади, порядок формування та діяльності органів, які безпосередньо здійснюють організацію і проведення виборів, статус суб'єктів виборчого процесу(громадян та їх об'єднань), процедура виборчої кампанії і голосування, порядок визначення результатів виборів, способи оскарження рішень у ході проведення виборчої кампанії і голосування та опротистування результатів виборів, відповідальність за порушення законодавства у сфері виборів. Конституційну основу правового регулювання виборів становлять основоположні принципи участі громадян у виборах, а саме вільного,загального,рівного та прямого виборчого права, яке реалізовується через таємне волевиявлення. Ці принципи є традиційними і загальновизнаними міжнародними стандартами. Їх запровадження в законодавстві є однією з ознак демократичного режиму,проголошення цих принципів на конституційному рівні робить їх обов'язковими для всіх видів виборів, виключаючи таким чином можливість порушення будь-якого з принципів або усіх принципів одночасно.

Принцип вільного виборчого права означає що кожен виборець самостійно безбудь-якого зовнішнього впливу вирішує брати йому участь у виборах чи ні, а якщо брати то якою мірою.

Крім того принцип вільного виборчого права забороняє будь-яке переслідування за ухиляння від участі в голосуванні(абсентеїзм), хоч би якими причинами воно було викликане(хвороба,від'їзд,незацікавленість урезультатах виборів,бажанням використати свою неучасть у голосуванні як політичну демонстрацію).

Залежно від мотивів неучасті у виборах виділяють такі види абсентеїзму:

- політичний

- економічний

- соціальний

- аполітичний

За політичного абсентеїзму виборець ухиляючись від участі у виборах висловлює свій протест політичним програмам і передвиборним платформам усіх кандидатів. Він вважає що жодна з них відповідає його власним політичним поглядам. Політичний абсентеїзм може бути також пов'язаний із сумнівами виборця щодо можливості проведення чесних виборів.

За економічного та соціального абсентеїзму виборець висловлює протест стосовно складної економічної чи соціальної ситуації що склалася в суспільстві(безробіття,недостатня соціальна захичщеність). Він не вірить у бажання і здатністьь усіх кандидатів боротися з цими негативними явищами.

Аполітичний абсентеїзм не пов'язаний з політичної демонстрацію і він полягає в байдужому ставленні відсутності будь-якого інтересу виборця до виборів і политики в цілому.

Складниками принципу вільного виборчого права є такі положення:

1- участь громадянина у виборах є вільною і добровільною—це значить що ніхто не вправі примусити виборця брати чи не брати участі у виборах,голосуватиза або проти того чи іншого кандидата, а також ніхто не має права впливати на волевиявлення виборця. крім того,жоден інститут(у тому числі суд) не може примусити громадянина оголосити як він голосував на виборах або як зберається голосувати.

2- жоден кандидат чи політична партія не повинні використовувати методи психічного, фізичного, релігійного примусу або закликати до насильства чи погрози застосування насильства чи будь-яких інших форм примусу.

Принцип загальності виборчого права означає що суб'єктивне активне виборче право,тобто право обирати, мають усі громадяни даноїдержави, які на день голосування досягли 18 років за винятком осіб визнаних судом недієздатними.

Принцип рівності виборчого права—передбачає що всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає що всі виборці мають одинакову кількість голосів і кожен голос має річну з іншими вагу, тобто кожен виборець одинаково впливає на результати виборів.

Принцип прямого виборчого права означає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо.

Не може вважатися порушенням прямого виборчого права госування на виборах за кандидатів внесених до виборчих списків політичних партій оскільки в цьому випадку мова може йти лише про певний спосіб голосування безпосередньо за кандидатів, а політичні партії не підміняють виборців у такому голосуванні.

Протилежністю прямих виборів є непрямі вибори, які характеризуються наявністю між виборцем і кандидатом посиредницької ланки.

Непрямі вибори бувають двох видів:

—Багатоступеневі;

—Непрямі;

Багатоступеневими називають вибори,під час яких громадяни обирають тільки низовий рівень представницьких органів місцевого самоврядування, а члени вище стоящих органів держави обираються їх нищестоящими колегами або має місце інший комбінований на цій основі спосіб формування представницького органу.

За непрямих виборів шляхом голосування формують колегію виборщиків, яка зберається один раз з єдиною метою—обрати певну посадову особу,наприклад президента країни,чи колегіальний представницький орган(парламент).

Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленнямвиборців не допускається, гарантується повна свобода волевиявлення. У рамках виборчого законодавства це досягається тим, що кожен виборець голосує особисто,голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування без присутності сторонніх осіб. Виборець, який немає можливості заповнити бюлетень особисто може запросити в кабіну для таємного голосування іншу особу на свій розсуд за винятком членів виборчої комісії,кандидатів які балатуються,їхніх довірених осіб, а також уповноважених осіб представнків політичних партій,що беруть участь у виборах.

Окрім вищенаведеного принципу виборчого права деякі науковці виділяють й інші принципи виборів. Так, наприклад, Марциляк О.В. видіялє наступні:

1) Принцип періодичності і обов'язковості виборів. Ознаки:

-вибори є обов'язковими і проводяться в строки встановлені конституціями і законами.

-вибори мають проводитися з періодичністю що встановлюється Конституцією та законами.

-термін повноважень органів що обираються і вибраних посадових осіб встановлюється Конституцією і законами. Зміна строку повноважень повинна встановлюватися в порядку передбаченому Конституцією та законами.

-немають вживатися дії чи поширення закликів до вчинення дій, що спонукають чи мають своєю метою спонукання до зриву,скасування чи перенесення термінів виборів.

2) Принцип відкритості і гласності виборів. Ознаки:

-підготовка і проведення виборів здійснюється відкрито і гласно.

-обов'язковість офіційного опублікування або доведення до загального відома іншими способами рішень виборчих органів,органів державної влади,органів місцевого самоврядування пов'язаних із призначенням,підготовкою і проведенням виборів забезпеченням і захистом виборчих прав громадян,в іншому разі рішення що зачіпають виборчі права не можуть застосовуватись.

-офіційне опублікування центральним виборчим органом у своєму друкованому засобі інформації про підсумки голосування, а також дані про всіх обраних осіб.

-забезпечення умов до здійснення громадського і міжнародного спостереження за виборами.

3) Принцип справжності виборів полягає у правовому забезпеченні свідомого вибору виборців—це дотримання принципу справжніх виборів повинне забезпечувати виявлення вільновираженої волі народу і приведення до її здійснення безпосередньо.

4) принцип справедливості виборів полягає у створенні державами рівних умов для всіх учасників виборчого процесу. Даний принцип базується на таких положеннях проведення виборів:

- загальне і рівне виборче право.

- справедливе і гласне фінансування виборів виборчої кампанії.

- чесність при голосуванні і підрахунку голосів,повне й оперативне інформування про результати голосування з офіційним опублікуванням усіх підсумків виборів.

- організація виборчого процесу неупередженими виборчими органами що працюють відкрито і гласно під дієвим громадським і міжнародним спостереженням.

- швидкий і ефективний розгляд судами й іншими уповноваженими на те законом органами скарг про порушення виборчих прав.

2. Поняття та види виборчих систем.

Наука конституційного права розрізняє поняття виборчих систем у двох значеннях: широкому та вузькому. В широкому розумінні виборча система—це система суспільних відносин пов'язаних з виборами до органів публічної влади. У вузькому розумінні—це ускупність встановлених законом правил,принципів і критеріїв за допомогою яких визначаються результати голосування.

У світовій практиці розрізняють такі основні види виборчих систем:

1) мажоритарна;

2) пропорційна;

3) змішана;

3. Мажоритарна виборча система. Історично першою виборчих системою стала мажоритарна система, в основу якої покладено принцип більшості(від франц.слова Majorite—більшість). Обраними вважаються ті кандидати,які отримали більшість голосів. Розрізняють три основні види мажоритарної системи. Поділяють відносно: абсолютної,кваліфікованої та переважної більшості.

При застосуванні мажоритарної системи абосолютної більшості для обрання вимагається абсолютна більшість поданих в окрузі голосів(50%+1). При цій системі встановлюється нижній поріг участі виборців у голосуванні,якщо він не досягнутий—вибори вважаються недійсними або такими що не відбулися.

У 43 державах світу використовується мажоритарна система відносної більшості(Великобританія,Індія,США). При цьому різновиді обраним вважається той кандидат, який отримав голосів більше ніж кожен з його опонентів окремо, навіть якщо він набрав менше половини. Цю систему ще інколи називають "хто перший прийшов,той і переміг".

Досить рідкісним різновидом є мажоритарна система кваліфікованої більшості,відповідно до якої,кандидат повинен отримати встановлену в законі кількість голосів. Так,кандидату на посаду президента Коста-Ріки необхідно набрати 40%+1 голос виборців.

4. Пропорційна виборча система. Уже в період становлення конституційних монархій в Західній Європі стали висуватися ідеї пропорційного представництва політичних об'єднань, при якому кількість мандатів отриманих таким об'єднанням відповідає кількості поданих за його кандидатів голосів. Пропорційна система вперше була застосована в 1888 році у Сербії та Бельгії в 1889 році. В наш час вона існує більш ніж у 60 країнах світу. Зокрема у Австрії, Бельгії, Норвегії, Фінляндії, Швеції, Швейцарії. Для пропорційних систем найбільш характерними рисами є:

1) Створення більш великих округів,від кожного з яких обирається декілька депутатів. В ідеальному випадку вся країна перетворюється в єдиний виборчий округ.

2) Вибори є суворо партійними(кожна партія висуває свій список кандидатів на виборні посади).

3) Використання виборчої квоти(виборчого метра),тобто найменшої кількості голосів необхідноих для обранання одного кандидата. Згідно пропорційної виборчої системи депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців поданих за них у межах виборчого округу.

За впливом виборців на розміщення кандидатів у списку для голосування розрізняють три види пропорційної виборчої системи:

• із жорсткими списками(закритими списками);

• з преференціями(перевагами);

• з напівжорсткими списками;

При голосуванні за жорсткими списками виборець голосує загалом за список партії, яку він обирає.

За системою преференції,виборець не просто голосує за список партії,яку він обрав,а й робить помітку навпроти прізвища того кандидата у партійному списку,якому він надає перевагу,при цьому кандидат,який отримав найбільшу кількість преференцій(а в окремих випадках,який подолав певний відсоток відданих за партію голосів) переміщується у списку партії на 1-е місце.

Система напівжорстих списків передбачає для виборця можливість:

(1)- голосувати за партійний список у цілому;

(2)- визначити преференції серед партійного списку кандидат у депутати;

5. Змішана виборча система. Намагання знизити негативний ефект недоліків тієї чи іншої виборчої системи призвело до виникнення змішаних виборчих систем. При цьому необхідно звернути увагу на те що поняття змішана виборча система можна тлумачити у широкому та вузькому розумінні цього слова.

У першому значенні вона передбачає паралельне використання при формуванні парламенту(палати парламенту),різних виборчих систем. Наприклад,згідно Конституції Мексики палата депутатів складається з 300 депутатів,які обираються за мажоритарною системою відносної більшості,а також із ста депутатів які обираються за системою пропорційного представництва.

Змішана виборча система у вузькому розумінні означає схрещування елементів як пропорційної так і мажоритарної систем. Так,наприклад,в Італії для обрання депутатів нижньої палати парламенту країна поділяється на певну кількість територіальних підрозділів. Кількість мандатів,які виділяються їм встановлюється на основі відомостей останнього перепису населення. У кожному територіальному підрозділі 75% місць заміщаються в одномандатних округах шляхом застосування мажоритарної системи відносної більшості, а 25%—на основі системи пропорційного представництва.

27