Тема 5. Конституційні інститути. Форми держави в зарубіжних країнах.

1. Конституційноправовий інститут. Форма держави.

2. Форма державногоправління.

3. Форома державного устрою.

4. Форма державного режиму.

1. Форма держави в найбільш загальному розумінні визначає на яких принципах побудована і як територіально організована державна влада. Визначає структуру та принципи взаємодії основних органів дедржави(парламенту,уряду,глави держави)

Поділ держави на складові частини та юридичний статус цих частин,а також методи діяльності держави і характер їх взаємозв'язків з громадянами.

Форми зарубіжних країн складаються під впливом комплексу природньогеографічних,історичних,політичних,соціальноекономічних,культурнорелігійних факторів.

В більшості підручників по Конституційному праву спостерігається думка про те,що при вивчення форми держави в цілому є достатнім дослідження тільки її осоновних трьох складових—це форми державного правління,устрою та режиму. Але це є невірно,оскільки механічне порівняння двох,трьох чи навіть чотирьох відокремлених елементів не дає можливості в повній мірі охарактеризувати форму тієї чи іншої держави. Так,наприклад, королівство Бутан так само як і Саудівська Аравія є по своїй суті абсолютною монархією з авторитарним режимом. Політичні партії і в одній і інішій країні заборонені. Таким чином на перший погляд всі три елементи форми держави одинакові,але цьому специфіку форми держави в Саудівській Аравії неможливо зрозуміти не враховуючи особливі зв'язки в структурі вищих органів державної влади,роль сімейної ради саудитів(ради королівської родини) зі складу якої обирається майбутній монарх. Кланові зв'язки правлячої сім'ї(центральні,державні та місцеві посади) займають члени цих сімей. Мусульманські традиції "Ашура" це наради монарха з певним колом осіб, Меджліс—це право будь-якого мусульманина бути обраним королем та членами його сім'ї,що витікає із принципу єдності "умми"(мусульманської общини).

В королівстві Бутан при наявності схожих трьох основних елементів форми держави порівняно із Саудівською Аравією,є відсутніми багато притаманних останній особливостей і навпаки є власні особливості. Наприклад,значну роль в державному режимі відіграють періодичні"загальні трапези" знаті на чолі з королем з населенням.

2. Інститут форми держави є комплексним інститутом,який складається з підінституів:

-форми правління;

-устрою;

-режиму;

-підінституту комунікативної форми прямих та зворотніх зв'язків з населенням,серед яких важливе значення мають командні зв'язки.

-підінституту різноманітних інфмаційних потоків.

Стосовно останніх двох,то вважається що вони характеризують динамічну сторону форми держави.

Підінститути в свою чергу можуть виступати комплексними інститутами по відношенню до інших підінститутів. Наприклад,форма правління по відношенню до інституту глави держави,парламенту,уряду. Фрма державного устрою по відношенню до інститутів федералізму автономії,адміністративно-територіального поділу,форма державного режиму по відношенню до інститутів надзвичайного стану,федерального примусу,форма конституційно-правових комунікацій по відношенню до інститутів,референдуму,відзиву депутатів,народної законодавчої ініціативи і т.д. В кінці кінців,таке несхідне розчленування призведе до виділення такого інституту елементу,який буде складатися із сукупності норм правил,які вже неможливо буде поділити на інші інститути.

В науковій літературі виділяють три основних форми держави:полікратична(багатовладна),монократична(єдиновладна),сегментарна.

Полікратична форма держави характеризується наступними ознаками:

1) Органи державної влади формуються в результаті застосування демократичних технологій,а взаємовідносинм між ними будуються на основі принципів єдності державної влади та одночасного розподілення її на законодавчу,виконавчу,судову на системі стримувань і противаг.

2) Територіальної устрій держави будується з врахуванням інтересів різних національностей центру та місцевого самоврядування.

3) Діяльності органів деражавної влади,акцент робиться на демократичні форми і методи управління,хоча і не виключена можливість застосування методів примусу у випадку виникнення загрози конституційного устрою чи вільному демократичному правопорядку.

4) В тому чи іншому об'ємі застосовується різні формат участі громадян в управлінні державою а політичні партії створюють умови для деконцентрації полтичної та й відповідно державної влади

5) забезчуються основні права і свободи громадян,засновані на визнанні загальнолюдських цінностей.

Монократична форма держави характеризується тим що:

1. Органи державної влади формуються або ж відкрито антидемокрачним шляхом(наприклад,в результаті військового перевороту) або псевдодемократичними методами,які є прикриттям фактичного єдиновладдя існує організаційна єдність влади а такі механізми як розподіл влади чи система стримувань і противаг відкидається.

2. Територіальні структурі держави,інтересу центру домінюють над перефірією. Хоча остання може бути представлена державоподібними утвореннями,штатами,автономією і навіть союзними республіками оголошеними суверенними державами.

3. Діяльності органів державної влади робиться акцент на пряме насилля або воно поєднуються з ідеологічним примусом.

Участь громадян в управлінні державою або ж зовсім не допускається(наприклад під час военних дій)

Демократичні права і свободи громадян частково згадуються в конституціях але їх реалізація паралізована практикою здійснення державної влади. Застосування репресій збоку органів держ.безки,поліції та ін.

Сегментарна форма держави умовно може бути охарактеризована як напівдемократична. В ній відображені елементи як демократії,авторитаризму так й інколи тоталітаризму. Органи державної влади формуються шляхом виборів але при цьому число партій є обмеженим. Принцип походження влади,як правило...ні його ні системи стримування й противаг не існує.

В залежності від того,яка сторона організації державної влади є предметом розгляду,розрізняють три елементи форми держави:

1-форма правління;

2-форма державного устрою;

3-форма державного(політичного)режиму;