- •Міжнародне приватне право
- •Isbn 966-7784-09-6
- •Розділ і
- •§ 1. Поняття, предмет і система міжнародного приватного права
- •§ 2. Розвиток науки міжнародного приватної* права
- •& 3. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних держав
- •Література
- •§ 1. Види джерел (загальна характеристика)
- •§ 2. Внутрішнє законодавство
- •§ 3. Міжнародні договори
- •§ 4. Звичаї
- •§ 5. Судова та арбітражна практика
- •1 Урядовий кур'єр. - 1994. - 6 жовтня.
- •§ 6. Зближення національного законодавства різних держав
- •Література
- •Розділ III
- •§ 1. Історія розвитку порівняльного методу
- •§ 2. Об'єкти порівняння у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Правові системи як об'єкти дослідження у міжнародному приватному праві
- •§ 4. Мета порівняльного методу
- •Література
- •§ 1. Колізійний метод регулювання
- •§ 2. Колізійні норми: загальна характеристика, структура, види
- •§ 3. Місце колізійних норм у джерелах права
- •§ 4. Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми
- •Література
- •§ 2. Основні способи вирішення питання кваліфікації
- •§ 3. Застереження про публічний порядок
- •§ 4. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •§ 5. Обхід закону в міжнародному приватному праві
- •Література
- •§ 2. Правові режими, що надаються іноземцям для реалізації їхніх прав та обов'язків
- •§ 3. Право- та дієздатність іноземців
- •§ 4. Законодавство України
- •§ 5. Правовий статус іноземців в Україні, їхні право- та дієздатність
- •§ 6. Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні
- •§ 7. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •§ 8. Взаємність щодо фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •§ 9. Особливості правового статусу біпатридів
- •Література
- •Розділ VII правове становище юридичних осіб
- •§ 1. Поняття "юридична особа"
- •§ 2. Особистий статут і "національність" юридичної особи
- •4 Г. Фсяиняк q-
- •§ 3. Загальна характеристика правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні
- •§ 4. Види діяльності іноземних суб'єктів господарювання
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - Ст. 682. О Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 41. — Ст. 372.
- •§ 5. Представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності
- •§ 6. Правовий статус суб'єктів господарювання України за кордоном
- •§ 7. Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
- •§ 8. Об'єднання підприємств та законодавство України
- •Література
- •ИдиЧесКаЯ пем5г
- •Розділ VIII
- •§ 1. Держава у цивільних правовідносинах з "іноземним елементом"
- •§ 2. Імунітет держави та його види
- •5 Г. Федоняк j29
- •§ 3. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права
- •§ 4. Юрисдикційний імунітет України
- •Література
- •Розділ IX право власності
- •§ 1. Загальні питання права власності у відносинах з "іноземним елементом" за законодавством України
- •§ 2. Колізійні питання права власності у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Колізійні питання права власності за законодавством України
- •Література
- •Розділ X
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти) і право, застосовуване до них за законодавством України
- •§ 2. Умови та облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів
- •§ 3. Імпорт (експорт) товарів посередниками
- •§ 4. Ліцензування та сертифікація експортно-імпортних операцій
- •§ 5. Товарообмінні (бартерні) операції
- •§ 6. Міжнародні договори України про торговельно-економічне та інші види співробітництва
- •§ 7. Конвенція оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
- •Розділ XI сімейне право
- •§ 1. Шлюб: поняття, умови
- •§ 2. Особисті відносини між подружжям за національним правом
- •§ 3. Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом
- •§ 4. Розірвання шлюбу за національним правом
- •§ 4. Розірвання шлюбу за національним правом
- •§ 5. Колізійні питання оформлення шлюбу в міжнародному приватному праві
- •§ 6. Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •§ 7. Реалізація аліментних зобов'язань та міжнародні угоди за участю України
- •§ 8. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення
- •§ 9. Міжнародні угоди з питань сімейного права
- •Література
- •Розділ XII трудові відносини
- •§ 1. Трудові відносини з "іноземним елементом" та джерела їх регулювання
- •§ 2. Колізійні прив'язки, застосовувані до регламентації трудових відносин з "іноземним елементом"
- •§ 3. Міжнародні договори України
- •§ 4. Праця громадян України за кордоном
- •§ 5. Праця іноземців в Україні
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - Ст. 168.
- •§ 6. Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України
- •Література
- •§ 1. Загальна характеристика міжнародних перевезень
- •§ 2. Правове регулювання організації міжнародних перевезень в Україні та інших державах
- •§ 3. Міжнародні залізничні перевезення
- •§ 4. Міжнародні автомобільні перевезення
- •§ 5. Міжнародні повітряні перевезення
- •§ 6. Міжнародні морські перевезення
- •§ 7. Змішані перевезення
- •§ 8. Міжнародні договори, що регулюють питання, пов'язані з особливостями сучасних міжнародних перевезень
- •Література
- •§ 1. Умови настання деліктного зобов'язання в національних правових системах
- •11 Г. Фединяк 321
- •§ 2. Вплив усуспільнення виробництва та науково-технічного прогресу на деліктні зобов'язання
- •§ 3. Колізійні питання деліктних зобов'язань з "іноземним елементом" у національному праві
- •§ 4. Регулювання деліктних зобов'язань з "іноземним елементом" у внутрішньому законодавстві України
- •§ 5. Норми про зобов'язання з делікту в міжнародних договорах України
- •Література
- •§ 1. Доктрина про міжнародний цивільний процес
- •§ 2. Органи, що займаються захистом суб'єктивних цивільних прав, та принцип lex fori
- •§ 3. Національні акти України про засада процесуального статусу іноземців та іноземних підприємств і організацій
- •§ 4. Національні акти іноземних держав про засади процесуального статусу іноземців та іноземних підприємств і організацій
- •1 Відомості Верховної Ради срср. - 1981. - № 26. - Ст. 836.
- •2 Там само. - 1988. - № 26. - Ст. 427.
- •3 Відомості Верховної Ради срср. - 1968. - № 39. - Ст. 351.
- •§ 5. Цивільні процесуальні норми у міжнародних договорах за участю України
- •§ 6. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах міжнародних організацій
- •§ 7. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах об'єднань держав
- •§ 8. Поняття, види та способи визначення міжнародної підсудності
- •§ 9. Визначення міжнародної підсудності спорів у нормативно-правових актах України
- •§ 10. Норми про підсудність спорів з "іноземним елементом" у міжнародних договорах
- •Література
- •Загальна частина
- •Особлива частина
§ 7. Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
Здійснення господарської діяльності у сучасний період характеризується переважно виходом за межі однієї держави. Ця риса притаманна транснаціональним корпораціям (далі — ТНК). У науковій літературі вказується, що слово "корпора-
113
ція" в перекладі з латини означає об'єднання, спілки, які створюються для досягнення певних цілей. "Транснаціональний" — такий, що виходить за межі однієї держави, пов'язаний з міжнародною або регіональною діяльністю. Отже, ТНК — це спілки, об'єднання, діяльність яких не обмежена рамками однієї нації або держави1.
ТНК притаманні такі ознаки: 1) економічно єдина система; 2) група самостійних підприємств; 3) діяльність проводиться на території кількох держав; 4) структурні підрозділи є суб'єктами національного права; 5) керівництво та контроль здійснюється з єдиного центру; 6) корпорація знаходиться поза юрисдикцією окремої держави, групи держав або міжнародних організацій.
За характером взаємовідносин з материнським підприємством залежні підприємства поділяються на: 1) філії; 2) дочірні підприємства; 3) спільні підприємства. Філії не є юридичними особами, діють на підставі положення, затвердженого для них материнським підприємством. Дочірні підприємства утворюються в договірному порядку або ж їхня залежність від материнського підприємства визначається тим, що останнє має акції дочірнього підприємства. Спільні підприємства (змішані товариства) мають у своєму статутному фонді частку, що належить і національному капіталові.
Аналіз діяльності ТНК показує, що їхні прямі капіталовкладення є важливим чинником у розвитку економіки держав. Промислове розвинені країни, зокрема США, ФРН, Швейцарія, Великобританія, Голландія, Швеція, є інвесторами. Проте Іспанія, Португалія, частково Італія, Греція вважаються країнами, які приймають інвестиції. Використання ТНК як форми діяльності дозволяє отримувати високий прибуток у державах з порівняно низькими податковими ставками, а в тих країнах, де податки високі, зосереджувати менший за обсягом прибуток.
ТНК поділяються на декілька груп. По-перше, це корпорації, національні за своїм капіталом, але міжнародні за сферою діяльності (наприклад, "Дженерал моторз", "Форд Моторз", "Інтернешнл бізнес мешинз" — США; "Сіменс", "Фольксва-ген" — ФРН; "Філіпс" — Нідерланди; "Імперіал кемікал індастріз" — Великобританія; "Нестле" — Швейцарія).
"Дженерал моторз" (США). Транснаціональна корпорація, створена 1908 p., зареєстрована під сучасною назвою 1916 р. Від
1 Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право. — К.: Либідь, 1995. — С. 53.
114
30-x pp. постійно займає перше місце у переліку американських та міжнародних концернів. Оборот корпорації набагато перевищує валовий суспільний продукт невеликих європейських країн, її діяльністю нині охоплено понад 200 країн і територій. Вона займається виробництвом автомобілів і постійно конкурує з американською корпорацією "Форд", яка має друге місце за обсягом випуску автомобілів серед 500 провідних промислових концернів світу. Корпорація "Форд" є третім виробником скла, а також значним постачальником електронної апаратури, хімічної та господарсько-побутової продукції, комплектуючих виробів космічного та військового призначення. Гігантська міжнародна корпорація виникла з невеликої приватної майстерні механіка Форда. На теперішній час їй належать у США та за кордоном понад 100 заводів, десятки різних фірм, кредитних установ, а також чимало фірм із частковою участю.
"Інтернешнл бізнес мешинз" (Ай-Бі-Ем) (США). Транснаціональна корпорація, створена 1911 p., сучасна назва зареєстрована 1924 р. За річним оборотом займає п'яте місце у світі. Продукує електронно-обчислювальну техніку та оргтехнічне обладнання.
По-друге, це ТНК, які є міжнародними за своїм капіталом та за сферою діяльності. На відміну від першої групи ТНК, вони належать капіталові декількох держав. Це — англо-гол-ландські концерни: нафтовий "Роял датч — Шелл", хіміко-хар-човий "Юнілевер"; англо-американо-канадський нікелевий трест "Інтернешнл нікл компані оф Кенада"; бельгійсько-франко-люксембурзький металургійний концерн "Арбед"; німецько-бельгійський трест фотохімічних товарів "Агфа-Ге-верт"; англо-італійський концерн резинотехнічних виробів "Данлоп-Шреллі".
Спільним для цих двох груп є те, що ці монополії створені як юридичні особи однієї держави, хоча можуть мати в інших країнах численні філії, дочірні підприємства тощо. З правового погляду вказані, монополії не є міжнародними юридичними особами, хоча термін "міжнародний" застосовується і в офіційних назвах деяких із них.
По-третє, це численні картелі й синдикати, об'єднання виробничого та виробничо-технічного характеру, що не є юридичними особами.
Діяльність ТНК регулюють нечисленні міжнародно-правові Документи, які є переважно або регіональними, або ж їх норми не мають імперативного (обов'язкового) характеру. Серед конвенцій, що регулюють діяльність ТНК, можна назвати Конвенцію про транснаціональні корпорації, підписану Україною 6 березня 1998 р. та ратифіковану 13 липня 1999 р. (із засте-
115
реженнями)1. Регіональна Декларація про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства від 21 червня 1976 p., Керівні принципи для багатонаціональних підприємств (додаток до Декларації) мають диспозитивний характер. Ці документи включають, зокрема, такі правові принципи, як дотримання норм міжнародного права; підпорядкованість праву країни перебування; співробітництво з країною перебування. Діяльність ТНК регулюють також норми Кодексу іноземних інвестицій, прийнятого 1970 р. латиноамериканськими державами—членами Андського пакту 1969 p.: Болівією, Колумбією, Перу, Еквадором (Чилі — до 1976 p.). Питаннями ТНК займається й Комісія Картахенської угоди, створена в межах цієї групи держав.
У 1974 р. резолюцією ООН затверджено Хартію економічних прав та обов'язків держав, норми якої спрямовані на захист економічних прав країн, що розвиваються, на обмеження діяльності ТНК. Відповідно до неї кожна держава має право в межах своєї юрисдикції регулювати й контролювати діяльність ТНК. Того ж року було створено міжурядові комісії ООН з транснаціональних корпорацій та Центр із ТНК, які почали розробляти Кодекс поведінки ТНК. Кодекс міститиме рекомендаційні норми ("м'яке" право). Насамперед, у ньому визначатиметься поняття ТНК, принципи їхньої діяльності, зокрема повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою діяльність; підпорядкування законам цих країн, наприклад, щодо обмеження ділової практики, дотримання положень із передачі технологій та ін2.
У зв'язку з діяльністю ТНК у міжнародній практиці виникло питання про визнання їх міжнародними юридичними особами. Нині такими вважаються особи, створені: і) безпосередньо міжнародним договором або 2) на підставі національного законодавства, прийнятого відповідно до міжнародного договору.
Безпосередньо міжнародним договором 1945 р. було засновано Міжнародний банк реконструкції та розвитку, учасницею якого Україна є з 1992 р. Зазначений банк може, зокрема, надавати кредити приватним структурам для здійснення конкретних де-
Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 36. - Ст. 323.
2
Опришка В. Ф. Міжнародне економічне право. — С. 55—58.
q
Лив.: Закон України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій"// Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 33. - Ст. 474.
116
тально розроблених інвестиційних проектів. Уряд держави повинен гарантувати повернення кредиту з відсотками. Прикладом міжнародної юридичної особи, створеної на підставі національного законодавства, є Банк міжнародних розрахунків.