- •1.Принципи побудови сучасних виробництв реа.
- •6. Планування цехів та дільниць підприємств радіотехнічного виробництва.
- •7. Класифікація типу виробництва. Основні види документів виробничих підрозділів.
- •9. Нормативно-технологічна документація цеху в залежності від етапу розробки реа.
- •10. Технологічність приладів та апаратів. Методи розрахунку. Критерії технологічності.
- •11. Шляхи підвищення технологічності в залежності від етапу розробки і освоєння виробництва.
- •12. Технічне нормування трудомісткості технологічних процесів. Точність нормування.
- •13. Методика визначення затрат робочого часу та шляхи зменшення собівартості продукції.
- •Штучний час на виріб визначається як сума часів на всіх операціях
- •14. Методи забезпечення оптимальних розмірів партії виробів реа в серійному та масовому виробництві.
- •15. Класифікація способів обробки металів та особливості цехів для виготовлення заготовок.
- •16. Виробничий процес виготовлення деталей та заготовок методом лиття. Оснастка, обладнання.
- •17. Виробничий процес механічної обробки фрезеруванням. Інструмент, обладнання.
- •18. Виробничий процес обробки виробів на токарних верстатах. Інструмент. Обладнання.
- •19. Методи виявлення виробничих похибок та шляхи підвищення точності механічної механічної обробки деталей
- •20. Методи розрахунку припусків заготовок для механічної обробки деталей.
- •21. Методика розрахунку розмірних ланцюгів при зміні технологічної бази на основі повної та неповної взаємозамінності
- •22. Вибір технологічного устаткування, інструменту та оснастки для виготовлення деталей штампуванням
- •23. Методи розрахунку технологічних допусків при багатоопераційному процесі виготовлення реа.
- •24. Виробничий процес виготовлення заготовок і деталей методом холодної штамповки.
- •25. Методи раціонального розкрою листових матеріалів для холодної штамповки.
- •26. Особливості групових операцій холодної штамповки в залежності від типу виробництва.
- •27. Методи розрахунку розмірів заготовок для одержання деталей гнуттям.
- •28. Методи розрахунку розмірів заготовок для одержання деталей витяжкою.
- •29. Особливості одержання деталей шляхом ударного видавлювання металу. Обладнання, інструмент.
- •30. Особливості виробничих процесів для термічної обробки деталей реа із кольорових сплавів.
- •31. Особливості виробничих процесів для термічної обробки деталей рема із легованих та нелегованих сталей.
- •32. Організаційні основи виготовлення заготовок та деталей із термопластичних матеріалів. Основні характеристики обладнання.
- •33.Особливості підготовки виробництва і проектування технологічної оснастки для виготовлення деталей із термопластичних матеріалів.
- •34. Організаційні основи виготовлення деталей із термореактивних матеріалів. Основні характеристики.
- •38. Особливості виробничих процесів виготовлення друкованих плат. Недоліки та переваги методів виготовлення.
- •40.Особливості виробничих процесів складання реа.
- •41.Особливості виробничих процесів одержання нероз’ємних з’єднань: зварюванням, паянням.
- •42. Технологічне обладнання для проведення нероз’ємних з’єднань методами зварювання і пайки
- •43. Організація контролю та випробування якості зварювання та пайки.
- •44. Планування дільниць для групових методів одержання нероз’ємних з’єднань при складанні реа
- •45 Особливості виробничих процесів проведення нероз’ємного термокомпресійного з’єднання. Методи контролю якості.
- •46 Особливості виробничих процесів проведення нероз’ємного кондесаторного зварювання. Контроль герметичності шва для імс.
- •47 Особливості виробничих процесів нанесення зображень на площинну поверхню: фотолітографія, сіткографія, офсетний друк.
- •48. Організація контролю фотолітографічних процесів для виготовлення імс та комутаційних з’єднань реа.
- •49. Планування цехів і особливості виробничих процесів проведення гальванічних покрить металічних поверхонь деталей.
- •50. Механічне кріплення керамічних виробів один з одним,
- •51. Організація контролю якості та забезпечення стабільності технологічного процесу при нанесенні тонких плівок у вакуумі.
- •52. Особливості виробничих процесів нанесення товстих плівок на діелектричну та металічну основу. Методи контролю якості
- •53. Планування цехів для проведення лакофарбових покрить металічних і неметалічних поверхонь. Методи контролю якості.
- •55. Особливості виробничих процесів складання реа з використанням друкованих комутаційних плат.
- •56. Засоби і методи підвищення надійності паяних з’єднань при складанні реа.(228ст.Книжка ткачука краще написано трохи )
- •57. Особливості виробничих процесів очистки вузлів друкованих плат перед герметизацією та методи контролю якості очистки. (117, 127низ Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
- •Механічна обробка поверхні
- •58. Організація контролю якості паяних з’єднань реа із застосуванням мікропроцесорної техніки.
- •59. Організація складально-монтажних, регулювально-наладочних та контрольно-випробовувальних робіт при виготовленні реа.
- •60. Методи аналізу техніко-економічних і організаційно-технологічних показників дільниць, цехів в залежності від типу виробництва.
- •61. Особливості виробничих процесів проведення заливки, просочування, обволікування та герметизації виробів реа. (стр 115, 123 Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
- •62. Аналіз причин виникнення виробничих дефектів в процесі герметизації реа. Шляхи покращення якості продукції.
- •63. Роль метрологічного устаткування, що використовується у виробничому процесі складання і наладки реа.
- •64. Виробничі похибки, методи їх аналізу. Шляхи попередження виготовлення бракованих виробів.
- •65. Особливості проектування пристосувань для забезпечення процесу складання реа з регламентованим та нерегламентованим тактом функціонування конвейєрних ліній.
- •66. Особливості виробничих процесів монтажу реа накруткою. Надійність з’єднання. Матеріали, обладнання.
- •68. Методи розрахунку техніко-економічних показників для різних технологічних систем і рівнів автоматизації виробничого процесу.
- •69. Особливості побудови і функціонування систем управління виробничими процесами виготовлення реа.
- •70. Статична і динамічна точність забезпечення проведення технологічних процесів та взаємозв’язок із стабільністю виробництва.
- •71. Особливості побудови гнучких автоматизованих виробництв при виготовленні деталей реа.
- •72. Організаційні основи і показники контролю якості продукції після монтажу реа. Особливості і об’єм випробування.
- •73. Особливості виробничих процесів і об’єми підготовки радіоелементів до монтажу реа в залежності від типу виробництва.
- •74. Особливості виробничих процесів регулювання та наладки радіоапаратури для блочних конструкцій
- •75. Організаційні основи побудови оптимальних дільниць для регулювання та наладки реа.
- •76. Особливості побудови дільниць для технологічного тренування електронних вузлів. Оптимізація попереднього та вихідного тренування реа.
- •77. Особливості виробничих процесів для групових методів монтажу вузлів реа.
- •78. Методика розрахунку чисельності технічного персоналу для типових дільниць складання реа в умовах дрібносерійного і серійного виробництва.
- •79. Організація робочого місця монтажника при складанні реа в умовах дрібносерійного виробництва.
- •80. Особливості виробничих процесів автоматизованого контролю електронних вузлів реа.
- •81. Організація робочого місця монтажника і регулювальника при складанні реа в умовах масового і крупносерійного виробництва.
9. Нормативно-технологічна документація цеху в залежності від етапу розробки реа.
Технологічне планування дільниці, цеху – графічний документ, що визначає розміщення підрозділів підприємства і засобів виробництва.
Технологічне планування повинне забезпечувати найбільш раціональне використання виробничих площ і найбільш раціональне розміщення обладнання з точки зору зручності його обслуговування і роботи на ньому.
Основні завдання, що повинні вирішуватись при розробленні технологічного планування:
- здійснення оптимального розподілення виробничих площ;
- найбільш раціональне розміщення обладнання;
- скорочення віддалей переміщення матеріалів, заготовок, виробів.
На технологічному плануванні дільниці повинні бути показані:
- будівельні елементи: колони, стіни, перегородки, дверні і віконні пройоми і т.д.;
- границі цехів, дільниць;
- розміщення виробничих підрозділів;
- розміщення виробничого обладнання;
- робочі місця робітників чи операторів;
- прив'язка обладнання до дільниці приміщення – стін, колон і т.д.;
- проходи і проїзди;
- місця складування комплектуючих виробів і готової продукції;
- місця підведення вентиляції, води, стиснутого повітря і ін.;
- підйомно-транспортні засоби.
На технологічному плануванні дільниці показують також основні розміри споруди (довжина, ширина будівлі, віддаль між колонами).
При необхідності на плануванні можуть бути показані вертикальні перерізи споруди.
11.2 Розроблення і оформлення технологічних планувань дільниць
Технологічне планування дільниці повинне розроблятись на листах, формат яких відповідає ГОСТ 2.301, в масштабах 1:50, 1:100, 1: 200, 1:400, 1:500. Всі нанесені на план зображення повинні бути виконані в одному масштабі. Допускається вертикальні перерізи споруди виконувати в іншому масштабі ніж планування дільниці.
При розробленні технологічного планування потрібно користуватись умовними позначеннями будівельних елементів будівель, споруд,обладнання, робочих місць, промислових підключень згідно ОСТ 23.4.261.
Позначення не передбачені ОСТ 23.4.261 повинні пояснюватись на вільному полі технологічного планування.
При розробленні технологічних планувань необхідно дотримуватись правил діючих стандартів, будівельних норм і правил, норм технологічного проектування, норм і правил техніки безпеки і виробничої санітарії
10. Технологічність приладів та апаратів. Методи розрахунку. Критерії технологічності.
Технологічність конструкції — це сукупність властивостей конструкції виробу, які проявляються у можливості оптимальних (найвигідніших техніко-економічних) витрат праці, коштів, матеріалів і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні, експлуатації та ремонті виробу[1].
Технологічність конструкції виробу характеризує можливість його виготовлення, експлуатації та зберігання за умов використання наявних у виробника та споживача виробу трудових, матеріальних, енергетичних та інших ресурсів. Будь який виріб повинен бути технологічно раціональним для заданих конкретних умов підготовлення його виробництва, виготовлення, експлуатації та ремонту. Ці вимоги слід знати конструктору до початку розробки конструкції виробу.
Види технологічності
Вид технологічності визначається ознаками, що характеризують область прояву технологічності конструкції виробу. За цією ознакою розрізняють такі види технологічності:
-
виробнича технологічність конструкції виробу виражається в скороченні витрат коштів і часу на: конструкторську підготовку виробництва; технологічну підготовку виробництва; процеси виготовлення, в тому числі контролю та випробувань, а також монтажі за межами підприємства виробника;
-
експлуатаційна технологічність конструкції виробу виражається в скороченні витрат часу та коштів на його підготовку до використання, технічне обслуговування, поточний ремонт та утилізацію виробу;
-
ремонтна технологічність — технологічність конструкції виробу при всіх видах ремонту, крім поточного.
Шляхи забезпечення технологічності
Для всіх видів виробів при відпрацюванні конструкції на технологічність ставляться завдання зниження трудомісткості виготовлення виробу. Вона залежить від багатьох факторів, головними з яких слід вважати:
-
стандартизацію,
-
уніфікацію складових частин виробів та їх елементів,
-
типізацію технологічних процесів виготовлення, технічного обслуговування та ремонту виробу
Класифікація показників технологічності виробів
За системою оцінки |
За значимістю |
За способом вираження |
За кількістю врахованих ознак |
|
|
Основні, додаткові |
Абсолютні, відносні, питомі |
Часткові, комплексні |
До основних показників технологічності конструкції відносяться:
– трудомісткість виготовлення виробу
– рівень технологічності конструкції за трудомісткістю виготовлення
– технологічна собівартість виробу
– рівень технологічності конструкції за собівартістю
Трудомісткість виготовлення виробу – абсолютний технологічний показник, який виражається сумою нормо-годин, які затрачаються на виготовлення виробу.
Технологічна собівартість виробу – визначається як сума витрат на одиницю виробу при здійсненні технологічного процесу виготовлення виробу.
Додаткові показники характеризують тільки одну ознаку технологічності. Комплексні показники технологічності конструкції характеризують не окремі ознаки, а певну групу ознак технологічності конструкції виробу. Технологічність виробу може також характеризуватись єдиним комплексним показником.
Абсолютні і відносні показники
При аналізі конструкції виробу на технологічність використовуються як абсолютні так і відносні показники. Найзручніші для порівняльної оцінки відносні показники.
Значення відносних додаткових показників приймають в межах , при цьому збільшення значення показника відповідає підвищенню технологічності конструкції виробу.
Базові показники технологічності передбачені технічним завданням на розробку виробу. Визначення базових показників ґрунтується на статистичних даних раніше створених конструкцій аналогів або типових представників виробів.