Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді_Основи_екзамен.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
17.12.2018
Размер:
1.56 Mб
Скачать

22. Вибір технологічного устаткування, інструменту та оснастки для виготовлення деталей штампуванням

В залежності від виду штампувальних робіт використовується три групи обладнання: заготівельне, технологічно-штампувальне, допоміжне.

1група- це обладнання для отримання заготовок у вигляді смуг, стрічок, розмірних матеріалів. З цією метою використовують: ножиці гільйотинні, ножиці важільні, дискові ножиці, листонаправильні машини, вальці для правки матеріалу та вальці для калібрування смуг і стрічок.

II група - технологічно-штампувальне обладнання, служить для проведення всіх видів операцій - преси гідравлічні, важільні, гвинтовії електромагнітні, пневматичні. Для проведення операцій необхідний інструмент у вигляді штампів, які поділяються за технологічною ознакою! (відрізні, вирізні, пробивні, надрізні, розрізні, зачисні, для гнуття, витяжну обжимні, рихтовочні, чеканочні, калібрувальні, висадочні, формовочні) тш за конструктивною ознакою: прості - відкриті з направляючим^ колонками, з направляючою плитою; комбіновані - суміщеної дні послідовної дії; універсальні - із змінними робочими частинами із постійними робочими частинами .

З метою швидкого, виготовлення штампів, використовують блоки] штампів з направляючими колонками. Ріжуча частина виготовляється із| сталей У8А, У10А, Х12М, 111X15 з термічною обробкою 58-60 ШС. Для витяжних та захисних штампів використовуються твердосплавні матриці І які мають підвищену стійкість в 10-4-15 разів вищу по відношенню дйї легованих сталей. При проектуванні штампів, які використовують діючі* стандарти та нормалі важливо визначити центр дії тиску штампу. Це проводиться з метою правильного розташування робочих частин штампів та вибору величин зазорів між ріжучими частшамя,. Центром дії тискЯ штампу називається точка прикладання рівнодіючої всіх сил, присутніх,; при штамповці, який визначають аналітичним, чи графічним способом«! Для круглих Деталей точка прикладення сил є центр, для прямокутних -1 перехрестя діагоналей.

Висотою штампа називається віддаль від поверхні столе пресу до ' нижньої поверхні повзуна преса. Вона вказує обмеження висоти штампу! для даного обладнання.

Завантаження подачі матеріалу і заготовок в штампи здійснюється-і вручну чи автоматично.

Для ручної подачі коефіцієнт використання числа двійних ходів повзуна К=nф/nп, де nф- фактичне використання числа ходів повзуна; nп - число за паспортом.

Для автоматичних поштучних заготовок Кп = 0А. Автоматичні подачі! за конструкцією подаючого механізму поділяються на валкові, гачкові, зі падаючими планками, клинорОликові, клиноножоМ, 'кліщові. Подача] штучних заготовок можлива з допомогою пишерів, фрикційною! передачею, грейферною чи револьверною передачею.

Дія штамповки в підігріваючих штампах листових термоактивних та | термопластйчнйх матеріалів температура має бутии в межах 70…110 С°;

Контроль якості виконання робіт забезпечується інструментом з і періодичними замірами розмірів деталей та порівнянням з еталонами.

23. Методи розрахунку технологічних допусків при багатоопераційному процесі виготовлення реа.

Багатоопераційні верстати - це верстати для комплексної механічної обробки заготовок з числовим програмним керуванням і автоматичною зміною інструментів.

Багатоопераційні верстати відрізняються особливо високою концентрацією обробних операцій. На них виконують чорнову, напівночистову і чистову обробку корпусних заготовок складної форми, які мають багато оброблюваних поверхонь.

Допуск Т – різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами або алгебраїчна різниця між верхнім і нижнім відхиленням див. рисунок 2.1. Допуск отвору TD=Dmax-Dmin. Допуск вала Td=dmax-dmin. Допуск – міра точності розміру. Від допуску залежить вибір обладнання, інструменту, методу обробки а також трудомісткість і собівартість виготовлення деталі (вузла).

Особливого значення набуває проблема технологічної точності у зв'язку з новими напрямами в конструюванні і виробництві РЕА. Сучасний технологічний процес усе більш ускладнюється, кількість його операцій збільшується. До сталих складально-монтажних операцій додаються лакування paдіоелементів, заливка елементів…..ін. При багатоопераційному технологічному процесі виготовлення гібридно-плівкових і інтегрально-напівпровідникових мікросхем з'являються фактори, які впливають на точність вихідних параметрів.

Розглянемо питання формування погрішності вихідних параметрів вузлів і блоків при багатоопераційному процесі виготовлення тобто проблему технологічної точності в цілому. Практика виробництва РЕА показуємо що технологічний процес змінює первинну погрішність вихідних параметрів РЕА. Погрішності що вносяться технологічним пpoцeccoм залежний з однієї сторони від схеми PЕА з іншого боку — від вживаних методів і режимів виготовлення від якості і точності використовуваного устаткування. При розрахунках необхідної точності РЕА необхідно знати величину погрішності вихідних пapaмeтpів пов'язаних з технологічним процесом. Це дозволяє обгрунтовано призначати допуски на параметри тих, що входять у вузол елeмeнтів оцінювати реальний рівень надійності PЕА розраховувати технологічні допуски і тому подібне.

Особливо важливо уміти оцінювати погрішність виготовлення вже на стадії проектування РЕА. Тому розглянемо методику кількісної оцінки технологічних погрішностей на прикладі функціональних вузлів (ФЕ). При цьому завдання ставиться таким чином: використовуючи кількісні характеристики розподілів погрішностей параметрів елeмeнтів розрахувати величину погрішності вихідного параметра вузла на кожній операції технологічного процесу.Розрахунок вестимемо для одного вихідного пapaмeтpa проте це не змінить спільності завдання. Розглянемо детальніше вплив операцій процесу виготовлення ФЕ.

Вплив паяння обумовлений головним чином тепловою дією на елементи, інтенсивність якої залежить в основному від наступних чинників:

температури і тривалість паяння;

величини і характеру температурного коефіцієнта лінійного розширення мaтepіaлів вхідних в конструкцію елементів і вузла;

кількості елементів у вузлі і відстані між ними;

температурних коефіцієнтів параметрів комплектуючих елементів.