- •1.Принципи побудови сучасних виробництв реа.
- •6. Планування цехів та дільниць підприємств радіотехнічного виробництва.
- •7. Класифікація типу виробництва. Основні види документів виробничих підрозділів.
- •9. Нормативно-технологічна документація цеху в залежності від етапу розробки реа.
- •10. Технологічність приладів та апаратів. Методи розрахунку. Критерії технологічності.
- •11. Шляхи підвищення технологічності в залежності від етапу розробки і освоєння виробництва.
- •12. Технічне нормування трудомісткості технологічних процесів. Точність нормування.
- •13. Методика визначення затрат робочого часу та шляхи зменшення собівартості продукції.
- •Штучний час на виріб визначається як сума часів на всіх операціях
- •14. Методи забезпечення оптимальних розмірів партії виробів реа в серійному та масовому виробництві.
- •15. Класифікація способів обробки металів та особливості цехів для виготовлення заготовок.
- •16. Виробничий процес виготовлення деталей та заготовок методом лиття. Оснастка, обладнання.
- •17. Виробничий процес механічної обробки фрезеруванням. Інструмент, обладнання.
- •18. Виробничий процес обробки виробів на токарних верстатах. Інструмент. Обладнання.
- •19. Методи виявлення виробничих похибок та шляхи підвищення точності механічної механічної обробки деталей
- •20. Методи розрахунку припусків заготовок для механічної обробки деталей.
- •21. Методика розрахунку розмірних ланцюгів при зміні технологічної бази на основі повної та неповної взаємозамінності
- •22. Вибір технологічного устаткування, інструменту та оснастки для виготовлення деталей штампуванням
- •23. Методи розрахунку технологічних допусків при багатоопераційному процесі виготовлення реа.
- •24. Виробничий процес виготовлення заготовок і деталей методом холодної штамповки.
- •25. Методи раціонального розкрою листових матеріалів для холодної штамповки.
- •26. Особливості групових операцій холодної штамповки в залежності від типу виробництва.
- •27. Методи розрахунку розмірів заготовок для одержання деталей гнуттям.
- •28. Методи розрахунку розмірів заготовок для одержання деталей витяжкою.
- •29. Особливості одержання деталей шляхом ударного видавлювання металу. Обладнання, інструмент.
- •30. Особливості виробничих процесів для термічної обробки деталей реа із кольорових сплавів.
- •31. Особливості виробничих процесів для термічної обробки деталей рема із легованих та нелегованих сталей.
- •32. Організаційні основи виготовлення заготовок та деталей із термопластичних матеріалів. Основні характеристики обладнання.
- •33.Особливості підготовки виробництва і проектування технологічної оснастки для виготовлення деталей із термопластичних матеріалів.
- •34. Організаційні основи виготовлення деталей із термореактивних матеріалів. Основні характеристики.
- •38. Особливості виробничих процесів виготовлення друкованих плат. Недоліки та переваги методів виготовлення.
- •40.Особливості виробничих процесів складання реа.
- •41.Особливості виробничих процесів одержання нероз’ємних з’єднань: зварюванням, паянням.
- •42. Технологічне обладнання для проведення нероз’ємних з’єднань методами зварювання і пайки
- •43. Організація контролю та випробування якості зварювання та пайки.
- •44. Планування дільниць для групових методів одержання нероз’ємних з’єднань при складанні реа
- •45 Особливості виробничих процесів проведення нероз’ємного термокомпресійного з’єднання. Методи контролю якості.
- •46 Особливості виробничих процесів проведення нероз’ємного кондесаторного зварювання. Контроль герметичності шва для імс.
- •47 Особливості виробничих процесів нанесення зображень на площинну поверхню: фотолітографія, сіткографія, офсетний друк.
- •48. Організація контролю фотолітографічних процесів для виготовлення імс та комутаційних з’єднань реа.
- •49. Планування цехів і особливості виробничих процесів проведення гальванічних покрить металічних поверхонь деталей.
- •50. Механічне кріплення керамічних виробів один з одним,
- •51. Організація контролю якості та забезпечення стабільності технологічного процесу при нанесенні тонких плівок у вакуумі.
- •52. Особливості виробничих процесів нанесення товстих плівок на діелектричну та металічну основу. Методи контролю якості
- •53. Планування цехів для проведення лакофарбових покрить металічних і неметалічних поверхонь. Методи контролю якості.
- •55. Особливості виробничих процесів складання реа з використанням друкованих комутаційних плат.
- •56. Засоби і методи підвищення надійності паяних з’єднань при складанні реа.(228ст.Книжка ткачука краще написано трохи )
- •57. Особливості виробничих процесів очистки вузлів друкованих плат перед герметизацією та методи контролю якості очистки. (117, 127низ Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
- •Механічна обробка поверхні
- •58. Організація контролю якості паяних з’єднань реа із застосуванням мікропроцесорної техніки.
- •59. Організація складально-монтажних, регулювально-наладочних та контрольно-випробовувальних робіт при виготовленні реа.
- •60. Методи аналізу техніко-економічних і організаційно-технологічних показників дільниць, цехів в залежності від типу виробництва.
- •61. Особливості виробничих процесів проведення заливки, просочування, обволікування та герметизації виробів реа. (стр 115, 123 Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
- •62. Аналіз причин виникнення виробничих дефектів в процесі герметизації реа. Шляхи покращення якості продукції.
- •63. Роль метрологічного устаткування, що використовується у виробничому процесі складання і наладки реа.
- •64. Виробничі похибки, методи їх аналізу. Шляхи попередження виготовлення бракованих виробів.
- •65. Особливості проектування пристосувань для забезпечення процесу складання реа з регламентованим та нерегламентованим тактом функціонування конвейєрних ліній.
- •66. Особливості виробничих процесів монтажу реа накруткою. Надійність з’єднання. Матеріали, обладнання.
- •68. Методи розрахунку техніко-економічних показників для різних технологічних систем і рівнів автоматизації виробничого процесу.
- •69. Особливості побудови і функціонування систем управління виробничими процесами виготовлення реа.
- •70. Статична і динамічна точність забезпечення проведення технологічних процесів та взаємозв’язок із стабільністю виробництва.
- •71. Особливості побудови гнучких автоматизованих виробництв при виготовленні деталей реа.
- •72. Організаційні основи і показники контролю якості продукції після монтажу реа. Особливості і об’єм випробування.
- •73. Особливості виробничих процесів і об’єми підготовки радіоелементів до монтажу реа в залежності від типу виробництва.
- •74. Особливості виробничих процесів регулювання та наладки радіоапаратури для блочних конструкцій
- •75. Організаційні основи побудови оптимальних дільниць для регулювання та наладки реа.
- •76. Особливості побудови дільниць для технологічного тренування електронних вузлів. Оптимізація попереднього та вихідного тренування реа.
- •77. Особливості виробничих процесів для групових методів монтажу вузлів реа.
- •78. Методика розрахунку чисельності технічного персоналу для типових дільниць складання реа в умовах дрібносерійного і серійного виробництва.
- •79. Організація робочого місця монтажника при складанні реа в умовах дрібносерійного виробництва.
- •80. Особливості виробничих процесів автоматизованого контролю електронних вузлів реа.
- •81. Організація робочого місця монтажника і регулювальника при складанні реа в умовах масового і крупносерійного виробництва.
56. Засоби і методи підвищення надійності паяних з’єднань при складанні реа.(228ст.Книжка ткачука краще написано трохи )
Паяні електричні з'єднання знайшли саме широке застосування при монтажі ЕА завдяки наступним достоїнствам: низькому та стабільному електричному опору, широкій номенклатурі з'єднуються металів, легкості автоматизації, контролю та ремонту. Недоліки паяних з'єднань пов'язані з високою вартістю використаних кольорових металів, необхідністю видалення залишків флюсу, низькою термостійкістю. Зварні електричні з'єднання в порівнянні з паяними мають наступні переваги: більш висока механічна міцність, відсутність присадочного матеріалу, менша площа контакту. До недоліків слід віднести: критичність при виборі сполук матеріалів, збільшення перехідного опору через утворення інтерметалідів, складність групового контактування і ремонту.
57. Особливості виробничих процесів очистки вузлів друкованих плат перед герметизацією та методи контролю якості очистки. (117, 127низ Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
Підготовка поверхні проводиться для того, щоб забезпечити стійкий зв’язок покриття з основою. Поверхня повинна бути гладкою, чистою без грубих слідів обробки. З цією метою її піддають механічній та хімічній або електрохімічній обробці.
Механічна обробка поверхні
Використовується для видалення окалин, іржі, старої фарби, подряпин. Для цього використовуються методи:
-
Піскоструменева або дрібноструменева.
-
Крацевання (обробка металічними щітками зі сталевого, латунного або мідного дроту (Ø0,2-0,4мм), які обертаються).
-
Галтовка – механічна обробка поверхні дрібних деталей, що виготовляються у великій кількості (болти, гайки, шайби). Здійснюється в галтовочних барабанах, для підвищення ефективності в барабан завантажують кварцовий пісок , наждак, гравій, стружку твердих порід дерева, а також в слабких розчинах лугів мильної води.
Більш тонка відділка здійснюється з додаванням у барабан шкіри, повстини, паперової стружки.
-
Шліфування – процес обробки поверхні деталей різанням, тобто в процесі різання знімається стружка. Проводиться на станку за допомогою абразивних кіл, що обертаються, або в барабанах з абразивним наповнювачем.
Шліфування може проводитися за стадіями: крупнозернистим абразивом з поступовим переходом до дрібнозернистого.
-
Полірування – обробка з метою усунення найдрібніших нерівностей та надання деталям дзеркального блиску. Використовується для відділки поверхні перед покриттям та для відділки нанесеного покриття. Здійснюється на станках за допомогою кіл з повсті (фетру, замші, вовни або полотна), що обертаються.
Хімічна та електрохімічна обробка поверхні
Ця обробка дозволяє провести обезжирювання поверхні та зняття окислів.
-
Обезжирювання – це операція усунення жирових та масляних забруднень з поверхні виробу. Може проводитись:
а) хімічним шляхом:
-
за допомогою органічних розчинників (бензин, керосин, толуол, трихлоретилен, дихлоретан, дихлоретилен).
-
кип’ятіння у розчинах їдких та вуглекислих лугів (КОН, СаСО3). Проводиться обезжирювання у залізних ваннах з бортовим відсмоктуванням. Крупні деталі завішуються у ванну поштучно, а дрібні – у кошиках.
б) електрохімічне обезжирювання: здійснюється під дією пост. електр. струму.
При цьому деталі завішуються у ванну з лужним електролітом на катоді; анод – сталеві пластини, покриті нікелем. На катоді будуть виділятися водневі бульбашки, які будуть розривати жирові плівки. Виникає наводнювання і тому використовують реверсування струму (заміна полярності), тобто катод буде замінюватись анодом.
В якості електролітів використовують розчин з NaOH, Na2CO3, K2CO3, NaCN, KCN з додаванням емульгаторів, мила та рідкого скла.
-
Травлення – це процес усунення окислів з поверхні металу шляхом обробки у розчинах кислот, лужних солей та лугів. Це практично кінцева обробка перед обробкою
Травлення може проводитись:
а) хімічним шляхом: заключається в зануренні у відповідні розчини кислот і лугів у які повинні реагувати з окислом донного металу.
Склад травильних кислот, час травлення залежить відстану поверхні та від t розчину.
б) електрохімічне травлення: проводиться під дією пост. електричного струму та проводиться на аноді чи катоді (анодне травлення - видаляється кисень, що відриває окисли; катодне травлення - виділяється водень). В якості електролітів використовуються розчини кислот та солей даного металу меншої концентрації, ніж у хімічному травленні.
Контроль якості
-
Візуальний контроль
-
контролю методом надлишкового тиску;
-
методом пониженого тиску;
-
перевірка герметизованих виробів методом нагріву – перевіряються вироби, залиті маслом.
Очистка подложек
Наявність на поверхні підкладки забруднень (пил, плівки жиру, вологи, отсорбірованіх газів) істотно впливає на адгезію і хімічний склад тонких плівок, що наносяться на підкладку. Тому підкладки піддаються ретельному очищенню як до установки їх у вакуумну камеру, так і у вакуумній камері.
Попереднє вневакуумная очищення підкладок, в основному виробляється з метою видалення з їх поверхні жирових забруднень. Таке очищення здійснюється зазвичай хімічним способом – обробкою підкладок органічним розчинником і промиванням в дєїонізованой воді. Вельми ефективним органічним розчинником є ізопріловий спирт. Очищення підкладок в його парах, що дає можливість поєднувати процес очищення і регенерацію розчинника, оскільки утворюється в процесі конденсації пари ізопрілового спирту на підкладці конденсат растворяєтжіровиє забруднення і стікає у випарник, де знов переганяється, залишивши забруднення в розчині. Процес очищення може бути значно прискорений при одночасній дії на підкладки у/зв. коливань. Для цієї мети підкладки поміщають в у/зв. установку, обладнану установку ізопрілового спирту (після очищення підкладки зберігаються в ексикаторе з силікагелем, що відпалює, оскільки поверхня їх схильна до швидкого повторного забруднення).
Контроль якості попереднього очищення підкладок здійснюється вибірково – найчастіше для цієї мети використовують метод краплі – заснований на тому, що очищена поверхня добре змочується, тому крапля рідини на ній розтікається. Якщо ж крапля не розтікається, то поверхня очищена погано.
Остаточне очищення підкладок здійснюється у вакуумній камері безпосередньо перед нанесенням тонких плівок. При цьому видалення з поверхні пари води і відсортованих молекул газу виробляється шляхом нагріву підкладок у вакуумі до 200 – 3000С, а видалення мономолекулярних шарів органічних молекул – іонним бомбардуванням поверхні підкладки в умовах тліючого розряду змінного струму, що створюється у вакуумній камері при тиску 10-2 – 10-3 мм. рт. Ст.
Очищення резистивних випарів – виготовляється з тугоплавких металів (Мо, W, Tа) методом штампування; мають вельми забруднену поверхню. Тому перед використанням таких випарників їх піддають очищенню – знежирення, труїть, відпал зберігають їх після очищення в бензині.
Очищення навішувань випаровуваних матеріалів аналогічний процесу очищення резистивних випарів тобто спочатку навішування знежирюють, потім труять, і, нарешті, обезгажівают у вакуумі безпосередньо перед випаровуванням.
2. Нанесення пасивної частіні методами:
2.1. Вільніх трафаретів – масок:
– на індивідуальних установок;
– установках карусельного типові.
2.2. Напілення цільного шарую плівки з наступною фотолітографією.