Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні міжнародні інформаційні системи бронювання авіаперевезень.

2. Чим обумовлені відмінності міжнародних інформаційних систем бронювання авіаперевезень?

12.4 Інформаційні проблеми бізнесу в цивільної авіації України та шляхи їх вирішення

Закордонні підприємства авіабізнесу систематично працюють над підвищенням своєї конкурентноздатності, орієнтуючись на кінцевого споживача – авіапасажира, впроваджуючи міжнародні стандарти якості [48, 55, 56, 57].

Західні компанії, які належать до авіабізнесу, завдяки раціоналізації організаційної і виробничої діяльності змогли настільки підвищити якість авіаперевезень, задовольняючи при цьому критерій економічності авіапослуг, що сьогодні їх продукція – авіаперевезення обходиться ненабагато дорожче, ніж авіаперевезення українських авіакомпаній. Але при цьому заробітна плата українських робітників авіаційної галузі набагато нижча, ніж західних.

Останнє десятиліття в Україні фінансові інтереси бізнесу та капіталу були зосереджені на галузях економіки, які дозволяють отримати швидкий прибуток і не вимагають таких великих і тривалих інвестицій, як в авіаційній галузі. Нафтогазова галузь, чорна і кольорова металургія були і залишаються значно привабливішими для сучасних інвесторів, ніж високотехнологічне авіаційне машинобудування. Тому механізми організаційного управління на підприємствах авіаційної галузі України не відчули значних змін, що значно послабило їхній потенціал.

Слід зазначити, що основним фактором, який визначає загальну собівартість авіаперевезень, є внутрішні витрати авіаційної галузі – сумарні витрати усіх етапів формування та здійснення авіаперевезень. Незважаючи на те, що кількісна оцінка цих сумарних витрат пов'язана з труднощами, зневажати комплексним характером цих витрат при сьогоднішній інтенсивності і складності структурної взаємодії в галузі було б економічно недоцільним. Реалізація стратегії мінімізації витрат в авіаційній галузі вимагає впровадження логістичних підходів, менеджменту якості та удосконалення загального менеджменту.

Проблема полягає в тому, що вся діяльність в авіабізнесі циркулює навколо основного – надання авіапослуг, і це вимагає вироблення загальної теоретичної концепції удосконалення діяльності підприємств авіаційної галузі. Практична реалізація цієї концепції спрямована на підвищення конкурентноздатності підприємств авіаційної галузі. На думку авторів статті, вирішення вказаної проблеми пов’язане із запровадженням сучасних наукових підходів у менеджменті підприємств авіаційної галузі та з вирішенням цілого ряду практичних управлінсько-організаційних задач.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з питань розвитку сучасних концепцій менеджменту, вказує на доцільність застосування в авіаційній галузі основних принципів стратегічного менеджменту, менеджменту якості в поєднанні з логістичними підходами до внутрішньогалузевих та зовнішніх потоків інформації управлінського характеру [26, 45, 52, 54, 56].

Основною метою запропонованого розгляду проблем авіаційної галузі є дослідження загальних вимог до менеджменту підприємств авіаційної галузі, задоволення яких сприятиме підвищенню якості авіаперевезень, а сферою досліджень є інформаційні потоки управління в авіаційній галузі, які потребують координаційних механізмів і визначених критеріїв для прийняття рішень.

Іншими словами, необхідно сформувати макрологістичну систему інформаційних потоків управління в авіаційній галузі, яка б охоплювала весь комплекс робіт щодо забезпечення якості авіапослуг.

Необхідність побудови макрологістичної системи інформаційних потоків управління в авіаційній галузі обумовлена, в першу чергу, необхідністю забезпечення чіткої взаємодії системи логістичних ланцюгів з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні галузі. Мова йде не про централізацію управління комерційною діяльністю підприємств авіаційної галузі, а про оптимізацію логістичної системи інформаційних потоків управління, при цьому особлива увага повинна приділятися взаємоузгодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у макрологістичній системі галузі.

Тільки вирішивши цю задачу і навчившись одержувати необхідну інформацію про удосконалення інформаційних потоків управління в галузі, можна почати цілеспрямоване управління показниками якості макрологістичної системи в цілому з застосуванням відомих методів управління запасами, логістичними витратами та іншими компонентами логістики.

Якість пов’язана з конкурентноздатністю. Конкурентноздатність сучасних українських авіакомпаній в значній мірі залежить від якості діяльності усіх складових макрологістичної системи авіаційної галузі. Основними критеріями якості авіаперевезень у сучасному українському авіабізнесі повинні бути, насамперед: економічність діяльності, зниження собівартості авіаперевезень, підвищення безпеки польотів, конкурентноздатність.

Впровадження менеджменту якості на підприємствах авіаційної галузі України потребує підготовчих етапів і розгляду авіаційної галузі як макрологістичної системи, основою якої є інформаційні потоки управління, спрямовані на підвищення якості авіаперевезення.

Одним з основних принципів менеджменту якості є орієнтація на клієнта. Він може виконуватися в повній мірі лише за умови, коли на клієнта будуть орієнтовані усі складові макрологістичної системи авіаційної галузі.

В авіабізнесі виробником авіапослуг вважається авіакомпанія, основним посередником – аеропорт. Але, в сучасному авіабізнесі України з метою удосконалення надання авіапослуг, необхідно розширити розгляд сфери впливу на якість авіаперевезень, розглянувши діяльність багатьох інших складових авіаційної галузі: агентств з продажу авіаквитків; туристичних фірм; підприємств, які виконують авіаремонтні роботи; служб, які виконують технічне забезпечення польотів та ін.

Складові макрологістичної системи авіаційної галузі, як самостійні підприємства, самі по собі, можуть бути ефективними, але, з точки зору визначених критеріїв якості авіапослуг, цього може бути недостатньо.

Якість авіапослуг є сукупною якістю кожного логістичного ланцюга макрологістичної системи авіаційної галузі. Наведемо деякі приклади впливу складових логістичних ланцюгів процесів управління на якість авіапослуг.

Задоволення зазначених вище критеріїв якості авіапослуг залежить від початкового етапу - проектування повітряного судна (ПС). В процесі проектування ПС моделюються наступні показники якості:

- швидкість авіаперевезення не менша, ніж у конкурентів, оскільки основна відмінність авіапослуг для авіапасажира – це швидкість перевезення;

- економічність в експлуатації: витрати пального, а звідси і майбутня собівартість авіаперевезень;

- зручність cалону: розміщення крісел;

- комфортні умови польоту: шум моторів в салоні, температурні режими, герметичність та ін.

Сучасний рівень засобів проектування в авіаційній галузі, економічність процесів технічного проектування вимагають використання сучасних інформаційних технологій, що, сприятиме підвищенню надійності проекту, а, на кінцевому етапі, і надійності авіаперевезень.

Наступний логістичний ланцюг макрологістичної системи авіаційної галузі - виробництво літаків, виробництво авіадвигунів і комплектуючих. Основні критерії якості процесів виробництва, задоволення яких сприятиме підвищенню якості авіаперевезень – це, насамперед, економічність, бездефектність, собівартість.

Сьогоднішнє часткове відставання української авіаційної галузі від закордонних багато в чому обумовлено відставанням управлінських технологій, які застосовуються в процесах виробництва.

Економічність у логістичному ланцюзі виробництва авіаційної галузі – це система, яка характеризується дуже низькими матеріально-виробничими запасами і обов’язковою якістю усіх ресурсів, а також відмовою від більшої частини робіт, які не створюють доданої вартості.

Використання економічності, як характерної ознаки виробничої діяльності, має безліч варіантів і міняється від організації до організації. В цілому, економічне виробництво може бути пов'язане зі зміною концепції усього виробничо-організаційного процесу. Так, наприклад, в літакобудуванні за кордоном, використовують нові форми організації виробничих процесів - інтегровані виробничі команди. Ще на початку 90-х років завод корпорації "Макдоннелл Дуглас", що виробляє вертольоти "Апач", відмовився від роботи на конвеєрі і використовує автономні робочі бригади, які змагаються між собою. Робітники опанували суміжні професії, що принесло їм підвищення заробітної плати і знизило ризик звільнення. Різко зросла ефективність виробництва: на виготовлення одного вертольота витрачається біля 6 тис. людино-годин замість 22 тис. людино-годин, які витрачалися при конвеєрній роботі [55].

Інформаційна взаємодія процесів управління в логістичних ланцюгах авіаційної галузі, таких як проектування та виробництво, може сприяти задоволенню загального критерію економічності авіаційних перевезень. Така інформаційна взаємодія, стає можливою завдяки організаційно-управлінським процесам – поєднанню процесів проектування виробів і технології їхнього виробництва. Цей підхід зменшить повернення конструкторської документації на доопрацювання і скоротить наполовину час, необхідний для введення в дію нових типів повітряних суден чи удосконаленню виробництва старих. Оскільки в процесі проектування повітряних суден закладається близько 85% їхньої вартості протягом усього життєвого циклу, об'єднання проектування повітряних суден і технології їхнього виробництва здатне забезпечити своєрідні зворотні зв'язки, що дозволяють переглядати конструкцію виробу з метою зниження майбутніх витрат виробництва [55].

Можна підсумувати відмінні риси авіабудівного заводу, який працює відповідно до критеріїв якості макрологістичної системи авіаційної галузі:

- матеріально-технічні запаси на заводі збираються за принципом "точно-вчасно";

- процеси контролю - мінімізовано: зіпсовані деталі виявляються до їх надходження на склад;

- різке скорочення обсягів незавершеної роботи;

- негайне визначення дефектів, ще до того як ремонтні майстерні заводу будуть заповнені ними;

- скорочено обсяг "допоміжних" видів діяльності (нагляд, інспектування, поточний ремонт);

- зменшене число основних спеціалізованих посад: вони скорочені чи взагалі ліквідовані, замінені командами різнобічно навчених робітників, що змінюють робочі місця і приймають на себе відповідальність за контроль якості, ремонт, обслуговування і профілактику.

Контроль якості в авіаційній галузі повинен відбуватися ще задовго до впровадження міжнародних стандартів якості. Авіаційні підприємства, які намагаються впровадити принципи економічності виробництва, повинні розробити відповідні програми, які передбачатимуть скасування систематичних перевірок якості другорядних підсистем і заміну цих перевірок спонтанними перевірками, які б дозволили переконатися, що самоконтроль проходить так, як було заплановано. Такий підхід дозволяє зосередити контроль на відповідальних ділянках роботи, від яких залежить остаточна якість авіаперевезень.

Відносини з постачальниками також відносяться до важливих принципів сучасного менеджменту якості. Впровадження критерію економічності та логістичних підходів у відносини з постачальниками вимагає створення та здійснення програм, націлених на скорочення витрат у сфері постачань. Скорочення витрат припускає зменшення числа постачальників, створення партнерських відносин з тими, що залишилися і максимальне прагнення забезпечити постачання за принципом "точно-вчасно", щоб скоротити матеріально-виробничі запаси. Такий підхід до відносин з постачальниками також сприятиме підвищенню якості ресурсів, які поставляються, оскільки з неякісними ресурсами і мінливістю постачань пов'язана значна частка витрат. Критерій економічності у відносинах з постачальниками передбачає скорочення часу, необхідного для взаємодії з постачальниками, а також скорочення персоналу, що займається закупівлями.

Таким чином, економічність в управлінні постачаннями може дійсно привести до реальних заощаджень як безпосередньо – завдяки скороченню витрат матеріалів, так і побічно – завдяки таким діям, як постачання високоякісних ресурсів, що вимагають менших переробок чи повернення, і постачання за принципом "точно-вчасно". Тісна взаємодія з постачальниками може привести до економії, тому що обидві сторони використовують переваги співпраці. Можливі і заощадження за рахунок довгострокових угод чи багаторівневих закупівель.

Управління матеріально-виробничими запасами – один із важливих напрямків задоволення критерію економічності. Управління починається з розроблення системи планування матеріальних ресурсів, яка включає плани одержання матеріально-виробничих запасів і плани розпорядженні ними.

Досягнення якості будь-якої діяльності неможливе без відповідного управління людськими ресурсами.

В авіаційній галузі загальна концепція щодо людських ресурсів передбачає:

- заохочення всіх працівників до активної участі в поліпшенні якості;

- командну роботу над проектами впровадження систем якості. Команди поєднують представників різних підрозділів для полегшення виробництва та технічного обслуговування і зменшення числа дефектів;

- підтримку працівників, які забезпечують поліпшення діяльності;

- довгострокову прихильність до забезпечення якості з боку вищого керівництва.

Існує тісний зв’язок між фактором успіху застосування концепції макрологістичної системи процесів управління авіаційної галузі і цілеспрямованістю вищого керівництва, навчанням працівників. Саме цілеспрямованість керівників є основним фактором поліпшення якості авіаційної галузі.

Таким чином, інтеграція різних складових макрологістичної системи інформаційних потоків управління дає можливість встановлювати оптимальне співвідношення інтересів різних підприємств авіаційної галузі, досягати на цій основі мінімізації сукупних витрат і одержувати загальний результат діяльності, який перевершує суму окремих ефектів, що остаточно відображається на якості авіаперевезень.