Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Рег_ональна_економ_ка_екзамен.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
07.12.2018
Размер:
505.34 Кб
Скачать

7. Мінеральні ресурси України і проблеми їх раціонального використання.

Для України характерна велика насиченість території кори­сними копалинами, значна концентрація та високий рівень їхньо­го освоєння. Розвідані поклади корисних копалин, запаси яких освоюються або можуть бути освоєні на даному рівні розвитку продуктивних сил, визначаються як мінеральні ресурси. Мінеральні ресурси України хара­ктеризуються великим різноманіттям, високою якістю та здебільшо­го значними запасами, сприятливими транспортно-географічними умовами розміщення та високим рівнем освоєності.

Незважаючи на досить високий рівень геологічної вивчено­сті території нашої держави, виявлення в ній близько 90 видів корисних копалин і наявність на її території більше 8 тис. розвіда­них родовищ, поки що мінерально-сировинний потенціал Украї­ни ще не вивчений.

Запаси корисних копа­лин - це кількість мінеральної сировини, що виявлена за допомо­гою пошуково-геологічного розвідування.

Потенційна оцінка запасів корисних копалин надається на підставі урахування загальних геологічних умов та прогнозних запасів.

У найбільш узагальненому вигляді виділяються три групи мінеральних ресурсів: паливно-енергетичні, рудні металеві та нерудні.

8.Наукова категорія "економічне районування" та визначення її змісту. Економічний район, його сутність та основні риси.

Економічні райони - це складні, цілісні за системою внутрішніх зв'язків, суспільно-територіальні комплекси, які виконують суттєві господарсько-демо-відтворювальні функції в національній економіці країни та беруть активну участь у міжнародному поділі праці.Перехід України до висхідного суспільного розвитку на засадах постіндустріалізму в умовах глобалізаційних процесів вимагає значного розширення змістовних меж дослідження сутності економічних районів у всій складності сучасних суспільно-виробничих зв'язків. В західній літературі «економічний район» розглядається як система ринків, що функціонує на основі територіального поділу праці під визначальною дією заковну вартості.

Районування - це не тільки засіб обробки та узагальнення "точкової"" інформації про всі сторони життєдіяльності суспільства, але й результат такої систематизації, що виражається у системі виділених на основі членування країни за тими чи іншими ознаками, районів.Існують численні види районування: кліматичне, історичне, ботанічне, демографічне тощо. Основними принципами екон районування є:1)Адміністративний - принцип узгодження межі екон районів узгоджуються з національними та адміністративними. Визначає єдність екон районування та територіального політико-адмін устрою.2)Економічний - принцип цілісності. Кожний екон район розглядається як цілісна спеціалізована територіальна частина народногосподарського комплексу країни з певним комплексом допоміжних та обслуговуючих галузей.3)Природний - принцип врахування особливостей прир середовища.

9. Районоутворюючі чинники та види районування. Система економічного районування України.

Принципи районування — вихідні положення, правила, якими користуються вчені у процесі обґрунтування мережі районів певної країни.Найважливішим і найістотнішим є принцип об'єктивної територіальної цілісності. Важливі принципи районування, такі як еко­номічний, єдності спеціалізації і комплексності, можна розгля­дати як часткові щодо принципу територіальної цілісності.Важливим принципом інтегрального районування є принцип тяжіння, сутність якого полягає у необхідності включення в межі району як ядра, так і навколишньої території, яка знахо­диться під його районоформуючим впливом. Принцип перспективності, або конструктивності, визначає ча­сову властивість мереж районування. Критерії економічного районування. визначаються, виходячи з принципів, що є необхідними для вибору варіантів районування. К.Мезенцев виділяє найголовніші критерії: -підвищення рівня сформованості території через розв'язан­ня вузлових проблем району; -збільшення раціональності використання ресурсного потен­ціалу; -зростання ефективності економічного розвитку; -підвищення ефективності соціального розвитку; -поліпшення екологічної ситуації.Чинники економічного районування До основних чинників необхідно віднести:- характер виробничих відносин, способів виробництва; -геополітичне положення; -територіальний поділ праці, зокрема спеціалізація госпо­дарської діяльності; -природні умови і ресурси; -населення з його трудовими навичками, комунікаційними, етнічними, національними особливостями, відмінностями у спо­собі життя; -характер виробничо-технологічної взаємопов'язаності, ін­тегрованості виробництва; -систему розселення населення територіальної організації виробничої та соціальної інфраструктури та ін.