32.Розкрити зміст регіональної економічної політики та її особливостей.

Регіональна економіка – це система суспільних відносин, яка історично склалась в межах областей держави, являє собою сукупність взаємопов’язаних папок і зв’язків, які забезпечують її стійкість та цілісність на макро- та мікрорівні.Регіональна політика у вузькому значенні – це комплекс галузей з виробництва товарів та надання послуг. У широкому значенні – це система виробничих відносин, форм та методів організації виробництва, комплексного управління регіоном. Конкурентоздатність товарів та послуг залежить від впровадження новітніх методів управління, розробки принципово техніки та технології, створення нових сфер економічної діяльності та управлінської системи. Поняття регіональна економіка охоплює виробничі, фінансові, кредитні, суспільні відносини території конкретного регіону. Для ефективного розвитку виробництва у регіоні потрібно знайти організаційні форми для впровадження у виробництво ноу – хау, нових прогресивних методів виробництва, екологобезпечні ресурсозберігаючі технології. Без ефективної гнучкої регіональної політики неможливе економічне реформування. Не завжди використовується системний підхід, а робляться спроби хаотичного та безладного застосування управлінських дій. Централізована модель територіального устрою, як показує світовий досвід, гальмує розвиток регіонального господарства. Отже стратегічною метою регіональної політики має бути істотне підвищення життєвого рівня населення регіонів на базі ефективного використання промислового та природно – ресурсного потенціалу. Держава має забезпечити міжрегіональну єдність відтворювальних процесів у макроекономіці, створити економічні інтереси у активній соціально – економічній діяльності регіонів, забезпечити стратегічну мету економічного розвитку регіонів. Під регіоном розуміють економічний район, який виділяється спеціалізацією та структурою господарства, природно – ресурсним та демографічним потенціалами, соціально – економічними особливостями. Сутність науково – обгрунтованої ефективної регіональної соціально – економічної політики полягає у органічному поєднанні загально національної та територіальної моделей відтворювальних процесів на даній території.

33.Формування регіонального господарського механізму.

Господарський механізм - це механізм функціонування державно-організованої економіки, утворений: 1) системою органів керування господарством і безпосередніх виробників - підприємств і об'єднань; 2) системою форми і методів організації і функціонування виробництва; 3) системою господарських зв'язків, що забезпечують обмін результатами діяльності господарських ланок і досягнення кінцевої цілі виробництва. 

Виникнення, існування та вдосконалення організаційно-еконо-мічних відносин регіонального господарського механізму відбу-ваються під впливом територіального поділу праці через конкрет-ні форми взаємодії об'єктів основного виробництва, виробни-чої і соціальної інфраструктури, а також через господарські зв'язки між компонентами суспільного господарства регіону.

Суть регіонального господарського механізму розкривається через конкретні форми виробничих відносин, тобто через такі категорії, як територіальні програми, територіально-диференційо-вані нормативи, оцінка ресурсів, госпрозрахунок, ціна, прибуток, місцеві бюджети, плата за користування ресурсами, фінанси, кре-дит, податок, стимули, санкції, штрафи за завдані збитки і т. д.

Регіональний господарський механізм, як і будь-яка інтегральна категорія, має характеризуватися системністю, взаемоузгодже-ністю дій і цілей усіх форм виробничих відносин на території. З появою нових форм територіальної організації виробництва та форм власності поняття регіонального господарського механіз-му є багаторівневим, а його структура ускладнюється і набуває нової якості.

Основними напрямами формування господарського механізму управління територіальним розвитком є: докорінне поліпшення комплексних регіональних програм (прогнозів) соціально-еконо-мічного розвитку території; створення системи економічних важелів виконання програм; формування нових організаційно-управлінських структур; цільова спрямованість розвитку регіо-ну; широке впровадження госпрозрахункових відносин у гос-подарську діяльність.

При створенні моделі господарського механізму управління територіями доцільно виділити такі регіони: екологічно несприятливі; з високою концентрацією виробництва і населення; індустрі-альні слабко розвинені сільськогосподарські; промислове депре-сивні; резервні; рекреаційні; регіони переселенського освоєння.