62. Особливості провадження в кримінальних справах по застосуванню примусових заходів медичного характеру.

Справи, що надійшли до суду від прокурора в порядку, передбаченому ст. 418 КПК, суддя або голова суду, якщо погодиться з постановою слідчого, вносить безпосередньо в судове засідання.

При внесенні справи в судове засідання суддя зобов'язаний вирішувати такі питання, пов'язані з підготовкою її до розгляду:

про день і місце слухання справи в судовому засіданні;

про виклик в судове засідання прокурора і захисника;

про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

про витребування додаткових доказів;

про можливість участі в судовому засіданні особи, стосовно якої розглядається справа;

про необхідність виклику в судове засідання експерта;

всі інші питання, які стосуються підготовчих до судового розгляду дій1.

Якщо внаслідок однобічності і неповноти проведеного слідства не були з'ясовані всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і ці прогалини не можуть бути усунені в судовому засіданні, суд зобов'язаний повернути її на додаткове досудове слідство.

Судовий розгляд справ про застосування примусових заходів медичного характеру відбувається у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора і захисника, за правилами, що встановлені главами 25, 26 та 34 КПК2.

У ході судового слідства досліджуються докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно не- безпечного діяння, а також перевіряються інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В необхідних випадках в судове засідання викликається експерт.

Якщо особа, щодо якої розглядається справ, викликана в судове засідання, суд вислуховує її пояснення, а потім висновок експерта. Після закінчення судового слідства висловлює думку прокурор, потім захисник, а потім суд виходить в нарадчу кімнату для винесення ухвали по справі.

Судові дебати по такій категорії справ не ведуться.

Коли суд перебуває в нарадчій кімнаті, він вирішує такі питання у справах про застосування примусових заходів медичного характеру:

чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушена справа;

чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається справа;

чи вчинила особа зазначене діяння в стані неосудності або обмеженої осудності;

чи захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

чи слід застосовувати до цієї особи заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме (ст. 420 КПК).

Коли судом буде встановлено, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, чи після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, суд, коли визнає за потрібне, виносить ухвалу, а суддя постанову про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру, з зазначенням яких саме.

Коли суд визнає непотрібним застосувати такі заходи, справу необхідно закрити, про що виноситься ухвала (постанова). В тих випадках, коли неосудність або обмежена осудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або на час розгляду справи не встановлено, суд виносить ухвалу, а суддя постанову про направлення даної справи для провадження подальшого досудового слідства на загальних підставах.

Якщо вчинення зазначеного діяння особою, щодо якої розглядається справа, не буде доведене, суд своєю ухвалою, а суддя — постановою закриває справу.