- •Інженерний метод розрахунку ризику, визначення при цьому умов стійкості систем. Приклад.
- •2. Концепція прийнятного ризику, законодавче затвердження його, наслідки. Приклад.
- •3. Основи теорії катастроф та елементи теорії надійності. Приклади їх застосування.
- •5.Механізм землетрусу, магнітуда та енергія розсіяння сейсмічних хвиль, шкали вимірювання руйнівного ефекту, профілактичні дії при землетрусі.
- •6. Буревій — загальна назва для потужних атмосферних явищ, дуже сильний вітер, ураган, буря, вітролом, бурелом, буревій, ураган.
- •7.Причини виникнення техногенних катастроф
- •9. Що таке надзвичайна ситуація? За якими критеріями класифікують усі надзвичайні ситуації. Пояснить, що визначають ці критерії?
- •10. На які підкласи діляться надзвичайні ситуації природного характеру? у чому полягає корисність класифікаторів, які визначають надзвичайні ситуації?
- •11. Дайте визначення понять гомосфера та ноксосфера. Пояснить, допустимо чи з позиції
- •12. Які взаємні задачі вирішують при запобіганні надзвичайним ситуаціям. Опишіть який зв’язок між ними.
- •13. У чому різниця між індивідуальним ризиком та соціальним ризиком.
- •14. Оцінка і управління ризиком.
- •15. Назвіть підсистеми та рівні, з яких організаційно складається єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації в Україні.
- •18. Що є моніторинг надзвичайних ситуацій та що є планування заходів цивільного захисту? Який зв’язок між ними?
- •19. Що таке завчасне реагування на загрозу надзвичайних ситуацій? з якою метою воно здійснюється?
- •20. Наведіть загальні закономірності, яким підпорядковуються всі природні небезпеки
- •21. Яка схема системи державного управління цивільним захистом в Україні. Охарактеризуйте зв’язок між елементами першого рівня.
- •22. Які надзвичайні ситуації називають соціальними? Наведіть приклади. У чому заключається особливість соціальних надзвичайних ситуації.
- •24. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються у разі виникнення нс.
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •25. Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення, яке здійснюється у разі виникнення нс.
- •26. Соціальні небезпеки
24. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються у разі виникнення нс.
Професійні аварійно-рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні служби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.
У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування. Для ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до закону можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій
Аварійно-рятувальні підрозділи призначені для:
-
проведення аварійно-рятувальних робіт, у тому числі, які вимагають спеціальних рятувальних технологій і застосування унікальних засобів, пошуково-рятувальних, невідкладних аварійно-відновних та спеціальних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій на всіх без винятку об’єктах та територіях;
-
організація та проведення пошуку постраждалих в зоні виникнення НС техногенного та природного характеру з використанням службових собак;
-
проведення верхолазних та альпіністських робіт;
-
виробництва електроенергії та передачі електроенергії до споживачів; освітлення місць виконання робіт та місць розташування рятувальників і постраждалих;
-
забезпечення постійної роботи пневмоінструменту та заправки балонів стисненим повітрям у польових умовах;
-
проведення комплексу спеціальних робіт із вододобування, водоочистки, опріснення та підвезення питної води населенню, постраждалому у надзвичайній ситуації;
-
відкачування води із затоплених об’єктів;
-
проведення хімічної розвідки на територіях та об`єктах, заражених хімічно-небезпечними речовинами;
-
виконання робіт з ліквідації наслідків аварій на хімічно-небезпечних об`єктах;
-
організація та проведення пошуково-рятувальних та спеціальних водолазних робіт в зоні виникнення НС на водних об`єктах;
проведення підводно-пошукових та технічних робіт, обстежень гідроспоруд та затоплених об’єктів.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:
-
розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
-
аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;
-
локалізацію й гасіння пожеж;
-
відбудову споруд і шляхів сполучення;
-
проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
-
проведення спеціальної обробки населення;
дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.
25. Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення, яке здійснюється у разі виникнення нс.
Концепція захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій наряду з виконання інших задач, передбачає: проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення; здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення; реалізація визначених законодавством прав населення в галузі захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб, які брали участь у їх ліквідації.
Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час передбачає заходи, що здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих Рад народних депутатів, органами управління з надзвичайних ситуацій та у справах цивільного захисту населення, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у разі надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання, яке може опинилися (опинилося) в осередках ураження. Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях здійснюється з метою збереження життя і здоров’я людей, потерпілих внаслідок надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації та в містах їх відселення і повинно забезпечувати створення умов для виживання в умовах надзвичайних ситуацій населення на основі задоволення його першочергових потреб по встановленим нормам і нормативам у життєво необхідних видах матеріальних засобів і послуг. Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, є:
тимчасове розміщення громадян в безпечних районах;
організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення;
організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності; організація подання фінансової допомоги потерпілим;
забезпечення медичного обслуговування та санітарноепідемічного нагляду в районах тимчасового розселення;
відновлення функціонування сфери соціального захисту населення, яке потерпіло внаслідок наслідків надзвичайних ситуацій.