3) Зростання рентабельності виробництва завдяки збільшенню прибутку на 1 грн обсягу реалізованої продукції

(10.32)

4) зменшення рентабельності виробництва завдяки зростанню фондомісткості продукції

(10.33)

5) відносного зростання балансового прибутку (БП_зв);

6) частки приросту прибутку завдяки зниженню валових витрат на 1 грн реалізованої продукції

(10.34)

7) Відносного збільшення прибутку за рахунок зниження валових витрат

; (10.35)

8) відносного збільшення прибутку зростанню обсягу реалізації продукції

. (10.36)

Економічний ефект фінансового важеля визначається як різ­ниця між рентабельністю власного капіталу за умови неотримання позики й рентабельності власного капіталу, обчисленої з урахуванням доходу фірми після вирахування процента за борг. Диференціал фінансового важеля (фінансового лівериджу) — це перевищення рентабельності зменшеного через одержання позики власного капіталу над відносним показником плати за користування позикою (борг). Коефіцієнт плеча фінансового важеля обчислюється як відношення абсолютної величини боргу до суми останнього (боргу) та власного капіталу за умови одержання позики.

Відносний рівень заборгованості щодо величини власного капіталу (З_в/ВК) можна розрахувати, користуючись даними про поточні кредити (К_Рп), потребу в нових кредитах (К_Рн), власний капітал на момент укладення кредитного договору (К_вл), понесені збитки Зб_п, тобто

(10.37)

Важливим показником ефективності й стабільності функціонування підприємства слугує коефіцієнт його фінансової стабіль­ності, який можна розрахувати на основі інтеграційного рівняння:

k_фін.ст. = 1,2x₁ + 1,4x₂ + 3,3x₃ + 0,6x₄ + 1,0x₅, (10.38)

де x₁ — показник ефективності робочого капіталу (відношення різниці між обіговими коштами та короткотерміновими зобов’язаннями до загальних активів); x₂ — коефіцієнт ефективності нагромадженого капіталу (відношення залишку накопиченого капіталу до загальних активів); x₃ — рентабельність загальних активів, обчислена на основі балансового прибутку й суми сукуп­них активів; x₄ — коефіцієнт заборгованості (співвідношення капіталу та загального боргу підприємства); x₅ — показник ефективності активів (співвідношення обсягу продажу продукції та величини загальних активів).

Фінансовий стан підприємства прийнято оцінювати за допомогою системи показників, що об’єднуються в 4 групи: 1) прибут­ковість; 2) ліквідність і платоспроможність; 3) фінансова стійкість (стабільність); 4) стан акціонерного капіталу. Конкретними розрахунковими показниками для аналітичного оцінювання фінансового становища підприємства (фірми) слугують:

1.1 показник прибутковості власного капіталу (відношення чис­того прибутку до розміру статутного фонду);

1.2 показник прибутковості всіх активів (відношення чистого прибутку до загальної суми активів балансу підприємства);

1.3 показник валової прибутковості продажу товарів (відношення валового прибутку до обсягу продажу товарів);

2.1 коефіцієнт загальної ліквідності (відношення підсумкової величини II і III розділів активу балансу до загальної суми розрахунків та інших пасивів балансу підприємства);

2.2 коефіцієнт термінової ліквідності (відношення суми розрахунків з дебіторами, коштів та інших оборотних активів до загаль­ної суми розрахунків та інших пасивів балансу підприємства);

2.3 коефіцієнт платоспроможності (відношення величини статутного фонду до суми довгострокових і короткострокових пасивів балансу підприємства);

3.1 коефіцієнт фінансової незалежності (відношення підсумкової величини власних і прирівняних до них коштів до загальної суми балансу);

3.2 коефіцієнт залучення довгострокових позикових коштів (відношення довгострокових кредитів банків до величини власних і прирівняних до них коштів);

3.3 коефіцієнт покриття платежів з фіксованим терміном виплат (відношення валового прибутку до суми довгострокових пасивів балансу підприємства);

4.1 прибутковість однієї акції (відношення чистого прибутку до кількості випущених і реалізованих акцій);

4.2 співвідношення ринкової та номінальної ціни однієї акції;

4.3 співвідношення ціни й дохідності однієї акції.

Оцінювання ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства здійснюється шляхом розрахунку та аналізу виокремленої в умові відповідної задачі певної сукупності економічних показників. При цьому відносний рівень задоволення потреб ринку визначається як відношення очікуваного чи фактичного обсягу продажу товарів підприємством до виявленого попиту споживачів на його продукцію. Зарплатомісткість і зарплатовіддача — це взаємообернені показники; вони розраховуються на основі зіставлення фонду заробітної плати персоналу й обсягу товарної продукції. Методику визначення решти показників виробничо-господарської діяльності підприємства (фірми) викладено в інших розділах методичних вказівок щодо розв’язання задач. Що ж до інтегрованого індексу підвищення ефективності виробництва, то за умови рівності коефіцієнтів вагомості розрахованих окремих показників він обчислюється як середньоарифметична величина.

Одним з узагальнюючих показників інтегральної ефективності діяльності виробничого підприємства є частка приросту обсягу товарної продукції завдяки інтенсифікації виробництва, здійснюваної шляхом кращого використання наявних ресурсів живої та уречевленої праці (Ч_пр, Ф_ос, Ф_об). Обчислення такого показника потребує послідовного розрахунку:

1) фактичного приросту обсягу товарної продукції у конкретному році (V_ТП);

2) суми основних та оборотних фондів (Ф_ос/об);

3) ресурсів уречевленої праці в перерахуванні на середньорічну кількість працівників (Р_УП) за допомогою коефіцієнта повних витрат праці (k_ПВП), обчислюваного на основі зіставлення кількості працівників у виробничій сфері та утвореного національного доходу (чистої продукції) країни, тобто на основі формули

(10.39)

4) загальної величини застосовуваних ресурсів (Р_з) підсумовуванням величин Ч_пр і Р_УП;

5) відносного приросту застосовуваних ресурсів (Р_з);

6) частки приросту обсягу товарної продукції завдяки інтенсифікації виробництва (Ч_ТП/інт) за формулою

(10.40)

Вартість фірми з урахуванням структури (співвідношення власного й позикового) капіталу (В_ф/стр.к) можна визначити, користуючись формулою

(10.41)

де Д_в — валовий дохід фірми (до вирахування процента за користування позикою); К_поз — позиковий капітал фірми; В_поз — відсоток за користування банківською позикою; r_д — процента ставка дисконту.

Економічну вартість підприємства заведено обчислювати як відношення середньорічного чистого грошового потоку до част­ки капіталу в його економічній вартості. Якщо розрахована економічна вартість підприємства перевищує його так звану ліквідаційну вартість, то доцільно реорганізувати таку підприємницьку структуру. Якщо ж вона менша за ліквідаційну вартість, то рішення арбітражного суду щодо ліквідації такого підприємства буде економічно виправданим.

Для аналітичного оцінювання ймовірності банкрутства підприємства (фірми, компанії) можуть застосовуватися дво- і п’яти­факторна моделі прогнозування кризових явищ в його (її) діяльності. Двофакторна модель оцінювання ймовірності банкрутства підприємства, що передбачає обчислення спеціального коефіцієнта (Z), має такий формалізований вигляд:

Z = – 0,3877 – 1,0736k_ЗЛ + 0,579q_ПК, (10.42)

де k_ЗЛ — коефіцієнт загальної ліквідності; q_ПК — частка позикових коштів у загальній величині пасиву балансу.

За умови використання зазначеної двофакторної моделі ймовірність банкрутства є дуже малою за будь-якого від’ємного значення коефіцієнта Z, а великою — за Z  1.

Інші чинники враховуються під час прогнозування банкрутства за п’ятифакторною моделлю Е. Альтмана. У цьому разі коефіцієнт Z визначається за таким рівнянням:

Z = 0,012x₁ + 0,014 x₂ + 0,333 x₃ + 0,006 x₄ + 0,099 x₅, (10.43)

де x₁ — оборотні активи / загальна сума активів; x₂ — нерозподілений прибуток / загальна сума активів; x₃ — балансовий прибуток / загальна сума активів; x₄ — ринкова вартість власного капіталу / величина позикових коштів; x₅ — виторг від реалізації / загальна сума активів.

При цьому, якщо: 1) Z  1,81 — імовірність банкрутства дуже висока; 2) 1,81  Z  2,765 — імовірність банкрутства середня; 3) 2,765  Z  2,990 — імовірність банкрутства невелика.

Задача. Розрахувати рентабельність продукції. Порівняти рентабельність продукції за 3 квартали на підставі даних, наведених у таблиці.

Таблиця