2. Економічна тема у загальнополітичних виданнях

До 1991 року загальнополітичні видання Європи майже не виокремлювали економічну тему в системі організації роботи редакції. Спеціалісти з економіки працювали «під крилом» політичного відділу

Початок останнього десятиріччя XX століття ознаменувався справжньою революцією відносин преси з її читачем (цікаво, що ця проблемна ситуація суто хронологічно збігалася з великою кризою старої української преси, що мала принципово інші причини).

Отже, криза, що сталася у європейській пресі, виникла через масове відчуження й недовіру з боку читацької аудиторії передовсім до політичної інформації. Фактичною причиною, а радше поштовхом були певні не дуже чесні репортажі з війни в Перській затоці, а також — усесвітньо відомий телеобман у Тімішоарі (Румунія), коли поховання людей, які померли в лікарні, були показані як «таємне кладовище» жертв нового режиму. До того ж, телебачення почало всіляко демонструвати можливості високопрофесійного монтажу, коли людину можна «відзняти» в тому місці, де вона ніколи не була.

Надто високі технічні можливості ЗМІ тільки підсилили загальну недовіру публіки.

Якісно змінився й читач. Так званий «невибагливий», малоосвічений більше не має ані часу, ані смаку занурюватись у написаний текст. Його інформаційні потреби на 90% вдовольняє телебачення, а на 10% — так звана «легка», дозвільна преса. Водночас читач високоосвічений і не бідний більше не потребує універсальної та поверхово викладеної інформації «під будь-який смак», яку традиційно подавали старі щоденні видання.

Отож, понизились тиражі, переорієнтувалася і стала критичнішою публіка, чимало популярних колись видань опинилися під реальною загрозою повної втрати рентабельності — тобто смерті.

На щастя для європейських газет, вони, на відміну від українських, практично ніколи не існують самі по собі, а належать до пресових груп. Групи ці — складні фінансово-виробничі системи — як правило, допомагають своїм виданням втриматися на поверхні, перерозподіляючи внутрішній сумарний прибуток. Проте початок 90-х років затягнув у кризу й цілі потужні до цього часу групи, що почали зазнавати суттєвих фінансових збитків. До того ж. жодна пресова група не згодиться, як це подекуди трап­ляється у нас, довго утримувати безнадійно збиткове й непопулярне видання Отже, газети були змушені шукати принципово нові підходи до читача

Отак і настала «золота доба» економічної теми в пресі. ЗМІ треба було якнайшвидше деполітизувати, тож загальнополітичні щоденні видання започаткували в себе окремі економічні відділи, присвячуючи економічній тематиці від 2 до 7 сторінок на день. Економічну інформацію виокремили у власний відділ. Спеціалізована ж економічна преса зазнала в першій половині 90-х років справжнього злету популярності.

Усе, що відбулося з європейською економічною журналістикою на початку 90-х років, ми спостерігаємо в Україні з початку 2000-х.

3. Словник найуживаніших економічних термінів

Акциз — податок, що стягується за виробництво чи продаж конкретних видів продукції. В ідеалі цей податок є способом обмеження щодо споживання певних шкідливих продуктів (наприклад, алкоголю чи тютюну).

Валюта — грошова одиниця однієї країни, представлена у відповідності до іншої. За походженням — банківський термін, популяризований для здійснення обмінних грошових операцій.

ВВП, валовий внутрішній продукт — вимірює багатство країни і вираховується як сума доданих вартостей в країні за рік. Додана вартість — це ціна переробки сировини в готовий продукт або в напівфабрикат.

Світова Організація Торгівлі — офіційно існує з 1 січня 1995 року СОТ є вислідом міжміністерської конференції країн —учасниць САТТ від 1994 року (Маракеш). СОТ працює як міжнародний організм, що здійснює нагляд за виконанням домовленостей САТТ та розв'язує суперечки в міжнародній торгівлі.

ГАТТ — угода, підписана у Женеві 30 жовтня 1947 року 23-ма країнами для регуляції міжнародної торгівлі та митних податків. З перших днів свого існування ГАТТ працює на зменшення перешкод до здійснення вільного обміну товарів та послуг між державами. Зокрема, з 1963 до 1967 року ГАТТ домігся зменшення митних податків на торговельні операції між США та Європейським Співтовариством на 37%.

Державний бюджет — державний бюджет складається з розрахунків щодо постійних ресурсів і витрат у рамках фінансового року. Доходна частина представлена фінансовими надходженнями, витратна — коштами, розподіленими між галузями. Витрати, що перевищують надходження, — це бюджетний дефіцит, який заповнюється за рахунок міжнародних позик чи через ринок капіталу.

Євродолари — кошти в доларах, розмішені в банках поза територією Сполучених Штатів Америки. Бурхливий розвиток євродоларів — один з найважливіших феноменів міжнародних монетарних відносин з часів Другої Світової війни.

Зовнішньоторговельне сальдо — зовнішньоторговельне сальдо репрезентує комерційний обмін держави з іншими країнами світу. Це є різниця між кількістю експортованої та імпортованої продукції. Якщо різниця позитивна, кажуть про позитивне сальдо, якщо негативна - сальдо є від'ємне, і, таким чином, існує дефіцит торговельного балансу.

Інфляція - феномен знецінення грошей, який знаходить вираження у підвищенні цін. Інфляція може бути спричинена кількома чинниками: надмірне збільшення готівкової маси, збільшення собівартості продукції, зменшення товарної маси на ринку. Можуть існувати й причини зворотного характеру: падіння цін, яке породжує дефляцію.

Підприємство — суб'єкт економіки, що існує з мстою виробництва товарів чи послуг.

Платіжний баланс — бухгалтерський звіт, що реєструє всі переміщення майна, капіталу, послуг між конкретною державою та рештою світу за певний період часу.

Податки прямі, непрямі — обов'язкові виплати на користь державних структур. Прямі податки сплачує безпосередньо фізична чи юридична особа, непрямі ж податки вираховуються з виплат при здійсненні економічних операцій (купівля автомобіля, житла тощо).

Прямі податки існують у формі різноманітних відрахувань: місцеві податки, податок з доходу, податок з прибутку підприємства. Податок з доходу виплачується за пропорційно-прогресивною системою. Він залежить від загального доходу оподатковуваної особи, від її сімейного стану... Податок з підприємств стягується прибутку.

Непрямі податки — це ПДВ, податок на додану вартість, який стягують при всіх видах купівлі будь-якого товару, і також акцизи з горілчаних виробів, податки на користування автомобілем тощо.

Фіксований курс валют — принцип, за яким вартість однієї валюти по відношенню до інших зупиняється на певному рівні, визначеному Міжнародною монетарною системою. Цей курс у рамках купівлі-продажу може коливатися тільки в жорстких, офіційно визначених межах.

Запитання і завдання для самоконтролю

5. Які економічні теми найчастіше висвітлюються у європейській пресі.

6. А які з них зустрічаються в українських виданнях?

7. Що таке глобалізація міжнародної економіки? Наведіть приклади з української преси.

8. Що таке монетарна політика? Наведіть приклади статей з українських видань.

9. Наведіть приклади статей на тему світової комерції.

10. Наведіть приклади статей на тему великих ринків сировини.

11. Наведіть приклади статей на тему розвитку міжнародного ринку енергії.

12. Наведіть приклади статей на тему інвестицій та заощаджень.

13. Наведіть приклади статей на тему макро- та мікроекономіки.

14. Наведіть приклади статей на тему приватизації та націоналізації.

15. Наведіть приклади статей на тему захисту справ споживачів.

16. Наведіть приклади статей на тему конфлікту екології та виробництва.

Рекомендована література до теми:

1. Гутиря І. І. Економічна проблематика в пресі: критерії та складові ефективності // Соціокультурні аспекти права на комунікацію / За ред. А. З. Москаленка. – К., 1997.

2. Економічна журналістика: новації західної преси / навчальний модуль, розроблений за матеріалами семінару. – К., 1998.

3. Економіка всюди. – К.: Асоціація української преси. – 2000.