2. Правове регулювання проведення передвиборної агітації у змі

Розглянемо, як нова редакція Закону України „Про вибори Президента України” визначає поняття передвиборної агітації. Етап ведення передвиборної агітації – одна з ключових стадій виборчого процесу. Значною мірою саме якість проведеної кандидатами та їхніми командами у цей період роботи і визначає результат виборів. Ось чому до проведення агітацій та до осіб, які цим займаються, законодавством висунуто низку досить серйозних вимог. Зважаючи на це, особливого значення набуває проблема ідентифікації передвиборної агітації про хід виборів та про кандидатів.

Нова редакція Закону не містить чіткого визначення поняття передвиборної агітації. Відповідно до статті 58 Закону, „передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Громадяни України мають вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів на пост Президента України, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, вести агітацію „за” або „проти” кандидатів”.

Не надто додає ясності і позиція ЦВК, що закріплена у Положенні про порядок використання ЗМІ для проведення передвиборної агітації під час виборів. Згідно з цим документом, проведення передвиборної агітації через ЗМІ - це розповсюдження суб’єктами проведення передвиборної агітації через ЗМІ у спосіб і у формах, що не суперечать чинному законодавству, такої інформації, яка спонукає виборців до участі у виборах і вільного волевиявлення „за” або „проти” того чи іншого кандидата на пост Президента України”.

Як бачимо, ключовою ознакою агітаційної інформації є її спонукальний характер. Можна також відзначити, що Закон протиставляє агітацію і обговорення передвиборних програм кандидатів, політичних, ділових та особистих якостей кандидатів. Це означає, що доводячи до відома громадян інформацію про біографії, діяльність кандидатів, організовуючи обговорення їхніх програм, ЗМІ діятимуть не як суб’єкти передвиборної агітації (оскільки вони не є самостійними суб’єктами такої діяльності), а у порядку реалізації свого права (та навіть обов’язку) на висвітлення ходу виборчого процесу. Відповідно, на таку діяльність не поширюються обмеження, встановлені Законом для передвиборної агітації.

Агітаційними також не будуть вважатися передачі та матеріали ЗМІ, які носитимуть інформуючий та матимуть нейтральний за емоційним забарвленням характер і не міститимуть закликів у будь-якій формі щодо голосування „за” або „проти” того чи іншого кандидата, а також коментарів, які б носили агітаційний характер.

Для того, щоб стати переможцем у передвиборній гонці, кандидати на посаду Президента використовують будь-які засоби і ресурси. Як ми уже зазначали, левова частка коштів вкладається у передвиборну агітацію. Для пересічного громадянина політична реклама є серйозним джерелом інформації, яка дозволяє не лише розібратися у власних симпатіях до політичних сил, що прагнуть влади, але й оцінити потенціал кандидата, його матеріальні та організаційні можливості.

Питання правового регулювання ідентифікації форм передвиборної агітації у ЗМІ є чи не найголовнішим у передвиборний період. Досвід минулих виборчих кампаній засвідчив, що нерідко у різноманітних матеріалах, програмах, передачах ЗМІ, які не означені як, наприклад, політична реклама, міститься інформація, яка закликає аудиторію підтримати того чи іншого кандидата, робиться наголос на позитивних або негативних рисах останнього. Такі приклади порушень ми мали на перегонах 2004 року. Згадаймо ситуацію, коли по усіх каналах у новинах пройшла інформація, нібито охоронцями кандидата у Президенти Віктора Ющенка було вчинено побиття водія КАМАЗа, що порушив правила дорожнього руху. Очевидно, що ситуація була спровокована, а інформація мала на меті підірвати авторитет Ющенка. Більше того, на центральних телеканалах практично була відсутня позитивна інформація про лідера „Нашої України”, натомість провладний кандидат Віктор Янукович фігурував у новинах постійно.

Одразу зазначимо, що інформаційні матеріали, програми, передачі ЗМІ при висвітлені подій, пов’язаних з виборчою кампанією, не повинні виявляти упередженість чи надавати перевагу одному із кандидатів у Президенти України.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону „до передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео -, аудіо записів, кінозйомок, фотоілюстрацій) про дії кандидатів на пост Президента України, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України”.

Частина десята статті 64 цього ж Закону говорить про те, що „включення до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів кандидатів на пост Президента України або політичної реклами забороняється. Політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така”. Частина четверта статті 64 Закону наголошує, що „державним та комунальним засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами... забороняється агітувати „за” або „проти” кандидатів на пост Президента України, оцінювати їхні передвиборні програми або віддавати їм перевагу в будь-якій формі”. Слід також особливо звернути увагу на те, що цією ж законодавчою нормою передбачено: „У разі порушення ними (ЗМІ) цієї вимоги за поданням ЦВК або відповідної територіальної виборчої комісії діяльність цих засобів масової інформації за рішенням суду може бути тимчасово припинена”. Вже саме це вказує на необхідність серйозного підходу ЗМІ до питання розміщення матеріалів передвиборної агітації. Адже розміщення, наприклад, прихованої політичної реклами в інформаційних програмах телекомпаній може призвести до закриття останньої.

Отже, слід чітко розмежовувати інформаційні повідомлення та агітацію, як заклик до виборців проголосувати за того чи іншого кандидата. Якщо, скажімо, у випуску новин буде поширена інформація про те, що кандидат В. (до того ж одна з найвищих посадових осіб держави), зазначає, що соціальне забезпечення військовослужбовців є головною проблемою уряду – це не є агітація, а офіційне повідомлення. У випадку, коли у тому ж випуску новин зазначається, що кандидат В., коли стане Президентом, значну частину своєї діяльності на цій посаді буде приділяти саме вирішенню питання соціального забезпечення військовослужбовців – це, безумовно, є формою передвиборної агітації. У цьому сенсі канали, які у новинах популяризували особистість кандидата від влади Віктора Януковича, законодавства не порушували. Але зрозуміло, що новини за постійного фігурування Прем’єра (причому, у передвиборчий період таких роликів відчутно побільшало) позитивно відображалися на його іміджі.

Логіка Закону про вибори Президента полягає у тому, що журналістські матеріали (розповіді про кандидатів і партії, повідомлення про передвиборні заходи) повинні бути витримані виключно в інформаційному ключі без ознак агітації (без коментарів, без надання переваг тому чи іншому кандидату, без оціночних суджень на адресу учасників виборів).

Для уникнення ЗМІ можливих конфліктів у зв’язку із розмежуванням передвиборної агітації та інформаційних матеріалів необхідно пам’ятати, що журналісти під час передвиборчої кампанії повинні подавати матеріал об’єктивно, безсторонньо, нейтрально. При розповсюдженні інформаційних матеріалів журналіст не повинен задаватися питаннями на кшталт: „Чесний чи нечесний це кандидат?”, „Справедливий чи не справедливий?”, „Добрий або поганий” тощо, а також, зрозуміло, відповідати на них. Так, наприклад, у репортажі з передвиборного заходу можна лише розповісти про свою участь як спостерігача на ньому, однак не потрібно виявляти своє відношення до того, що відбувається. Не треба ставити у зв’язку з цим перед собою і аудиторією питання (наприклад, чому відбувся захист, для чого він був організований, кому він вигідний) і відповідати на ці питання. Необхідно, щоб журналіст не прогнозував, хто з кандидатів переможе. Інформаційний матеріал відповідає на прості питання: хто, що, де і коли.