Тема 2. Проблеми екології і змі (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)

1. Тематика екологічного матеріалу

2. Актуальність екологічного матеріалу

1. Тематика екологічного матеріалу

Перед журналістом, який постійно висвітлює екологічні проблеми, питання «Про що писати?» майже не виникає. Інша річ – молоді журналісти або працівники засобів масової інформації, які тільки-но опановують цю проблематику. Досить часто вони запитують себе та колег, яку ж тему обрати.

У першу чергу треба приділити увагу причинам формування екологічної кризи. Також необхідно розглядати екологічні загрози, які виникають унаслідок військових дій, техногенних катастроф, недотримання стандартів тощо.

Важливе значення має поєднання екологічної проблематики з медичною. Заслуговують на увагу роботи українських учених, їхні нові розробки.

У сучасних ЗМІ дещо однобічно висвітлюється законотворча робота, діяльність парламентарів. Цікавим стає намагання деяких партій політизувати екологічні проблеми. Тому на це також необхідно звернути увагу. (Прочитайте, наприклад, матеріал Валентина Смаги «Хто природу охороняє, той її і губить» у газеті «Вечірні вісті» за 27 травня 2003 р.).

На місцевому рівні читача можуть зацікавити локальні екологічні негаразди, якість питної води, повітря, стан забрудненості ґрунтів тощо. Якщо засіб масової інформації має тематичний розділ, котрий постійно висвітлює екологічні проблеми, доцільно поєднувати місцеві матеріали з інформацією національного та світового рівня. Зупинимося на деяких темах, про які було згадано, детальніше.

Дослідження сучасних соціологів та психологів переконливо свідчать, що однією з причин глобальної екологічної кризи є зростання в другій половині ХХ ст. кризи людської духовності. Це, насамперед, сплеск суспільного егоїзму, нігілізму, локальних і регіональних збурень у суспільствах. Надзвичайно загрозливі й планетарна епідемія аморальності, алкоголізму, наркоманії та проституції, тотальної легковажності, бездумності й жадоби швидкої наживи, індивідуальна деградація в різних її проявах, зниження культурного й духовного рівня, ріст корупції, людської некомпетентності та непрофесійності при вирішені питань тощо.

Про це говорять і учені, і люди, які стоять на сторожі наших духовних цінностей. Наприклад, про це, з акцентом на ролі мас-медіа, йдеться в книзі «Трансформація карми» Надії Домашевої-Васильєвої: «Природа задихається від черствості та егоїзму сучасної системи відносин у суспільстві, вона гине від байдужості людей до красоти і гармонії. Уся планета затиснута в лабетах механічної цивілізації та обплутана фальшивими цінностями, які щодня навіюються нам засобами масової інформації, а точніше, нашими власними стереотипами мислення, котрих ми ніяк не можемо позбавитися… на Землі існує лише одна, одна-єдина проблема – відсутність любові. Усе інше виходить із цього.»

Отже, чи любимо ми самим себе, своїх дітей та онуків, які теж хочуть жити серед цієї природи?

Наступні покоління вже не мають права на аморальні рішення та дії проти довкілля. Аби зрозуміти вагу «останньої хвилини» нашого буття, згадаємо девіз «зелених» про відповідальність перед майбутнім: «Ми не отримали Землю в спадщину від батьків, ми взяли її в борг у наших дітей!»

На жаль, ми постійно зраджуємо наші прийдешні покоління. Почастішали випадки, коли молоді пари не можуть народити дітей або народжують їх інвалідами через хвороби, викликані забрудненням довкілля. Найбільш екстремальні приклади – Чорнобильська катастрофа та війни. Після трагедії в Чорнобилі радянські медики примушували майбутніх матерів у деяких регіонах робити аборти та забороняли протягом певного часу народжувати дітей жінкам, котрі проживали на забруднених радіацією територіях. Але страждають не тільки жінки. Багато проблем виникає і в чоловіків, які були в Чорнобилі, або брали участь у військових конфліктах.

Вчені констатують: природжені дефекти спостерігалися у 60 % дітей, які народилися в сім’ях американських військових, що брали участь у війні в Затоці й мали справу з «урановими» снарядами.

Декілька тисяч солдат США і Великобританії, котрі воювали в Іраку 1991 року, страждали частковою втратою пам’яті. У них були виявлені порушення в роботі печінки і нирок, вони потерпали від частих лихоманок, головного болю, низького кров’яного тиску.

А в українському парламенті майже ніхто з депутатів чомусь і не подумав про здоров’я майбутніх дітей молодих військових, відправлених ними до Іраку на війну 2003 р. Негативні наслідки цієї війни виявляться ще не скоро, адже дія їх справлятиме особливо тяжкий вплив на прийдешні покоління.

Ще жахливіші дані наводить «Газета.Ru», яка надрукувала матеріал «Війна порушить екологічний баланс» (22 березня 2003 р.). Війна призводить до серйозної екологічної катастрофи не тільки в районі бойових дій, але й у всьому світі. Продукти горіння нафти викликають різке зростання кількості легеневих захворювань. Небезпечні наслідки загрожують передусім дітям і людям, які страждають від астми. На думку завідуючого лабораторією теорії клімату Інституту фізики атмосфери Землі члена-кореспондента Російської академії наук Ігоря Мохова, у разі великих і досить тривалих нафтових пожеж забруднення атмосфери, крім очевидної екологічної шкоди, веде до появи ефекту ядерної зими.

Через підвищену задимленість атмосфери сонячні промені не можуть прогрівати поверхню землі й регіональна температура повітря падає на декілька градусів. Нафта горить особливо складно на нових родовищах, де вона під власним тиском б’є з-під землі фонтаном. Наприклад, один з таких газонафтових факелів, що палав у Казахстані, пожежники не могли згасити протягом двох років. Навіть довелося застосувати підземний вибух, щоб перекрити свердловину. Після війни в Затоці в 1991 р. пожежі в Кувейті американці не могли загасити близько року. Крім пожеж велику загрозу для здоров’я людини має розлив нафти. Екологи нагадують, що під час війни в 1991 р. нафта покрила більше ніж 500 кв. км морської поверхні в Перській затоці. Втрата, нанесена морським біоресурсам, була величезною, а акваторія, яка постраждала від забруднень минулих років, досі не відновлена. Крім того, при розливі нафти висока ймовірність її проникнення в питну воду. Це, у свою чергу, може викликати зростання кількості ракових захворювань і призвести до народження дітей із фізичними недоліками, оскільки нафта – це канцерогенна речовина.

Удари по хімічних заводах, на думку екологів, можуть викликати той самий ефект, що й застосування хімічної зброї. Для здоров’я військових і місцевого населення дуже небезпечними, безумовно, є бомбардування з використанням снарядів з ураном. Дані, отримані при вивченні наслідків їх застосування під час «Бурі в пустелі», а також у Югославії, дають можливість зробити висновок, що використання цих снарядів призвело до серйозних наслідків.

За даними фахівців з організації «Екозахист», у районах, сильно забруднених збідненим ураном, у три-чотири рази збільшилася частота передчасних пологів і викиднів, а також лейкемії та інших видів онкологічних захворювань.

Не можна забувати й про людські жертви, які в такій великомасштабній військовій операції будуть дуже значні. Демографічні та екологічні наслідки першого військового конфлікту в Іраку позначаються й досі. Війна 2003 року значно погіршила цей демографічний стан. Результати екологічної катастрофи завдали шкоди всій планеті.

Існує велика кількість екологічних тем, які можуть стати справжніми сенсаціями. Ще більше тем, на яких можна зробити просто хороший матеріал. Особливої уваги заслуговує міждисциплінарна тематика, поєднання проблем екології з соціальними питаннями тощо.

Іноді студенти кажуть, що молоді це не цікаво. А ви спробуйте написати і про молодих людей, і про їхні проблеми в контексті захисту довкілля. Майже кожну з екологічних тем можна опрацювати таким чином, що вона буде цікавою для кожного, незалежно від віку.