2. Ознаки мови ворожнечі щодо нацменшин

• прямі і безпосередні заклики до дискримінації

• заклики до дискримінації у вигляді загальних гасел

• завуальовані заклики до насильства і дискримінації

• виправдання історичних випадків насильства і дискримінації

• публікації і вислови, що ставлять під сумнів загальновизнані історичні факти насильства і дискримінації

• вказівка з метою дискредитації на зв’язок етнічних і релігійних груп з вітчизняними та іноземними політичними і державними структурами

• твердження про неповноцінність (недолік культурності, інтелектуальних здібностей, нездатність до творчої праці) тієї або іншої етнічної або релігійної групи

• твердження про кримінальність тієї або іншої етнічної або релігійної групи

• твердження про моральні недоліки тієї або іншої етнічної або релігійної групи

• міркування про непропорційну перевагу тієї або іншої етнічної або релігійної групи в матеріальному достатку, представництві у владних структурах, пресі і т.д.

• звинувачення в негативному впливі тієї або іншої етнічної або релігійної групи на суспільство, державу («розмивання національної ідентичності» і т.п.)

• згадка етнічної або релігійної групи або її представників як таких у принизливому або образливому контексті

• заклики не допустити закріплення в регіоні (районі, місті і т.д.) мігрантів, що належать до тієї або іншої етнічної або релігійної групи

• цитування без належного коментарю відповідних висловів і текстів

• згадка назви етнічної або релігійної групи в принизливому контексті

• створення негативного о6разу етнічної або релігійної групи

3. Як не розпалити міжетнічного конфлікту

Орієнтири для журналістів, що висвітлюють міжетнічні конфлікти:

1. Точно і неупереджено освітлюйте кожну сторону в конфлікті.

2. Освітлюйте людей як індивідуумів, а не як представників груп.

3. Представляйте події в контексті, а не просто освітлюйте їх.

4. Складні випадки етнічних конфліктів, що супроводжуються насильством, освітлюйте так, щоб не спровокувати подальше кровопролиття.

5. Цензура думок і коментарів під час гострого конфлікту, що супроводжується насильством, може бути виправдана, з метою зменшення кровопролиття.

6. Цензура фактів – урядом або шляхом самоцензури – приносить більше шкоди, ніж добра.

7. Концентруйте увагу на процесі, а не тільки на результатах.

8. Нагадуйте своїй аудиторії, що етнічні проблеми глобальні, і що вирішення конфлікту є складним, але можливим.

9. Прагніть просвітити аудиторію щодо етнічного різноманіття.

Декларація основних принципів роботи журналістів у поліетнічних суспільствах:

• Визнаючи важливу роль ЗМІ в запобіганні міжетнічної напруженості, відновленні і підтримці довіри між різними етнічними групами;

• усвідомлюючи всю міру своєї професійної і моральної відповідальності при освітленні напружених і конфліктних ситуацій в етнічній сфері, дискримінації меншин і конфесійній нетерпимості;

• бажаючи протистояти проявам насильства, ненависті, конфронтації і заперечувати всі види дискримінації: етнічної, расової, релігійної, культурної;

• здійснюючи свої професійні обов’язки з інформування суспільства про різноманіття його життя і процеси, що відбуваються в ньому,

Ми домовляємося у своїй діяльності дотримуватися наступних принципів:

1. ЗМІ повинні дотримуватися принципів свободи слова, які включають право одержувати і поширювати інформацію, при цьому не порушуючи інші основоположні права, свободи і інтереси, що захищаються Загальною Декларацією прав людини і європейською конвенцією з прав людини.

2. Журналіст повинен поважати право суспільства на отримання точної, достовірної інформації. Уявлення, опис і виклад фактів і подій повинні бути збалансованими і неупередженими. Чутки не повинні змішуватися з новинами, оскільки це може стати причиною до прояву насильства і дискримінації. Неприпустимо в своїх коментарях, оцінках, підборі фактів, аналізі історичних передумов і т.д. ставати на позицію тієї або іншої сторони.

3. Журналіст повинен розуміти ту небезпеку, яку таїть в собі заклик до дискримінації, поширений через ЗМІ, і повинен зробити все можливе для того, щоб уникнути навіть мимовільної провокації обмеження прав на основі раси, мови, релігії, політичних або інших поглядів, етнічного походження і соціального статусу.

4. Неприпустимою є публікація матеріалів, що містять пропаганду війни, насильства, ображаючих відчуття осіб, що сповідають або не сповідають релігію, матеріалів, що утискають права людини і його етнокультурну ідентичність.

5. Журналіст не має права акцентувати увагу на расовій, етнічній приналежності, політичних і релігійних переконаннях суб’єкта інформації. Виняток можуть становити тільки ті випадки, коли це має самостійне значення в рамках підготовленої інформації. Особливо цей принцип відноситься до матеріалів про злочини, коли згадка приналежності підозрюваного або злочинця до якої-небудь релігійної, етнічної або іншої меншини може викликати негативне ставлення до цих груп.

6. Не можна зв’язувати етнічну приналежність людини з його політичними переконаннями і моральними якостями.

7. Журналіст повинен в своїх матеріалах демонструвати, що етнічне різноманіття - це цінність будь-якого суспільства.

8. Неприпустимою є участь журналіста в розповсюдженні і формуванні негативних стереотипів по відношенню до етнокультурної або іншої групи і конфесії. Необхідно уникати узагальнюючих визначень, що існують в розмовній лексиці, виразів, що негативно характеризують всю таку групу.

9. Журналіст повинен усвідомлювати, що його непрофесіоналізм, упередженість, дезінформація можуть стати причиною дискримінації, нетерпимості, насильства, страждань і навіть загибелі людей.

Прийнята 23 квітня 2001 року в Ялті

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Що передбачає етика при роботі з матеріалами про нацменшини?

2. Як повинен працювати журналіст, що пише про міжнаціональні конфлікти, аби не розпалити міжетнічної ворожнечі?

3. Які основні принципи роботи журналіста у полі етнічному суспільстві?

4. Запропонуйте теми про нацменшини, які актуальні для вашого регіону.

5. Знайдіть у пресі статті, присвячені нацменшинам або міжетнічним проблемам.

Рекомендована літератур до теми:

1. Курс практической журналистики. – Симферополь: «Информационный пресс-центр», 2004.

2. Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы. Пер. с англ. - М.: «Права человека», 1998.