- •1. Законодавство про вибори Президента України в контексті діяльності змі
- •2. Правове регулювання проведення передвиборної агітації у змі
- •3. Форми передвиборної агітації у змі
- •4. Права та обов’язки змі у період виборів Президента України
- •5. Як змі уникнути відповідальності за зміст розповсюджуваної ним передвиборної агітації
- •6. Особливості поширення інформації про кандидатів
- •2. Як викликати довіру до того висвітлення виборів, яке пропонуєте ви
- •2. Роль емоцій у політичному портретуванні
- •2. Цензура в Україні і тиск влади на змі
- •2. Економічна тема у загальнополітичних виданнях
- •3. Словник найуживаніших економічних термінів
- •Тема 6. Джерела економічної інформації
- •1. Про що говорять цифри і факти
- •2. Інтернет- джерела економічної інформації
- •1. Про що говорять цифри і факти
- •2. Інтернет- джерела економічної інформації
- •2. Для ділового тижневика у регіоні
- •3. Для щоденної економiчної газети
- •4. Поради журналістам, котрі пишуть про економіку та бізнес
- •3. Способи одержання інформації
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста
- •1. Розвиток екологічної журналістики
- •2. Поняття «екологічна журналістика»
- •Тема 2. Проблеми екології і змі (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1. Тематика екологічного матеріалу
- •2. Актуальність екологічного матеріалу
- •1. Тематика екологічного матеріалу
- •2. Актуальність екологічного матеріалу
- •Тема 3. Термінологія і статистика в екологічних матеріалах (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1.Використання термінології
- •2. Використання статистичних даних
- •Використання термінології
- •2. Використання статистичних даних
- •Тема 4. Джерела екологічної інформації (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1.Редакційні і позаредакційні джерела
- •2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- •3. Способи одержання інформації
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста
- •Редакційні і позаредакційні джерела
- •2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- •3. Способи одержання інформації
- •Запит на екологічну інформацію
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста (розроблено Міжнародною Федерацією екологічних журналістів)
- •Тема 5. Соціально-побутові теми у змі
- •2. Теми, актуальні для соціальної журналістики сьогодні
- •3. Основні принципи роботи у соціальній журналістиці
- •4. Словничок соціальних термінів
- •Тема 6. Проблематика здоров’я
- •2. Статті про інвалідів - мова та етикет
- •3. Тема віл/сніДу в пресі
- •Тема 7. Дитяча проблематика у змі
- •1. Основні положення Конвенції оон про права дитини
- •2. Рівноправні, але не зовсім: діти з обмеженими можливостями
- •3. Ні дискримінації – усі діти рівноправні
- •5. Дитяча праця
- •6. Здоров’я і благополуччя дітей
- •7. Повага. Право дітей на індивідуальність
- •8. Діти-підопічні держави
- •Тема 8. Матеріали про нацменшини
- •2. Ознаки мови ворожнечі щодо нацменшин
- •3. Як не розпалити міжетнічного конфлікту
2. Ознаки мови ворожнечі щодо нацменшин
-
прямі і безпосередні заклики до дискримінації
-
заклики до дискримінації у вигляді загальних гасел
-
завуальовані заклики до насильства і дискримінації
-
виправдання історичних випадків насильства і дискримінації
-
публікації і вислови, що ставлять під сумнів загальновизнані історичні факти насильства і дискримінації
-
вказівка з метою дискредитації на зв’язок етнічних і релігійних груп з вітчизняними та іноземними політичними і державними структурами
-
твердження про неповноцінність (недолік культурності, інтелектуальних здібностей, нездатність до творчої праці) тієї або іншої етнічної або релігійної групи
-
твердження про кримінальність тієї або іншої етнічної або релігійної групи
-
твердження про моральні недоліки тієї або іншої етнічної або релігійної групи
-
міркування про непропорційну перевагу тієї або іншої етнічної або релігійної групи в матеріальному достатку, представництві у владних структурах, пресі і т.д.
-
звинувачення в негативному впливі тієї або іншої етнічної або релігійної групи на суспільство, державу («розмивання національної ідентичності» і т.п.)
-
згадка етнічної або релігійної групи або її представників як таких у принизливому або образливому контексті
-
заклики не допустити закріплення в регіоні (районі, місті і т.д.) мігрантів, що належать до тієї або іншої етнічної або релігійної групи
-
цитування без належного коментарю відповідних висловів і текстів
-
згадка назви етнічної або релігійної групи в принизливому контексті
-
створення негативного о6разу етнічної або релігійної групи
3. Як не розпалити міжетнічного конфлікту
Орієнтири для журналістів, що висвітлюють міжетнічні конфлікти:
-
Точно і неупереджено освітлюйте кожну сторону в конфлікті.
-
Освітлюйте людей як індивідуумів, а не як представників груп.
-
Представляйте події в контексті, а не просто освітлюйте їх.
-
Складні випадки етнічних конфліктів, що супроводжуються насильством, освітлюйте так, щоб не спровокувати подальше кровопролиття.
-
Цензура думок і коментарів під час гострого конфлікту, що супроводжується насильством, може бути виправдана, з метою зменшення кровопролиття.
-
Цензура фактів – урядом або шляхом самоцензури – приносить більше шкоди, ніж добра.
-
Концентруйте увагу на процесі, а не тільки на результатах.
-
Нагадуйте своїй аудиторії, що етнічні проблеми глобальні, і що вирішення конфлікту є складним, але можливим.
-
Прагніть просвітити аудиторію щодо етнічного різноманіття.
Декларація основних принципів роботи журналістів у поліетнічних суспільствах:
-
Визнаючи важливу роль ЗМІ в запобіганні міжетнічної напруженості, відновленні і підтримці довіри між різними етнічними групами;
-
усвідомлюючи всю міру своєї професійної і моральної відповідальності при освітленні напружених і конфліктних ситуацій в етнічній сфері, дискримінації меншин і конфесійній нетерпимості;
-
бажаючи протистояти проявам насильства, ненависті, конфронтації і заперечувати всі види дискримінації: етнічної, расової, релігійної, культурної;
-
здійснюючи свої професійні обов’язки з інформування суспільства про різноманіття його життя і процеси, що відбуваються в ньому,
Ми домовляємося у своїй діяльності дотримуватися наступних принципів:
-
ЗМІ повинні дотримуватися принципів свободи слова, які включають право одержувати і поширювати інформацію, при цьому не порушуючи інші основоположні права, свободи і інтереси, що захищаються Загальною Декларацією прав людини і європейською конвенцією з прав людини.
-
Журналіст повинен поважати право суспільства на отримання точної, достовірної інформації. Уявлення, опис і виклад фактів і подій повинні бути збалансованими і неупередженими. Чутки не повинні змішуватися з новинами, оскільки це може стати причиною до прояву насильства і дискримінації. Неприпустимо в своїх коментарях, оцінках, підборі фактів, аналізі історичних передумов і т.д. ставати на позицію тієї або іншої сторони.
-
Журналіст повинен розуміти ту небезпеку, яку таїть в собі заклик до дискримінації, поширений через ЗМІ, і повинен зробити все можливе для того, щоб уникнути навіть мимовільної провокації обмеження прав на основі раси, мови, релігії, політичних або інших поглядів, етнічного походження і соціального статусу.
-
Неприпустимою є публікація матеріалів, що містять пропаганду війни, насильства, ображаючих відчуття осіб, що сповідають або не сповідають релігію, матеріалів, що утискають права людини і його етнокультурну ідентичність.
-
Журналіст не має права акцентувати увагу на расовій, етнічній приналежності, політичних і релігійних переконаннях суб’єкта інформації. Виняток можуть становити тільки ті випадки, коли це має самостійне значення в рамках підготовленої інформації. Особливо цей принцип відноситься до матеріалів про злочини, коли згадка приналежності підозрюваного або злочинця до якої-небудь релігійної, етнічної або іншої меншини може викликати негативне ставлення до цих груп.
-
Не можна зв’язувати етнічну приналежність людини з його політичними переконаннями і моральними якостями.
-
Журналіст повинен в своїх матеріалах демонструвати, що етнічне різноманіття - це цінність будь-якого суспільства.
-
Неприпустимою є участь журналіста в розповсюдженні і формуванні негативних стереотипів по відношенню до етнокультурної або іншої групи і конфесії. Необхідно уникати узагальнюючих визначень, що існують в розмовній лексиці, виразів, що негативно характеризують всю таку групу.
-
Журналіст повинен усвідомлювати, що його непрофесіоналізм, упередженість, дезінформація можуть стати причиною дискримінації, нетерпимості, насильства, страждань і навіть загибелі людей.
Прийнята 23 квітня 2001 року в Ялті
Запитання і завдання для самоконтролю:
-
Що передбачає етика при роботі з матеріалами про нацменшини?
-
Як повинен працювати журналіст, що пише про міжнаціональні конфлікти, аби не розпалити міжетнічної ворожнечі?
-
Які основні принципи роботи журналіста у полі етнічному суспільстві?
-
Запропонуйте теми про нацменшини, які актуальні для вашого регіону.
-
Знайдіть у пресі статті, присвячені нацменшинам або міжетнічним проблемам.
Рекомендована літератур до теми:
1. Курс практической журналистики. – Симферополь: «Информационный пресс-центр», 2004.
-
Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы. Пер. с англ. - М.: «Права человека», 1998.