4. Доплати і надбавки до заробітної плати

Доплати – це додаткові до тарифу виплати, які є компенсацією за виконання підвищених обсягів робіт або за нестандартні умови праці.

Наприклад, за суміщення професій, за розширення зони обслуговування, за роботу у вечірню та нічну зміни тощо.

Надбавки – це додаткові до тарифу виплати, які враховують підвищений рівень кваліфікації, професійну майстерність, високі досягнення у праці, майстерність тощо.

Доплати та надбавки, їх розміри наведено у додатку №7 до тарифної угоди (та у додатку до цієї лекції).

У тарифній угоді також рекомендують: такі доплати та надбавки:

• оплачувати понадурочний час у подвійному розмірі;

• майстрам (старшим майстрам), яким присвоєне звання “Майстер 1 класу” , “Майстер 2 класу” , відповідно 20%, 10% надбавку;

• окремим висококваліфікованим робітникам встановлювати місячні оклади замість тарифних ставок в розмірі до 2,875 мінімальної місячної тарифної ставки (окладу);

• оплату простоїв не з вини робітника – 2/3 тарифної ставки і більше;

• оплату перерв годуючим матерям (1 години);

• оплата праці підлітків при скороченні робочого дня (16-18 років – 1 годину, до 16 років – 2 години);

• при переході на міжгалузеві, галузеві та інші прогресивні норми – розцінки збільшують до 20% за рахунок економії від застосування цих норм;

• для почасовиків при переході на нормоване завдання збільшують тарифні ставки на 10% за рахунок економії, яку отримують при вивільненні робітників.

5. Система преміювання колективу підприємства

Преміювання робітників, керівників, службовців здійснюють у відповідності з Положенням про преміювання, яке розробляють на підприємстві і затверджує його керівник.

Згідно Закону України “Про оподаткування підприємств і організацій” працівникам підприємств виплачують премії за:

• виконання та перевиконання виробничих завдань;

• виконання акордних завдань у встановлений час;

• підвищення продуктивності праці;

• покращення кінцевих результатів діяльності бригади, дільниці, цеху;

• економію сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних цінностей;

• зменшення простоїв обладнання та інші якісні показники роботи підприємства.

Є також спеціальні премії:

• одноразове стимулювання за виконання особливо важливих виробничих завдань;

• за винахідництво і раціоналізацію, створення та упровадження нової техніки та технології, дострокове введення нових потужностей та об’єктів будівництва;

• за своєчасне постачання продукції на експорт;

• інші премії.

Основна премія – премія за якісне виконання виробничих завдань.

Основну систему преміювання, розміри премій, джерела преміювання, показники та умови преміювання розробляють на підприємстві у вигляді “Положення про преміювання”.

Показники преміювання та депреміювання вказують для кожної посади (бригади).

Наприклад – зважувальник автоматичної ваги:

• преміювання у розмірі 50% за: 1 – правильне зважування

2 – правильне і своєчасне оформлення документів

• депреміювання на 50% за кожне порушення однієї з умов преміювання.

Кожному працівнику необхідно довести його показники та умови преміювання і депреміювання.

Окремо розробляють умови по других видах преміювання: за економію сировини, матеріалів, енергії, палива, спеціальне преміювання тощо.

Джерелом преміювання є ФОП.

Преміювання здійснюють щомісяця та по підсумках року (у деяких країнах, наприклад, у Японії є преміювання ще й по півріччям – бонуси).

Розмір премії за підсумками року складає 1-2 оклади (в Японії – до 6 окладів) в залежності від посадового окладу, часу роботи та стажу роботи в організації.

При урахуванні стажу роботи можуть застосовувати стажеві коефіцієнти – наприклад:

1 – 3 роки  1,0

3 – 5 років  1,3

5 – 10 років  1,5

понад 10 років  2,0