Відрядна форма

Відрядна форма оплати праці представляє оплату праці робітника за обсяг виробленої продукції (або виконаних робіт) за встановленими розцінками.

Розцінка – це оплата праці за виробництво одиниці продукції (одиницю виконаних робіт).

Така форма спонукає до підвищення продуктивності праці, збільшенню обсягів виробництва продукції. Але це не повинно бути за рахунок зниження якості продукції (праці).

Розцінки (Рц) можуть бути індивідуальні, колективні, агреговані (комплексні).

Індивідуальні розцінки встановлюють розмір оплати праці по тарифу одному робітнику за виготовлення одиниці продукції.

Їх розраховують за формулами:

Рц = Тгод * Нчас або ,

де: Тгод – годинна тарифна ставка, грн/год;

Нчас – норма часу на виготовлення одиниці продукції, год/т;

Нвир – норма виробітку (як правило, за зміну), т/зм;

Т – період часу, за який встановлено норму виробітку – Нвир.

Колективні (бригадні) розцінки встановлюють розмір оплати праці по тарифу колективу робітників (бригаді) за виготовлення одиниці продукції.

Їх розраховують за формулою:

,

де: Ч – час праці, за який встановлено норму праці;

Тгод,і – тарифна годинна ставка і-го робітника (члена бригади);

Нвир,бр – бригадна норма виробітку.

Агреговані розцінки встановлюють розмір оплати праці по тарифу за сукупність виконуваних операцій (робіт) при виготовленні одиниці продукції, обслуговування одного об’єкту (наприклад, ремонт обладнання).

Їх розраховують за формулою:

,

де: Нчас,і – норма часу на виконання робіт і-м робітноком.

При виконанні норми вироблення (часу) на 100% відрядна заробітна плат буде на рівні тарифної почасової. При перевищенні норми – відрядна заробітна плата буде вище, а при невиконанні норми – нижче.

Відрядна форма включає такі системи:

• пряма відрядна;

• відрядно-преміювальна;

• відрядно-прогресивна;

• непряма відрядна;

• акордна.

В залежності від форми організації праці ці системи можуть бути індивідуальні або колективні (наприклад, бригадні).

При прямій відрядній системі оплати праці заробітну плату робітника визначають за формулою:

Зв = Рц * Qпр ,

де: Qпр – обсяг виробленої продукції, т.

Така система не створює у робітника зацікавленості у підвищенні якісної роботи. Тому цю систему рідко застосовують.

При відрядно-преміювальній системі оплати праці заробітну плату робітника визначають за формулою:

Зв,прем = Рц * Qпр * ,

де: П – розмір премії за якість роботи, %.

Це найбільш розповсюджена система.

При відрядно-прогресивній системі оплати праці заробітну плату робітника визначають за формулою:

Зв,прог = Рц * Qпр,норм +  Рц,прог,і * Qпр,прог,і ,

де: Рц, – розцінка за одиницю продукції при виробленні продукції у межах норми, грн/т;

Рц,прог,і - розцінка за одиницю продукції при виробленні кожної і-ої одиниці

продукції понад норми, грн/т; з кожною додатковою одиницею продукції

ця розцінка збільшується (тобто прогресивно зростає);

Qпр,норм – обсяг вироблення продукції в межах норми, т;

Qпр,норм,і - обсяг вироблення кожної додаткової одиниці продукції (і) понад

встановленої норми, т.

Дану систему застосовують у сезонному виробництві для стимулювання якомога більшого вироблення продукції за обмежений час з сировини, яка швидко псується.

При непрямій відрядній системі оплати праці заробітну плату робітника визначають за формулою:

Зв,неп = Рц,доп * Qпр,осн ,

де: Рц,доп – розцінка для робітника допоміжного виробництва, грн/т;

Qпр,осн – обсяг виробництва продукції у основному виробництві, яке обслуговує

робітник допоміжного виробництва, т.

Дану систему застосовують для стимулювання якісного обслуговування устаткування основного виробництва збоку робітників допоміжного виробництва.

При акордній системі оплати праці заробітну плату робітника виплачують за кінцевий результат. Розмір її визначають експертно (за домовленістю) або за комплексними розцінками.

Акордну систему застосовують, якщо необхідно здійснити роботу у стислий час, наприклад при виникненні аварій, виконанні термінових і особливо важливих робіт, у інноваційній діяльності.

Безтарифна система оплати праці – це оплата праці шляхом розподілу ФОП пропорційно трудовому внеску (тобто без доплат, без премій тощо).

Заробіток робітника визначають за формулою:

Зроб,і = ,

де: ФОП – фонд оплати праці підприємства, грн;

Кі – трудовий внесок і-го працівника.