5. Iсmoрiя розвumку дитячих будuнкiв сімейного типу.

Дитячий будинок сiмейного типу (ДБСТ) - це окрема Ciм' я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, котра не перебуває у шлюбi. Така сiм'я бере на виховання i спiльне проживання не менше п'яти дiтей-сирiт чи дiтей, позбавлених батъкiвсъкого пiклування.

у світі подiбнi форми виховання почали запроваджуватися пiсля Другої світової війни, У 1946 роцi в швейцарському Miстi Троген збудували опiкунсъке дитяче селище iмeнi Песталоццi, яке складалося з 18-20 сiмей. Кожне подружжя жило в окремому будинку зi своїми дітъми та дiтъми, взятими на виховання. 3 своєю внутрiшнъою структурою такий будинок був першим прототипом дитячого будинку сiмейного типу. У 1949 poцi в Імсті (Австрiя) лiкар Г. Хмайнер органiзував «дитяче селище». У кожному «сiмейному будинку» жили по 9-10 дiтей рiзного віку та статі про них пiклувалася вихователька, часто - мати- одиначка, самотня жiнка, вдова, бездiтна сiм'я, що мала дорослих самостiйних дггей, У Белгії та Люксембурзi були створені дитячi будинки сiмейного типу також, Кожна сiм'я жила в окремому будинку. Вихователi - подружня пара виховували 8-10 дітей. У Данii в дитячих будинках виховувалося також по 8-10 дітей. Будинком керувала завжди жінка, якiй допомагала кухарка, а iнoдi ще одна вихователька.

Практика органiзацiї будинкiв сiмейного типу також у Канадi. Там в будинках виховується 4-8 дiтей пiд наглядом вихователiв-опiкунiв. Слiд зазначити, що в Каиадi будинки розрахованi на тимчасове перебування дiтей, для яких важко пiдiбрати прийомну сiм'ю. Розмiщення дiтей у таких будинках - це промiжний етап влаштувания дiтей до біологічної чи прийомної ciм'ї.

У країнах «соцiалiстичноro табору» процес запровадження сiмейних форм виховання розпочався на початку 70-х років. Особливо активно він проходив У Чехословаччинi. У 1973 роцi там почало дiяти перше спецiально збудоване дитяче мiстечко у Тренчинi-Златовiцах. У житлових будинках розмiщувалося 8- 10 дiтей разом з постiйними вихователями. Крім цього на територiї мiстечка був свiй ДИТЯЧИЙ садок i школа. Вихователi - подружня пара, яка повинна була мати педагоriчну освіту. Необхідною умовою виховання В такому будинку було самообслуговування вихованцiв: самостiйне приroтування iжi, прибирання, дрiбне прання, дрiбнi ремонтні роботи, сiльськоrocподарськi роботи в саду тощо.

Запровадження такої форми виховання як дитячий будинок сiмейного типу в колишньому Радянському Союзi розпочалося нanpикiнцi 80-х років з iнiцiативи вiдомоro письменника та вченого А. Лiханова - керiвника Дитячого фонду СРСР.

В Україні перший дитячий будинок сiмейного типу створено у 1988 роцi.

Найбiльш активно цей процес вiдбувався у 1989 роцi як результат реалiзацiї постанови Ради Мiнicтpiв урср «Про створення в республiцi дитячих будинкiв сiмейноro типу» від 5 жовтня 1988 року .№ 318. У 1991-1993 роках створення будинкiв сiмейного типу майже припинилося [26: 66,67].

Розвиток цiєї форми сiмейного виховання дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклyвання, отримав новий iмпульс у 1996 poцi У зв' язку iз створенням Мiнicтepcтвa у справах ciм'ї та молодi України,.Так, на кiнeць 1999 року в Yкpaїнi дiяв 91 дитячий будинок сiмейного типу, де виховувалося 762 прийомних дггей.

До 2002 року дiяльнiсть дитячих будинкiв сiмейного типу регулювалась Положенням «Про дитячий будинок сiмейного типу», затвердженого Постановою Кабiнету Miнicтpiв України № 267 від 27 квiтня 1994 р. В квiтнi 2002 року Кабiнет Мiнicтpiв України Постановою № 564 вiд 26.04.02 затвердив нове Положения про дитячий будинок сiмейного типу.

Виховання в ДБСТ дитини, яка позбавлена можливостi перебувати у бiологiчнiй родинi, спрямоване на надання їй можливостi в сiмейному оточеннi засвоїти соцiальнi правила i норми життя. По cyтi дитячий будинок сiмейного типу - це багатодiтна сім'я, в якій поряд iз рiдними виховуються прийомнi дiти.

Вiдповiдно до Положення про дитячий будинок сiмейного типу (затверджене Постановою Кабiнету Міністрів України № 564 від 26 квiтня 2002 року), « ... батьки-вихователi в обов'язковому порядку проходять курс навчання попередньої та перiодичної (раз на п'ять poкiв) пiдготовки, проведення якого забезпечують мiсцевi вiддiли у справах ciм'ї та молодi». Найважливiшi проблеми ДБСТ: перенаселення ДБСТ, перевантаження батькiв обов'язками, вiдсутнiсть спеціальної пiдготовки батькiв, наявнiсть певних труднощiв у матерiальному забезпеченнi. Вихователям, соцiальним педагогам слiд знати, що самооцiнка усиновлених дiтей та вихованцiв ДБСТ, е, як правило, завищеною i відрізняється від самооцiнки рiдних дітей.

На 1 сiчня 2003 року в Yкpaїнi фyнкцiонувало 112 таких будинкiв, де виховувалося 1132 дитини (з них 238 - рiдних та усиновлених, 894 - взятих на виховання),