2. Правовий статус дитини в суспільстві.

Дiти – це особлива соціально-демографічна група населення віком вiд народження до 18 років, яка має свої специфiчнi потреби, інтереси та права, але не володіє достатнъою спроможнiстю вiдстоювати i захищати ix перед суспільством.

3 правової точки зору дитина є самостiйним суб'єктом права, тому на неї поширюється весь комплекс громадянських, полiтичних, економічних, соцiальних i культурних прав людини.

У мiжнародному аспектi iдея прав дитини розвивалася поступово протягом багатьох сторiч. Але активiзувався цей процес тільки в XIX СТ., коли отримала розвиток концепцiя захисту дітей.

Першим мiжнародним документом, в якому ставилася проблема прав дитини, була Женевська декларацiя 1923 р., спрямована на створення умов, що забезпечують нормальний фiзичний i психiчний розвиток дитини, право дитини на допомогу, належне виховання, захист.

Важливим документом щодо захисту дiтей стала прийнята 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН Загальна декларацiя прав людини (уведена в дiю з 1976 р.). у нiй вперше зафiксованi основи захисту прав дітей.

Документом, де проголошувалося, що людство зобов' язане дати дiтям усе найкраще, надiйно забезпечити дитинство, яке гарантує в майбутньому розвиток повнолiтнiх громадян, стала Конвенцiя про права дитини , схвалена ООН 20 листопада 1989 року, яку пiдписали бiльш як 150 країн,

У всьому світі визнано, що дiти - майбутнє кожної країни, перспективи її економiчного, соцiалъного i демографiчного розвитку i що у той самий час дiти - найбільш незахищенi вiд усякого суспiльного лиха. Визнаючи прiоритетнicть інтересів дітей та значення молодого поколiння для забезпечення добробуту i виживання людства, у 1991 роцi Украіна приєдналася до Конвенції про права дитини. Виконання умов Конвенції та Всесвiтньої декларацiї вимагає цілеспрямованих дiй української держави щодо створення сприятливих умов для розвитку дітей, На пiдставi положень Конституцiї України i Конвенції ООН про права дитини 26 квiтня 2001 р. в Украгні був прийнятий Закон «Про охорону днтинства», який внзначае охорону дитинства стратепчннм загальнонацiональним пріоритетом і з метою забезпечення реалiзацiї прав дитини на життя, охорону здоров' я, освіту, соцiалъний захист та всебiчний розвиток встановлює основи засади державної політики у цiй сферi.

Протягом останніх років було прийнято ряд нормативних актів, спрямованих на виконання зобов'язань України щодо Конвенції ООН про права дитини. Одним iз основних актів є Національна програма «Дiти України», затверджена Указом Президента України вiд 18 сiчня 1996 року N263.

Особливого значення набувають дiї з охорони дитинства у зв' язку з гострою кризою переxiдного до ринкових вiдносин перiоду, що охопила всі сфери життя народу України i втягує в екстремальнi умови iснування дедалi ширшi верстви населення. Вiд нестабiлъностi суспiльства терплять насамперед дiти. Катастрофiчне зниження рiвня життя переважної бiльшостi населения призвело до того, що лозунг «Усе найкраще - дітям» бiльше неможливо втiлювати у життя, навітъ за рахунок недоспоживання дорослих. Така ситуацiя спочатку спостерiгалася на рівні суспiльства, коли почали руйнуватися соцiальнi форми перерозподiлy благ. Тепер в сiм'ї через падіння реальних дoxoдiв не лише за вартісну межу малозабезпеченості, а й за рiвенъ абсолютної злиденностi, коли не можутъ задовольнятися повсякденнi елементарнi потреби. Низъкий piвeнъ матерiалъного добробуту негативно вплинyв на якість життя суспiлъства в цiлому. Посилиласъ екологiчна небезпека, яка загрожує в першу чергу органiзму, що перебуває на стадії формування. Збільшується дитяча безнагляднiстъ, поширюються асоцiалънi явища серед дiтей, знижується якiсть освiти. Найважливiший стабiлiзатор життя суспільства - віра в майбутнє, яка значною мiрою визначає настрої у суспiльствi, активнiстъ його членiв, - похитнувся. Спостерігається деформацiя життєвих орієнтирів значної частини молоді.

у цих умовах особливого значення набувають аналiз становища дiтей в Україні та розробка i втiлення в життя системи заходiв щодо його поліпшення.

3 метою поліпшення становища дiтей i молодi, їx соцiалъного захисту i гармонiйного розвитку прийнято :

• Сiмейний кодекс Украiни (10 січня 2002 р.), набрав чинностi 1 сiчня 2004 року;

• Державна програма запобiгання дитячiй бездоглядностi на 2003-2005 роки;

• Державна програма вiдпочинку та оздоровления дiтей на перiод до 2008 року та ряд постанов Кабiнету Мiнicтpiв Украiни.

Згiдно iз статrею 1 Сiмейного кодексу, його завданням є забезпечення кожної дитини сiмейним вихованням, можливiстю духовного та фізичного розвитку.

Вперше у сiмейному кодексi чiтко визначено правовий статус дитини.

Стаття 6. Дитина.