МОЗ України

Первомайський медичний коледж

Циклова методична комісія природничо-наукових дисциплін

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи

для студентів ІІ курсу

з дисципліни

2010 р.

Методичні рекомендації для організації самостійної роботи для студентів ІІ курсу (Спеціальність 5.12010101 «Лікувальна справа», 5.12010105 «Акушерська справа») з дисципліни «Медична генетика» / Укл. М.В.Кришньова. – Первомайськ, 2010. - 44 с.

Укладач: Кришньова М.В., викладач

Розглянуто та схвалено цикловою комісією природничо-наукових дисциплін Первомайського медичного коледжу (Протокол № 2 від 23 вересня 2010р. )

Рекомендовано до друку методичною радою Первомайського медичного коледжу (Протокол № 1 від 26 жовтня 2010р. )

У методичних рекомендаціях даний перелік тем та зразок оформлення зошита для самостійної роботи, наведені вимоги до різних форм самостійної роботи та критерії її оцінки, орієнтовні рекомендації щодо роботи студентів з літературою, сформульовані основні теоретичні положення тем, надані рекомендації щодо виконання самостійної роботи та матеріали самоконтролю.

Методичні рекомендації розроблені у відповідності з навчальними планами та програмами спеціальностей 5.12010101 «Лікувальна справа», 5.12010105 «Акушерська справа».

Рецензент: голова методичного обʼєднання фундаментальних дисциплін І.В.Слищенко.

©М.В.Кришньова

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………….…….…………….. 4

Організація, види й форми самостійної роботи студентів ……………… 5

Перелік тем СПРС ………….…………………………………...…….……… 11

Запліднення, його суть ………………………………………..……………... 12

Основи молекулярної біології ……….……………………………………… 17

Взаємодія неалельних генів …………………………………..……………... 24

Хромосомна карта …………………………………………...…………….…. 33

Медико-генетичне консультування ………………..…………………...….. 38

Література ……………………………………………………….……….…….. 44

ВСТУП

Генетика стала найважливішим чинником науково-технічного прогресу, її вплив на більшість сфер життя суспільства постійно зростає. Рівень медицини в країні визначається рівнем медичної генетики.

З кожним роком відкриваються нові спадкові захворювання, зараз їх відомо більше ніж 5 тис, і ця цифра не остання. Реальні досягнення молекулярної генетики в розшифруванні спадкових чинників у розвитку ішемії серця, атеросклерозу, цукрового діабету, онкологічних та інфекційних захворювань. За даними ВООЗ, близько 2,4 % усіх новонароджених на земній кулі страждають на різні спадкові порушення. Спадкові захворювання та захворювання зі спадковою схильністю є основною причиною смертності: близько 40 % ранньої дитячої смертності та інвалідності зумовлено спадковою патологією. Тому так необхідно вивчати дисципліну “Медична генетика” з метою підвищення рівня генетичної освіти молодших медичних працівників.

Враховуючи, що вивчення цієї дисципліни ґрунтується на знаннях, одержаних у курсі біології, а також недостатній кількості годин та величезному обсягу і складності матеріалу, доречним є чітке планування самостійної.

Самостійне опрацювання тем в процесі вивчення медичної генетики допоможе сформувати в студентів знання які допоможуть опанувати певні навички генетичного прогнозування, закріпити знання про основні спадкові захворювання людини й сприятимуть закріпленню набутих теоретичних знань та практичних умінь.

Організація, види й форми самостійної роботи студентів

Самостійні думки витікають

тільки із самостійно придбаних знань

К.Д.Ушинський

Самостійна робота є одним з найважливіших розділів навчального процесу. Вона сприяє становленню таких якостей, як самоорганізація й самоконтроль, розвиток мислення, творчого підходу до вирішуваних питань, самостійний пошук й запам'ятання інформації. Виконуючи задану роботу студент досягає максимального навчання, що значно підвищує його ефективність.

Самостійна робота розвиває індивідуальні здібності і нахили студентів, викликає інтерес до предмету, що вивчається.

Залежно від особливостей дисципліни студенту видаються різні види завдань до самостійної роботи:

1. переробка інформації отриманої безпосередньо на обов'язкових навчальних заняттях;

2. робота з відповідними підручниками та особистим конспектом лекцій;

3. самостійне вивчення окремих тем або питань із розробкою конспекту;

4. робота з довідковою літературою;

5. написання рефератів, повідомлень;

6. творчі завдання (доповіді, проекти, есе, огляди тощо);

7. виконання підготовчої роботи до лабораторних та практичних занять;

8. виконання індивідуальних графічних, розрахункових завдань;

9. виконання курсових робіт (проектів);

10. підготовка письмових відповідей на проблемні питання;

11. виготовлення наочності;

12. робота з комп'ютерною програмою;

13. пошукова робота (збір фактичного матеріалу по визначеному захворюванню або історії рідного краю);

14. оформлення буклетів, альбомів, текстів бесід з хворими, санітарного бюлетеню;

15. вивчення й заповнення медичної документації;

16. розробка плану диспансерного спостереження за дітьми з хронічними захворюваннями;

17. планування заходів по догляду за пацієнтом;

18. тренінг практичних навичок;

19. складання картотеки літератури за змістом наступної фахової діяльності;

20. підбір власної бібліотеки з основних напрямів наступної фахової діяльності.

Успішне виконання завдання самостійної роботи можливе за умови наявності у студентів певних навичок: вміння працювати з книгою (складати план, конспект, реферат); проводити аналіз навчального матеріалу (складати різні види таблиць, проводити їх аналіз).

Самостійні завдання можуть виконуватись у робочому зошиті , на окремих картках, альбомних листах у вигляді креслення, графіків, кросвордів, анатомічних рисунків у альбомах тощо. Кращі роботи, як зразки, залишаються у предметних кабінетах (лабораторіях), експонуються на виставці студентських робіт тощо.

Вимоги до різних форм самостійної роботи та критерії її оцінки.

Вимоги до конспекту:

В зошит для самостійної роботи написати назву теми. Під нею переписати основну й додаткову літературу, теоретичні й практичні питання. Після кожного питання написати відповідь з посиланням у квадратних дужках на номер літературного джерела.

Критерії оцінки конспекту;

"5" - на всі питання завдання дано вичерпні відповіді;

"4" - на 10% питань написані неточні, неповні або зовсім відсутні відповіді;

"З" - на 25% питань дані неточні, неповні або зовсім відсутні відповіді;

"2" - конспект не складено взагалі.

Вимоги до реферату.

1. мати естетично оформлену титульну сторінку.

2. складатися з плану, відповідей на його питання, резюме й описка використаної літератури;

3. обсяг - не більше 4-5 сторінок рукописного або друкованого тексту;

4. план повинен мати не більше 2-3 питань;

5. в списку використаної літератури необхідно навести П.І.Б. автора, назву літературного джерела, його номер, місто, видавництво, рік і сторінки;

6. сторінки реферату повинні бути пронумеровані й мати поля:2 см зліва, зверху, знизу й 1см з правого боку.

Критерії оцінки реферату:

«5» - відповідає всім вимогам;

«4» - не наведено резюме, не розкритий зміст одного з питань плану;

«З» - не витримано структури реферату, непослідовно викладений план, неправильно оформлений список літератури;

«2» - не розкрито змісту всіх питань плану.

Вимоги до доповіді (яка найчастіше використовується в конкурсах або студентських конференціях)

1. естетично оформлена титульна сторінка, на якій вказати назву навчального закладу, предметної комісії, тему доповіді, для якого фаху, П.І.Б. й групу студента, підготувавшего доповідь, П.І.Б. й посаду викладача, який є керівником, місто і рік підготовки;

2. скласти й на 2 сторінці вписати план, який повинен мати не більше 3-4 питань;

3. винести кожний пункт плану в зміст доповіді й написати на нього чітку відповідь з посиланням в квадратних дужках на номер джерела використаної літератури;

4. обсяг матеріалу в доповіді не повинен перевищувати 10-12 сторінок рукописного або друкованого тексту;

5. допускається ілюструвати доповідь малюнками або таблицями з їх окремою нумерацією;

6. використовувати для доповіді 7-10 хвилин.

Критерії оцінки доповіді:

«5» - відповідає всім вищевказаним вимогам, при оцінюванні на студентських конкурсах нараховується один бал при наявності в доповіді ілюстративних матеріалів (таблиць, схем, малюнків);

«4» - наявні помітки в оформленні джерел літератури або відсутні посилання на них в тексті;

«З» - неточно і неконкретно розкрито окремі пункти план), допущено помилки в оформленні списку літератури, складеного не за формою;

«2» - не відповідає всім вищевказаним вимогам.

Вимоги до розробки ситуаційних задач

1. скласти 4 типові задачі по самостійно вивченій темі;

2. задачі повинні бути з однозначною відповіддю;

3. в змісті першої задачі описати клініку й сформувати питання до неї;

4. в текст другої задачі ввести атипові клінічні ознаки, які при вирішенні необхідно визначити;

5. в зміст третьої задачі ввести симптоми можливого ускладнення при даному захворюванні, яке необхідно діагностувати;

6. четверту задачу побудувати, на ситуації невідкладної допомоги, правильність якої необхідно оцінити;

7. оформити до задач титульну сторінку, записати їх зміст, пронумерувати й здати викладачу на перевірку.

Критерії оцінки

" 5" - задачі відповідають всім вимогам, мають чіткий за темою зміст і питання до нього;

"4" - мають незначні неточності або неясність в змісті;

"З" - складено 2 або 3 задачі з нелогічним змістом і нечіткими питаннями до них;

"2" - жодної задачі не складено

Якщо завдання для ПСРС дається в кількісному складі (5 сит. задач, 10,20 або 50 тестів),то в цьому випадку для оцінки виконаної роботи можна застосовувати загальноприйняті в педагогіці критерії, виражені у відсотках, а саме:

100% правильних відповідей - "5"

90% - "4"

75% - "3"

менш як 75% - "2"