- •2. Регіональна економіка, її суть і предмет дослідження
- •7. Основні фактори рпс
- •8. Економічний район, типи ек. Районів, об’єк-тивний хар-р його формування та роль в управлінні ек-кою та територією
- •9. Галузева стуктура ек-ки регіону і особливості її трансфрмації в умовах ринкових відгосин
- •10. Основні принципи економічного районування.
- •11. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів в умовах ринкових відносин, їх суть. Три групи галузей регіонального комплексу.
- •12. Дреп – суть, мета та основні завдання
- •13. Механізм реалізації дреп України
- •15. Демографічний і трудовий потенціал України та їх регіонів і їх вплив на розвиток і рпс.
- •16. Населення України, його динаміка, статево-вікова структура та регіональні особливості формування.
- •17. Міське та сільське нас Ук. Його динаміка та рег особливості формування та розселення. Урбанізація. Функціональні типи міст.
- •19. Сучасна демографічна ситуація в Ук, її регіональні особливрсті
- •20. Трудові ресурси, їх суть, структура та розподіл за регіонами.
- •21. Ринок праці та забезпечення пордуктивної зайнятості населення, регіональні особливості безробіття.
- •22. Прир-рес потенціал рег ек-ки, його суть та структура.
- •24. Мін ресурси, їх структура, промислові, балан-сові та загальногеологічні запаси, нар.Г. Знчення
- •25. Земельний фонд Укрїни та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •26. Водні ресурси України.
- •27. Лісові ресурси України.
- •30. Господарський комплекс Ук. Його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •31.Виробничий і науково-технічний потенціал Ук., його регіональні особливості.
- •32. Міжгалузеві комплекси, їх суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •33. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •34. Вугільна промисловість України. Значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •36. Сучасний стан та перспективи розвитку газової промисловості України.
- •38. Значення, основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії
- •39. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •40. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •41. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскади гес в Україні.
- •42. Металургійний комплекс, його структура та районоутворююча роль.
- •43. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни.
- •44.Підрайони чорної мелалургії Укр природні передумови їх розвитку та основні металургійні центри.
- •45. Кольорова металургія України.
- •46. Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення.
- •48. Сучасний стан та особливості розміщення галузей машинобудування в Ук
- •49. С/г машинобудування
- •50. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •51. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •53. Особливості розвитку і розміщення галузей хімії органічного синтезу.
- •54. Особливості розвитку і розміщення галузей основної хімії України.
- •74. Водний транспорт України: передумови та сучасний стан розвитку.
- •75. Нова сітка економічних районів, їх територіальна структура і спеціалізація.
- •77. Донецький регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •78. Придніпровський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •79. Центральний регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •80. Подільський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •81. Поліський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •82. Карпатський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •83. Східний (Північно-Східний) регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •84. Причорноморський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •88. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •89. Експортний потенціал України: значення в розвитку економіки і регіональні особливості його структури.
- •90. Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України
49. С/г машинобудування
С\г м\б розміщ в р-нах вир-ва готової продукції, а його географія відбиває зональну спеціалізацію с\г. В У. збуд заводи з вир-ва с\г машин, великі спеціалізовані під-ва для виготовл сівалок, плугів, культиваторів, навантажувачів, причепів, машин і обладнання для тв-ва та кормовир-ва.
Найбільшими центрами с/г м/б є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Кіровоград (сівалки), Дніпропетровськ (бурякозбиральні комбайни), Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон (зернові і кукурудзозбиральні комбайни), Одеса (тракторні плуги). Заводи з випуску різних сільськогосподарських машин і запасних частин є в Києві, Миколаєві, Первомайську, Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Чернівцях, Донецьку, Луганську, Житомирі, Коломиї, Кременчуці, Умані, Конотопі. Тракторобудування, як галузь середнього машинобудування, в своєму розміщенні орієнтується на споживача.
50. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
Підприємства цієї галузі орієнтуються, як правило, на споживача готової продукції, за винятком виробів, які відзначаються абсолютною транспортабельністю.
Локомотивобудування прив'язане до джерел сировини. Тепловози виробляють у Луганську на базі паровозобудування і в Харкові на заводі транспортного машинобудування. Промислові електровози випускають у Дніпропетровську. У Києві, Львові, Дніпропетровську, Полтаві, Одесі, Запоріжжі, Конотопі й Дружківці є заводи для ремонту тепловозів.
Залізничні вагони виробляють у Кременчуці й Дніпродзерж, великовантажні вагони — у Стаханові (Луганська обл.). У Маріуполі налагоджено вир-во металевих вагонів-цистерн. Найбільші вагоноремонтні заводи розміщені в Києві, Харкові, Одесі, Львові й Конотопі.
Суднобудування — це буд-во й ремонт суден, а також суднове машинобудування. Суднобудування поділяють на морське й річкове, а його географія збігається з морським узбережжям і внутрішніми водними шляхами. Основним центром морського суднобудування є Миколаїв, де працюють три суднобудівних заводи, що випускають різноманітні океанські і морські судна — танкери й суховантажні дизельелектроходи. Два суднобудівних заводи у Херсоні випускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів і портові крани. У Києві випускають морські траулери. Суднобудування і судноремонт розвинені в Одесі, Іллічівську, Севастополі, Керчі та Маріуполі. Річкове суднобудування розвинене в Києві, де будують пасажирські і буксирні судна, траулери, рефрижератори. Херсонський завод річкового суднобудування випускає катери, теплоходи, земснаряди, судна озерного типу. Річкове суднобудування і судноремонт є в Запоріжжі, Ізмаїлі, Вилкові.
51. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
Верстатобудування орієнтується на райони і центри з розвиненим м/б, науково-дослідною і конструкторською базою. Вир-во верстатів зосереджено в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Краматорську, Житомирі. Проте галузь слід розширювати за рахунок верстатів з числовим програмним управлінням, верстатів-автоматів, шліфувальних, фрезерних і прецизійних.
Вир-во приладів, точних машин, інструментів і механізмів орієнтується тільки на райони високої технічної культури. Галузь відзначається мінімальною металомісткістю. Більшість підприємств займається складанням виробів з деталей, що надходять з різних регіонів України та із-за її меж за кооперацією. Найбільшими центрами виробництва телевізорів є Львів, Київ, Харків, Сімферополь; електронно-обчислювальних машин — Київ, приладобудування та інструментів — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів. Частину приладів та інструментів, виготовлених на підприємствах України, вивозять за її межі. У перспективі необхідно розширити асортимент продукції машинобудування, інтенсифікувати процеси оновлення машинобудівної продукції й технічного переоснащення галузей промисловості. Чільне місце має належати створенню високоефективних машин і їх систем для всіх галузей і сфер господарства. Розвиток приладобудування повинен бути зумовлений тим, що потреби України в основних видах продукції галузі задовольняються неповністю.
Необхідно розвивати нових видів машин, устаткування, приладів і апаратів, роботів і магнітогідродинамічного генераторобудування, вир-ва швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, електрофізичних і електротехнічних засобів обробки металу та матеріалів, вир-ва систем зв'язку, нових засобів управління, автоматизації тощо.
52. Важке та енергетичне м/б України, його значення, принципи розміщення та основні центри. Важке машинобудування об'єднує вир-во металургійного, гірничо-шахтового, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Для нього характерні низька трудомісткість, висока металомісткість, низька транспортабельність продукції. Звідсе в розміщенні воно тяжіє до сировини чи споживача. Як правило, у важкому м/б більше підприємств повного циклу (заготовка, обробка, складання), які випускають продукцію невеликими серіями і навіть індивідуального призначення.
Вир-во металургійного устаткування майже повністю зосереджене в Донецькому і Придніпровськ ек районах. Центри – Дніпропетровськ, Кривий Ріг і Марганець.
Заводи гірничо-шахтового і бурового устаткування розміщені поблизу споживачів (проте саме там знаходиться і сировинна база) - вугільної пром Донбасу, рудної бази Придніпров'я, районів видобутку нафти і газу. Основними центрами цієї галузі є Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Донецьк, Харків, Луганськ, Красний Луч, Конотоп, Кривий Ріг, Чернівці, Дрогобич.
Підпр-ва підйомно-транспортного машбуду розташовані в Одесі, Львові, Харкові, Нікополі, Прилуках і Дніпропетровську, важливим є львівський завод "Автонавантажувач".
Однією з найголовніших галузей важкого машинобудування є енергетична, яка спеціалізується на вир-ві парових гідравлічних турбін, генераторів, котлів і потужних дизельних моторів, устаткування для атомних електростанцій (у розміщенні вона орієнтується як на кваліфіковані каддра, на сировину, так і на споживача) Центром енергетичного машинобудування є Харків. (турбінний завод ім.Кірова,"Електроважмаш" і ХЕМЗ) Також Запоріжжя, Київ, Дніпропетровськ, Мелітополь, Львів, Тернопіль, Полтава, Нова Каховка. Центрами енергетичного дизелебудування є Токмак (Запорізька обл.), Первомайськ (Миколаївська обл.), Борислав (Херсонська обл.). Кабельне виробництво організоване у Києві, Харкові, Одесі, Донецьку.