- •Тема 1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Тема 3. Держава та право Стародавнього Вавилона
- •Тема 8. Ранньофеодальна держава і право франків
- •Тема 9. Феодальна держава та право Франції
- •Тема 21. Державата право сіла в Новітній час
- •Тема 22. Держава та право Німеччини Новітнього часу
- •Тема 23. Держава та право Великобританії в Новітній час
- •Тема 25. Держава та право Японії в Новітній час
- •Тема 26. Держава та право Китаю в Новітній час
- •Тема 27,Держава та право Росії в Новітній час
- •Тема 24. Держава та право Франції в Новітній час
- •1.1. Призначення курсу "Історія держави і права зарубіжних країн"
- •1.2. Предмет історії держави і права зарубіжних країн
- •1.3. Методологія науки та курсу історії держави і права зарубіжних країн
- •1.4. Зв'язок історії держави і права зарубіжних країн з іншими дисциплінами
- •1.5. Джерела та періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •2.1. Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •2.2. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •2.3. Джерела, зміст і основні риси права Стародавнього Єгипту
- •3.1. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •3.2. Суспільний лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •3.3. Державний лад Вавилона
- •3.4. Реформи Хаммурапі
- •3.5. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •3.6. Право власності та зобов'язальне право в Законах Хаммурапі
- •3.7. Шлюбно-сімейні відносини та спадкове право за Законами Хаммурапі
- •3.8. Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі
- •3.9. Закони Хаммурапі про судовий процес
- •4.1. Виникнення держав у Індії
- •4.2. Система варн (каст) Стародавньої Індії
- •4.3. Державний лад і система управління Стародавньої Індії
- •4.4. Джерела староіндійського права
- •4.5. Загальна характеристика Законів Ману: історія створення, структура, форма викладу приписів
- •5.1. Виникнення й періодизація історії Стародавнього Китаю
- •I тстапня призвели до падіння СхідноїХаньської династії та розпаду її і лйськоїдержави на три самостійних царства: Вей (зі столицею
- •5.3. Організація державної влади в Стародавньому Китаї
- •5.4. Реформи Шан Яна
- •5.5. Судова система Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •6.1. Формування державності в Стародавній Аттиці. Поняття полісу та його органи влади
- •6.2. Реформи Солона
- •6.3. Реформи Клісфена
- •6.4. Державний лад Афін у період розвитку демократії
- •6.5. Джерела й основні риси афінського права
- •7.1. Виникнення й основні етапи розвитку Римської рабовласницької держави
- •7.2. Суспільний лад Стародавнього Риму
- •7.4. Реформи Сервія Туллія
- •7.5. Державний лад Риму в республіканський період
- •7.6. Римська держава в період імперії
- •7.7. Основні етапи розвитку римського права
- •7.8. Джерела римського права
- •7.10. Закони XII таблиць: історія створення, структура, форма викладу правових норм
- •7.12. Кодифікація Юстиніана
- •8.1. Загальна характеристика середньовічної держави та права
- •8.2. Виникнення держави франків і основні періоди її розвитку
- •8.3. Форми феодальної залежності селян у державі франків
- •8.4. Центральне та місцеве управління держави франків
- •8.5. Судова система держави франків
- •8.6. Джерела права у Франкській монархи
- •8.7. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •8.8. Основні риси права франків
- •9.1. Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
- •9.2. Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи л.
- •9.3. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
- •9.4. Великий березневий ордонанс (1357 р.)
- •9.5. Абсолютна монархія у Франції
- •9.6. Джерела права середньовічної Франції
- •Тема 10
- •10.1. Суспільний і державний лад англосаксів
- •10.2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (хі-хіі століття)
- •10.3. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •10.4. Велика хартія вольностей 1215 р.
- •10.5. Абсолютна монархія в Англії
- •10.6. Джерела права середньовічної Англії
- •Тема 11
- •11.1. Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
- •11.2. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •11.3. Золота булла 1356 р.
- •11.4. Абсолютизм у Німеччині
- •11.5. Джерела й основні риси права середньовічної Німеччини
- •11.6. "Саксонське зерцало"
- •11.7. "Швабське зерцало"
- •11.8. "Кароліна"
- •Тема 12
- •12.1. Виникнення й розвиток Арабського Халіфату
- •12.2. Державний лад Арабського Халіфату
- •12.3. Джерела й основний зміст права Арабського Халіфату
- •Тема 13
- •13.1. Виникнення та розвиток феодальної держави і права Болгарії
- •13.2. Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
- •13.3. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •Тема 14
- •14.1. Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
- •14.2. Право Росії періоду утворення централізованої держави
- •14.3. Станово-представницька монархія в Росії
- •14.4. Право Росії періоду станово-представницької монархії
- •14.5. Державний лад Росії у період утворення та розвитку абсолютної монархії (друга половина хуіі-хуш століть)
- •14.6. Соборне уложення 1649 р. Та його загальна характеристика
- •14.7. Розвиток права Росії наприкінці XVII -у першій половині XVIII століть
- •15.2. Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії
- •15.1. Передумови, риси й основні періоди англійської буржуазної революції
- •15.4. Боротьба за поглиблення демократичного змісту революції (1646—1649 рр.)
- •15.5. Індепендентська республіка (1649-1653 рр.)
- •15.6. Протекторат о. Кромвеля
- •15.7. Відновлення монархії. Бредська декларація
- •15.8. НаЬеаз согриз аісі
- •15.9. Славна революція 1688-1689 рр.
- •15.10. Біль про права 1689 р.
- •15.11. Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •15.12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •15.13. Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •15.14. Особливості та зміст буржуазного права Англії
- •Тема 16
- •16.1. Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи
- •16.2. Державність Франції в період конституційної монархії
- •16.3. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •16.4. Конституція Франції 1791 р.
- •16.6. Диктатура якобінців (1793-1794 рр.)
- •16.7. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •16.8. Консульство й імперія Наполеона
- •16.9. Кодекси Наполеона
- •16.10. Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р.
- •16.11. Друга республіка у Франції
- •16.12. Конституція Другої республіки 1848 р.
- •16.13. Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії
- •16.14. Паризька комуна 1871 р.
- •16.15. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.
- •Тема 17
- •17.1. Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності сша
- •17.2. Статті конфедерації 1781 р.
- •17.3. Конституція сша 1787 р.
- •17.4. Біль про права 1791 р.
- •17.5. Громадянська війна в сша та її наслідки
- •17.6. Джерела й основні риси американського права
- •Тема 18
- •18.1. Реставрація Мейдзі
- •18.2. Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії
- •18.3. Реформа державного ладу
- •18.4. Конституція Японії 1889 р.
16.10. Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р.
і 1830 р.
31 березня 1814р. союзні війська (Росії, Англії, Австрії та Пруссії) на чолі з російським імператором увійшли до Парижа. Наполеон Бонапарт зрікся престолу. На вимогу союзників і старої французької аристократії Сенат відновив династію Бурбонів. Королем було проголошено брата страченого Людовика XVI - графа Прованського, котрий сів на престол під іменем Людовика ХУЛІ. Він, розуміючи те, що абсолютну монархію у Франції відновити вже неможливо, змушений був оголосити Хартію, за якою в країні встановлювалася конституційна монархія.
Хартія закріплювала політичне панування великих землевласників і залишала за королем величезну владу. Король був главою держави та виконавчої влади, йому підпорядковувались армія, міністри, без його підпису жоден закон не набирав чинності. Законодавча влада передавалася двопалатному Парламенту. Одну палату — перів - призначав король, другу - депутатів - обирали двоступеневими виборами один раз на п'ять років. Запроваджувався високий майновий і віковий ценз. Отже, режим, який виник унаслідок реставрації монархії, характеризувався союзом дворян і великої буржуазії.
При дворі посилювався вплив крайніх роялістів, які прагнули повного відновлення абсолютизму та повернення втрачених маєтків. Духовенство засуджувало тих, хто в роки революції придбав церковні й емігрантські землі. Селяни побоювалися, що відновлять феодальні повинності. Понад20 000 офіцерів наполеонівської армії та величезну кількість урядовців було звільнено, в армії зростало незадоволення. З такої ситуації скористався Наполеон і в березні 1815р. відновив свою владу. Однак 18 червня 1815 р. наполеонівська армія була остаточно розгромлена союзниками під Ватерлоо. 22 червня 1815 р., після стоденного правління, Наполеон змушений був зректися престолу. Відбулося друге падіння імперії та відновлення влади Бурбонів. Воно ознаменувалося хвилею білого терору.
133
Керівні посади в армії та адміністрації зайняли дворяни-емігранти. Палата депутатів ("незрівнянна"), що була обрана в 1815 р. та складалася, за словами Людовика XVIII, з "більших роялістів, аніж сам король", домагалася відновлення колишніх привілеїв дворянства та духовенства. Король, побоюючись революційного спалаху, змушений був у 1816 р. розпустити цю палату. Проте з 1820-1821 рр., коли до влади знову прийшли ультрароялісти, дворянсько-клерикальна реакція посилилася. Змінено виборчий закон на користь великих землевласників (їм було надано по два голоси), ще більше підвищено майновий ценз для виборців, відновлено попередню цензуру над пресою, школу й усю освіту віддано під нагляд католицької церкви, почала здійснюватися реакційна зовнішня політика (контрреволюційна інтервенція в Іспанії).
Дворянська реакція ще більше посилилася, коли після смерті Людовика XVIII (1824 р.) на престол сів "король емігрантів" - КарлХ (1824-1830 рр.). Тоді ухвалено закони: про виплату емігрантам грошової винагороди розміром 1 000 000 франків за конфісковані під час революції маєтки; про "святотатство", за яким встановлювалося довічне заслання на галери за крадіжку церковного майна та смертна кара "четвертуванням" і "колесуванням" за "осквернення причастя" та ін. Усе це спричинило загальне незадоволення та наприкінці 20-х рр. у країні знову сформувалася революційна ситуація.
У березні 1830 р. Карл X розпустив палату депутатів, однак нові вибори тільки поліпшили в ній позиціїліберальноїбільшості. Водночас король зважився на реакційний переворот. 25 липня 1830 р. він підписав чотири "ордонанси", чи укази, відповідно до яких палата депутатів оголошувалася розпущеною, виборче право змінювалося й відтепер надавалося лише великим землевласникам, скасовувалася свобода друку, для видання газет встановлювалася система попередніх дозволів. Ці ордонанси дали останній поштовх революційному вибухові.
Протягом "трьох славетних днів" (27-29липня 1830р.) революція перемогла. Карл X утік за кордон. Однак ліберальна буржуазія зуміла відняти плоди перемоги в народу, не хотіла та боялася республіки, знаючи з досвіду 1793 р., що республіка приводить до втручання народу в державні справи. Велика буржуазія намагалася зберегти монархію. Вона, фактично, посадила на трон Луї-Філіппа Орлеанського. Король погодився на нову конституцію, що її було прийнято під назвою "Хартії 1830 р.". Ця Конституція проголошувала: недоторканність свободи друку та зборів; зменшення майнового цензу як для виборців, так і для обраних; розширення повноважень палат, зокрема в галузі законодавства; король без згоди Парламенту не мав права видавати закони, але мав право законодавчої ініціативи; встановлення відповідальності міністрів перед Парламентом.
134