- •Тема 1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Тема 3. Держава та право Стародавнього Вавилона
- •Тема 8. Ранньофеодальна держава і право франків
- •Тема 9. Феодальна держава та право Франції
- •Тема 21. Державата право сіла в Новітній час
- •Тема 22. Держава та право Німеччини Новітнього часу
- •Тема 23. Держава та право Великобританії в Новітній час
- •Тема 25. Держава та право Японії в Новітній час
- •Тема 26. Держава та право Китаю в Новітній час
- •Тема 27,Держава та право Росії в Новітній час
- •Тема 24. Держава та право Франції в Новітній час
- •1.1. Призначення курсу "Історія держави і права зарубіжних країн"
- •1.2. Предмет історії держави і права зарубіжних країн
- •1.3. Методологія науки та курсу історії держави і права зарубіжних країн
- •1.4. Зв'язок історії держави і права зарубіжних країн з іншими дисциплінами
- •1.5. Джерела та періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •2.1. Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •2.2. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •2.3. Джерела, зміст і основні риси права Стародавнього Єгипту
- •3.1. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •3.2. Суспільний лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •3.3. Державний лад Вавилона
- •3.4. Реформи Хаммурапі
- •3.5. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •3.6. Право власності та зобов'язальне право в Законах Хаммурапі
- •3.7. Шлюбно-сімейні відносини та спадкове право за Законами Хаммурапі
- •3.8. Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі
- •3.9. Закони Хаммурапі про судовий процес
- •4.1. Виникнення держав у Індії
- •4.2. Система варн (каст) Стародавньої Індії
- •4.3. Державний лад і система управління Стародавньої Індії
- •4.4. Джерела староіндійського права
- •4.5. Загальна характеристика Законів Ману: історія створення, структура, форма викладу приписів
- •5.1. Виникнення й періодизація історії Стародавнього Китаю
- •I тстапня призвели до падіння СхідноїХаньської династії та розпаду її і лйськоїдержави на три самостійних царства: Вей (зі столицею
- •5.3. Організація державної влади в Стародавньому Китаї
- •5.4. Реформи Шан Яна
- •5.5. Судова система Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •6.1. Формування державності в Стародавній Аттиці. Поняття полісу та його органи влади
- •6.2. Реформи Солона
- •6.3. Реформи Клісфена
- •6.4. Державний лад Афін у період розвитку демократії
- •6.5. Джерела й основні риси афінського права
- •7.1. Виникнення й основні етапи розвитку Римської рабовласницької держави
- •7.2. Суспільний лад Стародавнього Риму
- •7.4. Реформи Сервія Туллія
- •7.5. Державний лад Риму в республіканський період
- •7.6. Римська держава в період імперії
- •7.7. Основні етапи розвитку римського права
- •7.8. Джерела римського права
- •7.10. Закони XII таблиць: історія створення, структура, форма викладу правових норм
- •7.12. Кодифікація Юстиніана
- •8.1. Загальна характеристика середньовічної держави та права
- •8.2. Виникнення держави франків і основні періоди її розвитку
- •8.3. Форми феодальної залежності селян у державі франків
- •8.4. Центральне та місцеве управління держави франків
- •8.5. Судова система держави франків
- •8.6. Джерела права у Франкській монархи
- •8.7. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •8.8. Основні риси права франків
- •9.1. Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
- •9.2. Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи л.
- •9.3. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
- •9.4. Великий березневий ордонанс (1357 р.)
- •9.5. Абсолютна монархія у Франції
- •9.6. Джерела права середньовічної Франції
- •Тема 10
- •10.1. Суспільний і державний лад англосаксів
- •10.2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (хі-хіі століття)
- •10.3. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •10.4. Велика хартія вольностей 1215 р.
- •10.5. Абсолютна монархія в Англії
- •10.6. Джерела права середньовічної Англії
- •Тема 11
- •11.1. Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
- •11.2. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •11.3. Золота булла 1356 р.
- •11.4. Абсолютизм у Німеччині
- •11.5. Джерела й основні риси права середньовічної Німеччини
- •11.6. "Саксонське зерцало"
- •11.7. "Швабське зерцало"
- •11.8. "Кароліна"
- •Тема 12
- •12.1. Виникнення й розвиток Арабського Халіфату
- •12.2. Державний лад Арабського Халіфату
- •12.3. Джерела й основний зміст права Арабського Халіфату
- •Тема 13
- •13.1. Виникнення та розвиток феодальної держави і права Болгарії
- •13.2. Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
- •13.3. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •Тема 14
- •14.1. Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
- •14.2. Право Росії періоду утворення централізованої держави
- •14.3. Станово-представницька монархія в Росії
- •14.4. Право Росії періоду станово-представницької монархії
- •14.5. Державний лад Росії у період утворення та розвитку абсолютної монархії (друга половина хуіі-хуш століть)
- •14.6. Соборне уложення 1649 р. Та його загальна характеристика
- •14.7. Розвиток права Росії наприкінці XVII -у першій половині XVIII століть
- •15.2. Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії
- •15.1. Передумови, риси й основні періоди англійської буржуазної революції
- •15.4. Боротьба за поглиблення демократичного змісту революції (1646—1649 рр.)
- •15.5. Індепендентська республіка (1649-1653 рр.)
- •15.6. Протекторат о. Кромвеля
- •15.7. Відновлення монархії. Бредська декларація
- •15.8. НаЬеаз согриз аісі
- •15.9. Славна революція 1688-1689 рр.
- •15.10. Біль про права 1689 р.
- •15.11. Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •15.12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •15.13. Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •15.14. Особливості та зміст буржуазного права Англії
- •Тема 16
- •16.1. Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи
- •16.2. Державність Франції в період конституційної монархії
- •16.3. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •16.4. Конституція Франції 1791 р.
- •16.6. Диктатура якобінців (1793-1794 рр.)
- •16.7. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •16.8. Консульство й імперія Наполеона
- •16.9. Кодекси Наполеона
- •16.10. Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р.
- •16.11. Друга республіка у Франції
- •16.12. Конституція Другої республіки 1848 р.
- •16.13. Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії
- •16.14. Паризька комуна 1871 р.
- •16.15. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.
- •Тема 17
- •17.1. Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності сша
- •17.2. Статті конфедерації 1781 р.
- •17.3. Конституція сша 1787 р.
- •17.4. Біль про права 1791 р.
- •17.5. Громадянська війна в сша та її наслідки
- •17.6. Джерела й основні риси американського права
- •Тема 18
- •18.1. Реставрація Мейдзі
- •18.2. Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії
- •18.3. Реформа державного ладу
- •18.4. Конституція Японії 1889 р.
Тема 14
Держава та право Федеральної Росії
14.1. Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
Ядром майбутньої російської держави стало Московське князівство, котре ще в XII ст. виділяється з Володимиро-Суздальського. Навколо Москви, перша літописна згадка про яку датується 1147 р., наприкінці XIII ст. розпочинається й наприкінці XV - на початку XVI століть закїнчується процес об'єднання земель. Під час централізації відбувається перетворення всієї політичної системи. На місці великої кількості самостійних князівств утворюється єдина держава. Змінюється вся система сюзеренно-васальних відносин: колишні великі князі самі стають васалами московського великого князя; формується складна ієрархія феодальних чинів. Великий князь став називати себе царем (за аналогією з ординським ханом і візантійським імператором, "государем всієї Русі") та мав широкі права в галузі управління, законодавства й суду. Та влада Великого князя не була абсолютною, позаяк він не міг управляти державою без Боярської думи. Члени Думи "жалувались" князем із середовища князівсько-боярської аристократії. Крім цього, князеві доводилося зважати на систему намісництва. Феодальні з'їзди хоча й збирались, але вже не відігравали важливої ролі.
У цей період ще продовжувала діяти двірцево-вотчинна система управління, в якій основне місце відводилося князівському двору
93
З централізацією держави компетенція двірцево-вотчинної системи зросла: у підпорядкуванні "путних" бояр перебували численні штати дяків, приказчиків, ключників та ін. Князівський (великий) палац тепер став центральним відомством, якому підпорядковувалися "путні". Для управління приєднаними землями з кінця XV ст. почали створюватися "обласні" палаци - Рязанський, Новгородський та ін. Зміна характеру великокнязівської влади, необхідність управляти більшими, ніж раніше, територіями держави вимагали створення спеціального апарату. Тож з кінця XV ст. починають виникати прикази - постійні установи, повноваження яких поширювалися на територію всієї держави. Вони мали спеціальні приміщення, штати посадовців, діловодство, архіви тощо. Одними з перших виникають прикази Великого Палацу та Казенний. Пізніше з'являються Розрядний (управління військовою службою), Посольський (дипломатична служба), Розбійний (каральний орган) прикази та ін. На початку XVI ст. їх було вже близько десяти. Згодом система приказів охоплює всі галузі державного управління.
До кінця XV ст. зберігається система кормління, запроваджена ще в період Київської Русі. Та з централізацією держави становище тих, хто кормився, суттєво змінюється, їхні права значно розширювалися (тепер їм було підсудне все населення), була здійснена спроба реорганізувати систему кормління з більш чітким визначенням їхніх обов'язків і запроваджується контроль за ними. Наприкінці XV ст. система кормління була обмежена виборною адміністрацією.
На початку XV ст. виникають губні та земські "ізби" - виборні органи, що виконували поліцейсько-судові функції та фінансову службу. Міста були вилучені з відання удільних князів і перейшли під владу Великого князя. Там були призначені міські приказчики, котрі збирали податки, виконували поліцейські функції та були чимось на кшталт воєнних комендантів, очолювали збройні сили міста.
Як і раніше, спеціальних судових установ не існувало. Суд не був відокремлений від адміністрації. Існувала також вотчинна юстиція та церковний суд. Однак уже визначаються судові інстанції: центральні органи почали розглядати скарги на рішення місцевих судів.
Збройні сили на кінець XV — початок XVI століть були суттєво реорганізовані. Формувалося дворянське помісне ополчення. Дворянські полки, що служили переважно в кінноті, стають надійною опорою великокнязівської влади. У разі потреби могло скликатися народне ополчення.
94
Важливі зміни відбуваються в системі фінансів. З палацової скарбниці виділяється державна скарбниця, котрою відав Казенний приказ. Прибутки з палацових земель зосереджувалися в палацовій скарбниці. До державної скарбниці надходили загальнодержавні податки, кількість яких поступово збільшувалася. Скасовується фінансовий імунітет старої феодальної знаті та запроваджується загальний податок — із сохи. Важливе значення мала й грошова реформа, проведена на початку XVI ст., згідно з якою запроваджувалася єдина грошова система, а право чеканити монету належало тільки Великому князеві.