- •Тема 15. Міжнародна організація праці: значення, вплив на розвиток та методи регулювання соціально-трудових відносин
- •1. Моп: цілі, завдання та структура
- •2. Основні види діяльності моп
- •3. Сутність та мета аудиту у соціально-трудовій сфері
- •4. Особливості організації аудиту у соціально-трудовій сфері
3. Сутність та мета аудиту у соціально-трудовій сфері
Аудит у соціально-трудовій сфері – це система консультаційної підтримки, аналітичної оцінки, незалежної експертизи ефективності діяльності підприємства по управлінню персоналом та регулювання соціально-трудових відносин. Він дозволяє виявити:
-
відповідність кадрового потенціалу підприємства його цілям та стратегії розвитку:
-
відповідність діяльності персоналу, структур управління нормативно-правовій базі;
-
ефективність соціальної роботи, системи управління персоналом;
-
причини, які викликають появу соціально-трудових конфліктів;
-
шляхи вирішення проблем, які виникають у трудовій та соціальній сферах на підприємстві.
Головною метою аудиту соціально-трудової сфери є оцінка її впливу на ефективність та результативність діяльності персоналу.
В системі управління підприємства цей напрям аудиту, з одного боку, є засобом спостереження, як і фінансовий, і управлінський аудит; з іншого, є інструментом управління, який дозволяє вирішувати проблеми, що виникають у сфері соціально-трудових відносин.
Об'єктом аудиту соціально-трудової сфери є трудовий колектив, економічні та соціальні аспекти його діяльності, принципи та методи управління персоналом. Ефективність системи управління персоналом та соціально-трудової сфери в цілому виступає в якості предмету даного напряму аудиту.
В залежності від періодичності проведення аудит буває:
-
поточним (здійснюється згідно заздалегідь встановленому графіку);
-
оперативним (здійснюється за оперативним розпорядженням адміністрації підприємства);
-
систематичним (проводиться у визначений термін та повторюється через певний, встановлений проміжок часу);
-
панельним (періодичний аналіз, при якому використовуються незмінні інструменти та методика);
-
одноразовим.
Залежно від повноти аналізу об'єктів аудиту він може бути:
-
повним (включає всі об'єкти, які пов'язані з процесом праці);
-
локальним (здійснюється лише за певними об'єктами);
-
тематичним (аналізуються усі об'єкти, однак аудит здійснюється за певною проблемою).
Залежно від методів аудит буває:
-
комплексним (використовуються усі існуючи методи аудиту);
-
суцільний (аналіз охоплює роботу підприємства в цілому);
-
вибірковим (дослідження охоплює певні групи працівників, яких обирають за допомогою спеціальної методики).
Залежно від цілей та рівня проведення виділяють стратегії аудиту:
-
порівняльний підхід – порівнюються певні дії, конкретні програми, показники діяльності підприємства;
-
залучення зовнішніх експертів – здійснюється зовнішня експертиза, її результати є стандартом для порівняння програм та дій в області управління персоналом;
-
статистичний підхід – за даними статистичної звітності формується стандарт, за допомогою якого здійснюється оцінка певних дій і програм;
-
підхід відповідності – на основі вибірки елементів інформаційної системи управління персоналом виявляється відхилення кадрової політики та кадрової роботи на підприємстві;
-
МВО-підхід – визначаються певні цілі, досягнення яких порівнюється з фактичними результатами.
Аудит в соціально-трудовій сфері базується на інформації, яка аналізується. Аудиторська інформація може бути:
-
внутрішня (отримують від підприємства, де здійснюється аудит, у письмовій або усній формі);
-
зовнішня (інформація, яку отримує аудитор від третьої сторони);
-
змішана (інформація з підприємства та від третьої сторони).
Джерелом інформації є закони, нормативні документи, інструкції, державні статистичні дані, фінансова звітність підприємства, внутрішня документація.