Лекція №18

Тема 21. Провадження в апеляційній інстанції

план

1. Завдання і значення апеляційного провадження.

2. Право апеляційного оскарження рішення.

3. Строки і процесуальний порядок апеляційного оскарження постанов суду.

4. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції. Особливості їх змісту.

На самостійне вивчення

1. Вимоги до апеляційної скарги, подання прокурора.

2. Права сторін в суді апеляційної інстанції.

3. Повноваження суду апеляційної інстанції.

4. Зміст ухвали та рішення суду апеляційної інстанції.

5. Порядок оскарження рішень чи ухвал суду апеляційної інстанції.

1. Завдання і значення апеляційного провадження.

Перегляд рішень і ухвал в апеляційному провадженні – стадія цивільного процесу, тобто сукупність процесуальних дій суду апеляційної інстанції, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників цивільного процесу, спрямована на перевірку законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили, як правило в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Завдання апеляційного провадження – перевірка законності і обґрунтованості рішень суду першої інстанції, що не набрали законної сили, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Значення апеляційного провадження полягає в наданні сторонам та іншим учасникам цивільного процесу додаткових гарантій захисту прав і свобод заінтересованих громадян, організацій, держави та публічних інтересів і забезпечення законності і обґрунтованості судових рішень і ухвал.

2. Право апеляційного оскарження рішення.

Право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції – це надана законом можливість на спонукання функціональної діяльності суду апеляційної інстанції, спрямована на новий (повторний) розгляд цивільної справи з метою перевірки ухвалених у ній рішень та постановлених ухвал щодо їх відповідності вимогам законності та обґрунтованості¹.

Право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково мають:

1. сторони та інші особи, які беруть участь у справі,

2. заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження,

3. заявники у справах наказного провадження щодо відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу,

4. особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки,

5. правонаступники сторін і третіх осіб (ст. 37 ЦПК);

6. представники сторін, за умови відсутності у довіреності обмеження повноважень на таке оскарження та законні представники (ч.2 ст. 44 ЦПК),

7. прокурор, незалежно від того чи брав він участь у справі (ст. 37 ЗУ «Про прокуратуру).

3. Строки і процесуальний порядок апеляційного оскарження постанов суду.

Право апеляційного оскарження реалізується шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Апеляційна скарга подаються у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.