- •Вступ. Економічне мислення
- •1. Сутність економічного мислення.
- •2. Типи економічного мислення.
- •3. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій економіста.
- •1.Сутність економічного мислення. Економічне мислення і економічна практика
- •2.Типи економічного мислення: стандартний, творчий
- •3. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій економіста
- •Тема 1. Економічна наука Лекція 1
- •1. Економіка як об’єкт наукового дослідження. Економічна діяльність – предмет економічної науки.
- •2. Етапи розвитку економічної науки.
- •3. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.
- •1. Економіка як об’єкт наукового дослідження. Економічна діяльність – предмет економічної науки
- •2. Етапи розвитку економічної науки. Політична економія
- •3.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •Основні висновки
- •Тема 1. Економічна наука Лекція 2
- •1. Принципи, категорії і закони економічної науки.
- •2. Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •3. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •1.Принципи, категорії і закони економічної науки
- •2. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •3.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •Тема 2. Економічні потреби та інтереси Лекція 1
- •Економічні потреби. Ієрархія потреб.
- •2. Економічні інтереси. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •3. Мотиви та стимули.
- •1. Економічні потреби. Ієрархія потреб.
- •2. Економічні інтереси. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •3. Мотиви та стимули.
- •Лекція 2
- •1. Економічна поведінка.
- •2. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •3. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •1. Економічна поведінка
- •Закономірності економічної поведінки виробника.
- •3. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •Тема 3. Економічна система Лекція 1
- •1. Сутність та структура економічної системи
- •2. Відносини власності
- •3. Домогосподарства, підприємства (фірми), сектори економіки, кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- •1. Сутність та структура економічної системи
- •2. Відносини власності
- •3. Домогосподарства, підприємства (фірми), сектори економіки, кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- •Лекція 2
- •1. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •2. Національні та міжнародна економічні системи
- •3. Формування глобальної економічної системи
- •1. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •2. Національні та міжнародна економічні системи
- •3. Формування глобальної економічної системи
- •Література
- •Тема 4. Економічна діяльність
- •1. Сутність та види економічної діяльності
- •2. Суспільний поділ праці
- •3. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •Тема 5. Підприємництво Лекція 1
- •Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •Інтегровані підприємницькі структури
- •2. Витрати та результати підприємницької діяльності. Продуктивність праці
- •Ефективність виробництва – це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.
- •3. Прибуток та рентабельність
- •4. Економічна рента та її види
- •4.2..Місце і роль держави у формуванні рентоорієнтованої поведінки.
- •4.4. Оцінка негативних наслідків рентоорієнтованої поведінки
- •Тема 5. Підприємництво Лекція 2
- •Регулювання підприємницької діяльності.
- •Міжнародна підприємницька діяльність.
- •Регулювання підприємницької діяльності
- •Функції, інструменти (методи) та органи державного регулювання підприємництва
- •Можлива реакція підприємства на втручання держави
- •2. Міжнародна підприємницька діяльність
- •Література
- •Тема 6. Економічний розвиток Лекція 1.
- •1. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •2. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •3. Економічне зростання, його критерії та показники
- •4. Ресурси економічного зростання
- •Література:
- •Тема 6. Економічний розвиток Лекція 2.
- •1. Типи та моделі економічного розвитку
- •2. Сталий економічний розвиток
- •3. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- •Література:
- •Тема 6. Економічний розвиток Лекція 3.
- •1. Циклічний характер економічного розвитку.
- •2. Економічні кризи.
- •1. Циклічний характер економічного розвитку
- •Стадії життєвого циклу підприємства.
- •2. Економічні кризи
- •Особливості сучасної економічної кризи.
- •Тема 7. Капітал Лекція 1
- •1. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •2. Капітал і наймана праця.
- •3. Типи і види капіталу: людський, інтелектуальний, інформаційний, виробничий, підприємницький і фінансовий.
- •1. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •2. Капітал і наймана праця
- •3. Типи і сучасні види капіталу : людський, інтелектуальний, інформаційний, виробничий, підприємницький і фінансовий
- •Тема 7. Капітал Лекція 2
- •2. Ефективність кругообігу капіталу.
- •3. Міжнародний рух капіталу.
- •1. Кругообіг капіталу та його стадії
- •2. Ефективність оборотного капіталу
- •3. Міжнародний рух капіталу
- •Тема 8. Праця Лекція 1
- •1.Праця і людський ресурс.
- •2.Вартість і оплата праці. Заробітна плата.
- •3.Інвестиції в людський ресурс. Інтелектуалізація праці.
- •1. Праця і людський ресурс
- •2. Вартість і оплата праці. Заробітна плата
- •3. Інвестиції у людський ресурс. Інтелектуалізація праці а) Інвестиції у людський ресурс
- •Результати факторної взаємодії суб’єктивних та об’єктивних умов здійснення крос-інвестицій в інтелектуальний капітал індивіда
- •Б) інтелектуалізація праці
- •Лекція 2
- •1. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •Характер організації робочих місць та робочого часу
- •2. Дискримінація праці. Нерівність в доходах та проблема бідності
- •3. Соціалізація економіки
- •4. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •Види міжнародної міграції людського ресурсу
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання і навчальні завдання
- •10. Поясніть, який з основних факторів виробництва є головним, вирішальним.
- •Тема 9. Товар і ринок Лекція 1
- •1. Економічні блага. Товар і його характеристики.
- •2. Гроші. Грошовий вимір вартості товару
- •3.Сутність і функції ринку. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •4. Попит, пропозиція та ринкова ціна
- •Лекція 2.
- •1. Конкуренція, монополія, олігополія. Ринок і держава.
- •2. Сегментація ринку.
- •3. Міжнародні ринки та становлення глобального ринку.
- •Тема 10. Суспільне відтворення
- •3. Споживання і заощадження.
- •4. Національне багатство, його сутність та структура.
- •Суспільне економічне відтворення основане на органічній єдності всіх частин, що його утворюють:
- •2. Валовий внутрішній продукт та національний дохід
- •Два підходи до обчислення ввп − за витратами і за доходами
- •3. Споживання і заощадження
- •4. Національне багатство, його сутність та структура
- •Т ермінологічний словник
- •К онтрольні запитання і навчальні завдання
- •Тема 10. Суспільне відтворення Лекція 2
- •1. Державний бюджет. Податки
- •2. Соціальна політика. Відтворення людського ресурсу
- •3.Держава в системі суспільного відтворення
- •4.Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
Лекція 2
1. Економічна поведінка.
2. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
3. Національні та глобальні економічні інтереси.
1. Економічна поведінка
Людину вивчають багато наук, у тому числі економічна наука, яка досліджує економічну сутність людини, її місце і роль в економічній системі, потреби, інтереси, господарську поведінку, тобто людину економічну (Homo ekonomicus).
Людина економічна – головний творчий суб’єкт ринкової економіки, який володіє свободою вибору і приймає економічно раціональні та оптимальні рішення з урахуванням усіх наявних можливостей і умов, відповідно до своїх особистих інтересів, мети і пріоритетів. Таким чином, модель економічної людини характеризується:
-
визначальною роллю особистого інтересу в мотивації економічної поведінки;
-
компетентністю економічного суб’єкта в особистих справах;
-
головним мотивом господарської діяльності людини в ринковій економіці є максимізація прибутку або максимізація корисності.
Сучасній економічній теорії притаманна внутрішня єдність теоретичних побудов. Це стосується і питання про економічні суб’єкти та їх діяльність. Теорія показує, що різним категоріям суб’єктів (людина, фірма і держава) притаманні деякі загальні принципи економічної поведінки, які пов’язані з виробництвом, розподілом і споживанням економічних благ. Людина і фірма прагнуть до отримання дещо більшої корисності, причому для фірми теоретичне поняття „корисність” означає не що інше, як прибуток. З економічної точки зору корисність визначеної кількості для людини якісно нічим не відрізняється від корисності для фірми реалізованих нею товарів, а витрати на продукти харчування – від витрат на сировину і матеріали. З позицій економічної теорії діяльність людини і фірми підпорядковуються одним і тим самим головним закономірностям. В економічній системі людина виступає як виробник, як суб’єкт економічних відносин, як споживач, як носій кінцевої мети суспільного виробництва.
Три основні категорії – корисність, ціна й дохід – складають зміст теорії поведінки споживача. Корисність правомірно розглядати як характеристику задоволеності споживача (чи досягнутого ним добробуту) при споживанні певних товарів та послуг.
Найбільш змістовними характеристиками явища корисності є такі.
Категорія корисності служить для того, щоб зрозуміти поведінку споживача, яка і за мотивами, і за цілями переважно і неминуче є суб’єктивною.
Корисність кожного даного блага пов’язана з певною ситуацією і зі зміною останньої цілком може виявитися іншою.
Корисність висвітлює принциповий у поведінці споживача момент – вибір благ. Саме в ситуації вибору корисність виявляє своє економічне призначення: бути критерієм відбору, показувати, наскільки необхідний той чи інший об’єкт вибору даному споживачеві в даних умовах, визначити, чого він прагне стосовно до цих умов.
Насамкінець, за допомогою даної категорії ми можемо констатувати факт наявності самостійності споживача, його суверенітет та свободу вибору. Благо буде куплене, якщо споживач надасть йому перевагу, уподобає його, побачивши в ньому певну корисність для себе, а тому вибере його із загального кола товарів чи послуг.
Переваги можна умовно визначити порядковими номерами, які начебто присвоєні споживачем певним наборам (кошикам, комплектам), що мають різні кількості чи різні назви товарів і послуг. З точки зору споживача ці кошики являють собою альтернативні споживчі можливості.
Максимізація корисності – це отримання найбільш високої можливості корисності в ситуації економічного вибору. Отже, економічний вибір робиться таким чином, щоб максимізувати корисність. Тобто максимізація корисності – це критерій економічного вибору.
Відомо, що придбання деякої корисності зазвичай пов’язано з попередніми витратами ресурсів. Тому економічний суб’єкт прагне максимізувати не абсолютну величину корисності, а різницю між цією абсолютною величиною і витратами.
Максимізуючи корисність, економічний суб’єкт завжди відмовляється від деяких благ, тому що благо, яке він обрав, має альтернативну вартість. Отже, суб’єкт повинен порівняти корисність того, що він отримує, з тою корисністю, яку він втрачає.
Твердження в прагненні економічного суб’єкта до максимізації корисності є центральним положенням економічної теорії. Воно характеризує мотив будь-якої економічної діяльності. Тому економічний суб’єкт в теорії називається „максимізуючим суб’єктом”, а його поведінка – „максимізуючою поведінкою”. Якщо для окремої людини ми говоримо про максимізацію корисності, то для фірми застосовується термін „максимізація прибутку”, що за своєю суттю одне й те саме.
Прагнучи максимізувати корисність (прибуток) у ситуації вибору, економічний суб’єкт порівнює різні рішення чи блага і обирає те, що дозволяє отримати максимум корисності (прибутку), або деяку комбінацію благ, яка відповідає цим же вимогам. Звичайно, для індивіда зовсім не обов’язково кожного разу ретельно зважувати, яке благо принесе більше корисності: можна спиратися на знання, власний досвід чи смаки і на поради інших людей. Більш високі індивідуальні оцінки деяких благ порівняно з іншими благами називаються перевагами. У більшості людей вони достатньо стійкі, але можуть змінюватися при різкій зміні умов життя. Сьогодні, при стрімкому оновленні товарів і послуг, що оточують сучасну людину, стійкість переваг знизилась; часто людині важко оцінити новий товар (послугу), умовно „вбудувати” його в ряд інших, знайомих благ і вирішити для себе, за яку ціну він готовий його придбати. Економічна теорія разом з іншими дисциплінами вивчає цей новий феномен споживчої поведінки.
Споживча поведінка – це формування попиту споживачів на різні товари та послуги з урахуванням доходів і особистих смаків та уподобань.
У ринковій економіці, де проблеми дефіциту не існує, а кількість різновидів товарів і послуг завжди є значною, перед споживачем постає проблема вибору. Проблема ускладнюється тим, що сума коштів, призначених для придбання товарів і послуг, завжди обмежена, а це змушує споживача звертати увагу на корисність споживчих благ.
Економічна теорія розрізняє загальну і граничну корисність. Загальна корисність визначається задоволенням від споживання певного набору життєвих благ. Гранична корисність дорівнює приросту, збільшенню загальної корисності внаслідок придбання додаткової одиниці даного блага. Гранична корисність відображає ступінь гостроти, актуальності потреби.
В економічній теорії сформульовано закон спадної граничної корисності споживчого блага: зі зростанням кількості придбаних одиниць певного продукту корисність кожної наступної одиниці для споживача зменшується.
Економічне значення цього закону полягає в тому, що він визначає ринкову поведінку споживача. Якщо кожна додаткова одиниця споживчого блага має все меншу граничну корисність, то споживач починає міркувати: а чи варто за це віддавати гроші. Коли одночасно зі спадом граничної корисності зменшуватиметься ціна одиниці товару, то його й далі купуватимуть. Якщо ціна не зменшуватиметься, то споживач шукатиме інші товари, які краще задовольнятимуть його потреби. Правило поведінки споживача полягає в тому, щоб кожна додаткова одиниця грошових витрат на придбання товару давала однакову корисність.