Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
osnovni priyomi robotu z Windows XP.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
1.87 Mб
Скачать

Основні прийоми роботи з графічною оболонкою Windows XP

Початок і завершення роботи з Windows

Для завантаження системи Windows достатньо ввімкнути комп'ютер. Якщо в комп'ютері зареєстровано кілька користувачів, на екрані з'явиться пропозиція вибрати потрібний обліковий запис і ввести пароль. Після завершення завантаження системи з'явиться зображення Робочого столу Windows, зовнішній вигляд якого залежить від вибраних при встановленні системи параметрів.

Для зміни користувача без закриття активних додатків або завершення поточного сеансу роботи потрібно натиснути кнопку Пуск і вибрати команду Выход из системы. Для завершення роботи із системою в меню, що з'явиться після натискання кнопки Пуск, треба вибрати команду Выключение і натиснути одну з трьох кнопок: Спящий режим — для переведення комп'ютера в режим низького енергоспоживання. Выключение — для завершення роботи Windows, Перезагрузка — для перезавантаження системи без вимикання комп'ютера.

Елементи графічного інтерфейсу Windows ХР

Для спілкування з користувачем у Windows використовують графічний інтерфейс, який відображає інформацію на екрані у вигляді малюнків. Основними елементами графічного інтерфейсу є Робочий стіл, Панель задач і Головне меню.

Робочий стіл

Робочий стіл є майже точною копією звичайного письмового столу. На ньому розміщуються органи управління програмами, спеціальні папки, значки програм, вікна працюючих додатків, окремі документи та інші елементи.

У лівій частині Робочого столу розміщуються піктограми (значки) спеціальних папок, що визначають можливості виконання операцій над об'єктами комп'ютерів локальної мережі.

Наприклад, за допомогою значка Мой компьютер можна ознайомитися з ресурсами, доступними конкретному комп'ютеру. Подвійним клацанням по цій піктограмі мишею відкривається вікно папки, що містить значки локальних і приєднаних за допомогою мережі дисків, а також засоби для доступу до Панелі управління і папок користувача, які він використовує найчастіше.

За допомогою системної папки Корзина можна знищувати непотрібні файли і відновлювати помилково видалені об'єкти.

Значок Сетевое окружение відкриває вікно папки, де розміщуються значки, що представляють усі комп'ютери та сервери робочої групи, а також значок Вся сеть, за допомогою якого можна отримати доступ до інших робочих груп мережі.

У лівій частині екрана можуть розміщуватись також організовані у стовпці значки з маленькими стрілками в нижньому лівому куті , які називаються ярликами. Ярлик — це покажчик (посилання) на деякий об'єкт, що зберігається на диску. У будь-який момент можна отримати доступ до програм і документів, створивши для них ярлики на Робочому столі. Надалі можна легко запустити програму подвійним клацанням мишею по відповідному ярлику.

Панель задач

У нижній частині екрана розташовується Панель задач, призначена для запуску програм і швидкого перемикання з однієї програми на іншу. У лівій частині Панелі задач розміщується кнопка Пуск, за допомогою якої можна здійснити доступ до груп встановлених у системі програм і запустити їх. Праворуч кнопки Пуск на Панелі задач можуть розташовуватися панелі швидкого запуску, каналів, адрес, Робочого столу, а також створені користувачем нові панелі інструментів.

Центральне місце на Панелі задач резервується для відображення даних про запущені задачі. При відкритті на Робочому столі вікна нової програми на Панелі задач автоматично з'являється відповідна цій програмі кнопка із зображенням піктограми задачі й назвою програми. Для активізації задачі достатньо клацнути по цій кнопці мишею. Після закриття вікна відповідна йому кнопка зникає з Панелі задач.

У правій частині Панелі задач розміщується область повідомлень (панель індикації), в якій можуть відображатись індикатори стану системи (наприклад, зображення принтера під час роботи, регулятор рівня гучності звуку). Мовна панель автоматично відображається на Панелі задач, якщо використовується кілька мов або розкладок клавіатури. У правому куті Панелі задач розташований значок годинника. Для перегляду та зміни параметрів треба встановити курсор миші на будь-який системний індикатор і двічі клацнути по ньому мишею. Значки, які користувач не використовує, працюючи з програмою, можуть зникнути з панелі індикації. У цьому разі на краю панелі з'являється спеціальна кнопка . Натиснувши її, можна розгорнути панель індикації. При цьому на екрані з'являться всі значки, а вигляд кнопки зміниться . Клацнувши мишею по будь-якому значку, можна запустити пов'язану з ним програму. Якщо не виконуватиметься жодних дій, панель індикації знову згорнеться.

За замовчуванням Панель задач розміщується вздовж нижнього краю Робочого столу. Проте її можна перемістити в інше місце екрана. Для цього достатньо встановити курсор миші на вільне від кнопок місце Панелі задач, натиснути ліву кнопку миші й перетягнути її до однієї з вільних меж екрана.

На відміну від місця розташування Панелі задач готові або створені користувачем панелі інструментів можуть розміщуватись довільно або обмежуватися Панеллю задач.

Розмір Панелі задач можна змінювати. Для цього слід встановити курсор миші на внутрішній межі Панелі задач і після того, як він набере вигляду подвійної стрілки, перемістити цю межу в нове місце при натиснутій лівій кнопці миші. Зауважимо, що розмір Панелі задач не може перевищувати половини Робочого столу.

Аналогічно можна змінювати розміри панелей інструментів.

Головне меню

Головне меню Windows XP відкривається клацанням мишею по кнопці Пуск або натисканням кнопки <Win> (кнопка на клавіатурі з логотипом Windows) чи клавіатурної комбінації <Ctrl+Esc>. У верхній частині меню вказується ім'я користувача, який у цей час працює на комп'ютері, а поряд з іменем розташовується малюнок, пов'язаний з цим користувачем.

У центральній частині меню зліва і справа розміщуються команди. У верхній частині зліва розміщуються команди, що завантажують важливі програми, наприклад призначені для роботи в Інтернеті. Вони завжди доступні для завантаження і утворюють список закріплених елементів. Команди, що розташовані нижче, утворюють список програм, які користувачі використовують найчастіше. Ще нижче розташована команда Все программы, за допомогою якої можна відкрити доступ до програм і груп програм, встановлених на комп'ютері. Команди Головного меню, помічені значком , мають власні підменю, які розкриваються автоматично при встановленні на них курсору миші. Переміщуючись ланцюжком таких допоміжних меню, користувач може запускати програми, відкривати документи і виконувати інші дії.

Справа в центральній частині меню розташовані команди перегляду змісту важливих папок комп'ютера і налагодження системи. За допомогою цих команд можна отримувати довідкову інформацію, переглядати раніше створені документи і виконувати багато інших дій.

У нижній частині меню розташовані команди для завершення роботи з Windows.

Користувач може додавати в Головне меню власні елементи. Як правило, це назви програм, папок і документів, які він використовує найчастіше. Зазвичай їх розташовують у верхній частині меню і відокремлюють від основних команд горизонтальною лінією.

Структура вікон Windows

Основним елементом, за допомогою якого користувач спілкується з прикладними програмами, є вікно — обмежена рамкою прямокутна ділянка на екрані монітора.

Типи вікон Windows

У Windows існує три основних типи вікон:

головні вікна (вікна додатків), у заголовку яких вказується назва програми, якій належить це вікно, а нижче заголовка розташовується рядок меню. Вікна додатків містять програми або папки, їх можна переміщувати в будь-яке місце Робочого столу, розкривати на весь екран або згортати у кнопки на Панелі задач;

вторинні вікна (вікна документів), створені програмами. У заголовку цих вікон вказується назва документа, що обробляється. Переміщуватися вторинні вікна можуть лише в межах головного вікна і розгортатися до розмірів головного. У згорнутому вигляді вони перетворюються на мініатюрні заголовки, що розміщуються в нижній частині головного вікна. Вторинні вікна не містять меню;

вікна діалогу, що використовуються для введення додаткової інформації. У заголовку цих вікон вказується назва запиту (хоча заголовок може й не відображатись). Вікна діалогу завжди виводяться зверху інших вікон і можуть переміщуватися по всьому екрану. Зазвичай у разі появи вікна діалогу подальша робота неможлива, поки не буде дано відповіді на запит і вікно не закриється.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]