10. Стан і перспективи інформаційної сфери регіонів. Інформаційний простір зп області.

Інформаційний простір – сукупність територій, які охоплює ЗМІ.

В ЗП обл. зареєстровано понад 200 друкованих ЗМІ, але регулярно виходять 50 із них. Мають свою читацьку аудиторію і регулярно виходять такі видання:

1. Газети Обласної державної влади і органів місцевого самоврядування: «Запорізька правда», «Запорізька Січ» і 17 районних газет.

2. Незалежні від держави: «Міг», «Субота +», «Верже», «Мрія», «Индустриальное Запорожье», «Наше время +», «Северное Приазовье» (всього 21).

3. Партійні та релігійні: «Орієнтир», «Запорожье православное», «Компас».

4. Рекламні: «Привоз», «Работа и учеба».

Радіомовлення в Україні розпочалося 16 листопада 1924 року, в Харкові. На радіо носієм інформації є звук, музика і шум. Переваги радіо: є одним з найбільш оперативних ЗМІ, поза візуальне звернення до аудиторії, дешевизна отримання інформації, фонове прослуховування. Недоліки: слухання є примусовим, задіяні лише слухові рецептори, втрата інформації – можна сприймати лише одну програму.

Радіомовлення ЗП регіону поділяється на групи:

Дротове:

- 1 програма нац. Радіо; - Радіо «3»; - Радіо «Запоріжжя».

Державні: - 1 програма; - 2 програма; - 3 програма; - Радіо «Запоріжжя»; - «Запоріжжя FM»; - «Юніверс».

FM-радіостанції: Ретрансльовані: - Авто; - Гала; - Люкс; - Кис FM; - Русское; - Шансон; - Шарманка;

- Наше; - Європа +; - Хит FM; - Мелодия; - Ретро. Місцеві: - Великий Луг; - 102,2; - Запоріжжя FM; - Ностальжі; - Юніверс.

Телебачення заявило про себе в нашій державі в 50-ті рр. ХХ ст. Специфіка – перетин радіо (передавання сигналу) з кіно (здатність мати звукову і відеоінформацію).

Державні канали: «Перший», «Запоріжжя».

Комерційні: «Алекс», «ТВ-5», ТВ-5 спорт».

11. Державна політика в сфері електронних ЗМІ (ТБ і РМ) (+ вопр. №5).

ЗУ «Про ТБ і радіомовлення»: структура і значення (від 21.12.1993) регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

12. Перспективи розвитку інтернет-журналістики. Безпека у сфері кіберпростору України.

Фахівці вважають, що в Україні уже закладена достатня технічна база для успішного входження у світову інтернетівську мережу, а саме:

– доступ до Інтернету мають жителі понад 100 міст;

– сьогодні щорічний продаж персональних комп’ютерів зростає на 40 відсотків;

– нині вже є понад 40 тисяч сайтів УАНету.

Якісний склад української інтернет-аудиторії. За статтю переважають чоловіки (їх – 69%, жінок – 31%); за віком більше молоді (до 40 років – 75%); за родом занять – освічені люди (спеціалістів різних галузей – 55%, керівників – 21%, службовців – 12%).

Приріст української Інтернет-аудиторії відбувається високими темпами: понад 100 тисяч користувачів щомісяця. Якщо у лютому 2005 року їх було 5 млн. 546 тис., то вже у березні цього ж року – 5 млн.653 тисячі .

Інтернет може дуже багато, його переваги передусім полягають:

– у можливості охоплення якнайширшої аудиторії;

– у швидкості доступу до інформації та полегшенні її пошуку;

– у можливості користуватися ним в будь-який час і з будь-якої точки;

– у забезпеченні прямого і швидкого зв’язку;

– у використанні для безперешкодного поширення інформації;

– в необмежених можливостях використання для поширення традиційних ЗМІ.

Останнім часом роль Інтернету у формуванні громадської думки справді надзвичайно зросла. Цьому сприяє низка факторів:

1. Бурхливо зростає кількість користувачів. Фахівці прогнозують що 2012 році їх число у нас досягне 12 млн.

2. Швидкими темпами розвиваються Інтернет-видання, окремі з них досягають впливовості найтиражніших газет (заснована Георгієм Ґонґадзе Інтернет-газета «Українська правда»).

3. Все більше друкованих видань та теле- й радіокомпаній створюють власні сайти та розміщують на них свої випуски повністю чи вибірково, а інформаційні випуски як правило. Газета «Вечірній Київ» свого часу однією з перших в Україні почала подавати свій інтернетівський варіант, тепер же кожна редакція, яка себе поважає, має власний сайт (радіо «Свобода», Бі-Бі-Сі, основні центральні телеканали, більшість впливових газет).

4. Відбувається взаємопроникнення інформації з традиційних ЗМІ в інтернет-видання, і навпаки – з Інтернету в традиційні форми мас-медіа. Так, приміром, Інтернет-видання «Українська правда» оприлюднює найцікавіші публікації з «України молодої» та інших газет або посилається на них. Навзаєм, газети нерідко передруковують повністю або фрагментами інтернетівські матеріали, не кажучи вже про численні цитування та посилання на різні сайти. Тобто, намітилося нове явище в медіа-просторі – своєрідний симбіоз традиційних засобів масової інформації та Інтернету, що посилює вплив тих і тих на суспільну свідомість.

До найбільших переваг Інтернету слід віднести повну відсутність цензури та контролю з боку влади. Тому в Інтернеті, як ніде в інших ЗМІ, можна знайти найнищівнішу критику влади, розвінчання кумирів, оприлюднення фактів, які, м’яко кажучи, не роблять честі владоможцям.

Український сегмент Інтернету став повноправним складником національного інформаційного простору, а світове павутиння UA-зони набрало неабиякої політичної ваги. Національний простір країни має бути підпорядкований національним інтересам народу, що встановлення антиукраїнськими та антинародним силами контролю над ЗМІ може призвести до катастрофічних наслідків для держави; по-друге, Помаранчева революція і журналістський спротив довели відданість більшості українського народу принципам справедливості і демократії, показали силу населення, яке відчуло себе нацією.

Сьогодні кількість електронних версій світових друкованих мас-медіа збільшується. Щодо України, то такий вид журналістики нині лише розвивається. Більшість аудіовізуальних та друкованих ЗМІ мають власні електронні версії. В Україні сьогодні це переважно аналог друкованого видання, яке без змін подається в електронному варіанті. Сьогодні телевізор в Інтернеті – не дивина. На сайтах телеканалів, крім загальної інформації про них, можна подивитися відеопродукцію: від фільмів до телевізійних програм. Нині в Україні такий вид бізнесу, як журналістика в Інтернет лише набуває розвитку. І від того, який буде закладено фундамент, залежатиме його подальша доля.