15. Висвітлення питання нацменшин українськими змі (тб, рм, преса, Инетернет, книговидання).

В Ужгороді проходив Шостий міжнародний фестиваль «Мій рідний край» – Міжнародний конкурс документальних фільмів, теле- і радіопрограм, присвячених національним меншинам, їх культурі, побуту та духовному відродженню. Цього року фестиваль проходив під егідою Угорської Республіки.

На фестивалі було представлено більше 150 програм 30-ма мовами (у 2003 році - 120 програм 20-ма мовами).

Телебачення і радіомовлення національних меншин та народів

Рівень позиціонування національних меншин і народів у інформаційному просторі чи не найбільшою мірою проявляється через телебачення і радіомовлення. Сьогодні телебачення і радіо, як найбільш ефективні і дієві засоби масової інформації, є важливими інструментами задоволення культурних потреб національних меншин, забезпечення їх прав в інформаційній сфері, у сферах освіти і культури.

Сьогодні державою здійснюється комплекс політико-правових та організаційних заходів щодо практичного вирішення проблем задоволення інформаційних потреб представників різних національностей, які проживають в Україні. Відповідно до статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіомовлення в Україні ведеться державною мовою. Однак закон передбачає, що мовлення на певні регіони може здійснюватися також мовою національних меншин, що компактно проживають на даній території.

За даними Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Закарпатська ОДТРК веде мовлення 4-ма мовами національних меншин, серед яких – угорська, румунська, словацька та німецька.

Німецькою мовою – 10-ти хвилинна щотижнева передача «Гутен Таг».

Румунською мовою 6 разів на тиждень виходить 20-ти хвилинна інформаційно-аналітична програма «Румунські меридіани».

Журналісти Чернівецької ОДТРК готують передачі румунською, єврейською та польською мовами. Мовлення румунською мовою на телебаченні здійснюється в межах 25% від загального

В ефірі Одеської ОДТРК транслюються передачі молдавською, болгарською та гагаузькою мовами. На телебаченні готуються програми для молдовського населення - «Плаюл натал», для болгарського – «Роден край», для гагаузів – «Ана тарафи».

На радіо, відповідно, «Актуалітець, Фелічітаре», «Роден край» «Ана тарафи»

Державна телерадіокомпанія «Крим» веде мовлення кримськотатарською, болгарською, вірменською, грецькою, німецькою та російською мовами. Для кримськотатарського населення транслюються телепередачі «Повернення, «Хаберлер, «Едебій керван».

16. Мови нацменшин в інформаційному просторі України. Українське з-н-во про мови. (з-н «Про мови» урср 1989 року).

Виробництвом інформаційної продукції в автономії займаються чотири інформаційних агентства – Кримське представництво ІА «Контекст-медіа» (всеукраїнське), Кримське агентство новин, Кримське інформаційне агентство (республіканське), ІАА «Новий Регіон – Крим» (російське). найбільш продуктивним, достовірним і об’єктивним серед агентств вважається «Контекст-медіа». З 2006 року активно розвивається кримськотатарське агентство «QHA». Агентство єдине на Україні має право на надання інформації на 5 мовах: російською, турецькою, українською, англійською та кримськотатарською мовами, проте веде свою діяльність переважно російською та турецькою мовами, окремі новини перекладаються англійською.

Нагляд за інформаційним простором Криму здійснює Республіканський комітет АРК з інформації.

Кримськотатарською мовою виходить чотири газети: «Кърым», «Янъы донья» («Новый мир»), «Маариф ишлери» («Дела просвещения»), «Хидает» («Верный путь») та один журнал: «Йылдыз» («Звезда»), іноді публікації друкують двома мовами (російською та кримськотатарською).

Свої друковані медіа мають національні товариства вірмен, болгар, греків, німців, литовців та інші (всього понад 30 видань). Періодичність виходу цих видань край нерегулярна тому, що вони залежать від засновників, які їх фінансують.

Крим можна вважати регіоном активного розвитку телерадіоінформаційної сфери. Це єдиний регіон держави, де телевізійне мовлення ведеться 7 мовами. Окрім української та російської мов, можна побачити та почути програми на ДТРК «Крим», які готують кримськотатарська, німецька, болгарська, грецька і вірменська студії.

Відповідно статті 10 Конституції України, «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».

У відповідності зі ст. 3 та 4 Закону України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.1989 року усі мови національних меншин України є офіційними і можуть вільно використовуватися в усіх сферах суспільного життя, а мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови.

У відповідності з ст. 6 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

У Європейській хартії регіональних мов або мов меншин зазначено, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності їх вивчати.

Друковані засоби масової інформації національних меншин та народів України переживають сьогодні далеко не період розквіту. За даними Державного комітету телебачення і радіомовлення України, станом на 8 червня 2004 року(тактично заменяем год на 2007) в Україні зареєстровано 197 видань мовами національних меншин та народів, з яких 57 віднесено до загальнодержавної сфери розповсюдження.

За фінансового сприяння держави виходить низка видань для національних громад, зокрема для болгарської («Роден край»), польської («Дзеннік кійовський»), єврейської («Єврейські вісті»), вірменської («Арагац»), румунської («Конкордія»), кримськотатарської («Голос Криму»).

Від 1 січня 2004року загальноукраїнськими виданнями мовами національних меншин опікується Державний комітет України у справах національностей та міграції. За його підтримкою виходить 7 видань мовами національних меншин та народів, в тому числі і видання перераховані вище. (голова – Саган О.Н.)