[Ред.]Культура

За коротку історію існування в Королівстві Фессалонікійському не встигла сформуватись якась особлива культура. Але завдяки заступництву місцевої династії велику роль у ньому грало мистецтво трубадурів. Відомим заступником трубадурів був перший правитель королівства Боніфацій Монферратський. Багато з них були його соратниками в Четвертому хрестовому поході і продовжили службу після розподілу візантійських земель. Найвідомішим серед них і найбільш значним трубадуром латинської Греції був Раймбаут Вакейрасський^[5]. Він почав свою службу маркграфові ще в Монферраті, де став його другом. Маючи незнатне походження (він був жонглером у Гуго де Бо, брата Гійома IV, принца Оранського) він завдяки своїм талантам та дружбі з Боніфацієм був посвячений в лицарі в 1194. Під час хрестового походу він відправився разом із своїм сеньйором і заслужив собі славу найкращого трубадура. В його творчості представлені практично всі жанри трубадурського мистецтва: кансони, естампіди, віршовані послання та ін. Скоріш за все він загинув разом з Боніфацієм Монферратським в 1207році. Після смерті маркграфа Боніфація Монферратського, коли розгорнулась боротьба за владу між двома угрупуваннями баронів, їх позиції також виражали трубадури, що належали до тієї чи іншої партії. Найвідомішим серед трубадурів, що виражали інтереси партії ломбардських баронів був Еліас Кайрель. Він походив із Сарлату (Перигор, Франція) і займався декількома видами ремесел, поки не став жонглером. Кайрель став наближеним до Боніфація ще до Четвертого хрестового походу і направився разом із ним на завоювання Греції. Прославився складанням кансон та музики до них. Після невдалих переговорів з Вільгельмом IV Монферратським, щодо зайняття ним королівського престолу, що вела партія ломбардських баронів, Еліас Кайрель направив маркграфові Монферратському сирвенту, в якій звинувачував того в боягузстві, зраді друзів і т. д. Після придушення латинським імператором Геніхом Фландрським повстання баронів він повернувся до Італії, а потім до рідного Сарлату. Де і помер після 1225. Іншим відомим трубадуром при Фессалонікійському дворі був Гійом де Салонік Покровителькою трубадурів була і дочка Боніфація Монферратського — Беатріса.

[Ред.]Фессалонікійські королі

Правління	Ім'я
1204-1207	Боніфацій Монферратський
1207-1227	Деметрій Монферратський регенти: граф Бландре (1207—1209) Євстахій Фландрський (1209—1216) невідомий регент (1216—1224

Титулярні королі Фессалонікійські

Претенденти та титулярні королі зі Старшого Бургундського дому

Правління	Ім'я	Правління	Ім'я
1225-1230	Деметрій Монферратський
1230-1239	Фрідріх ІІ, імператор Священної Римської імперії
1239-1253	Боніфацій III Монферратський
1253-1284	Вільгельм IX Монферратський	1266-1271	Гуго IV Бургундський
		1271-1305	Роберт ІІ Бургундський з 1284 загальновизнаний титулярний король
		1305-1313	Гуго V Бургундський
		1313-1316	Людовик Бургундський
		1316-1321	Одо IV Бургундський продав свої права на Королівство Фессалоніки Філіппу І Тарентійському

У 1224, деспот Епіру Феодор І Ангел захоплює Фессалоніки і Деметрій Монферратський тікає в Італію, де і помирає. Феодор І засновує Фессалонікійську імперію.