- •Держави хрестоносців
- •]Заснування і рання історія
- •Життя в королівстві
- •Політична структура
- •Демографія
- •Економіка
- •Мистецтво і архітектура
- •]Правління Мелісенди та Другий хрестовий похід
- •Альянс з Візантією
- •Територія князівства
- •Історія
- •Населення та суспільно-економічний стан князівства
- •Культура
- •Королівство Фессалонікійське
- •[Ред.]Територія королівства
- •[Ред.]Історія
- •[Ред.]Культура
- •[Ред.]Фессалонікійські королі
- •Кипрское королевство
- •Герцогство Афінське
- •[Ред.]Історія [ред.]Заснування
- •[Ред.]Династія де ла Рош
- •[Ред.]Завоювання каталонцями
- •[Ред.]Династія Аччаюолі
- •[Ред.]Занепад і падіння
- •[Ред.]Герцоги Афінські [ред.]династія де ла Рош
- •[Ред.]династія Брієннів
- •[Ред.]каталонські правителі
- •[Ред.]генеральні вікарії
- •[Ред.]династія Аччаюолі
- •[Ред.]Територія князівства
- •[Ред.]Історія
- •[Ред.]Населення та суспільно-економічний стан князівства
- •[Ред.]Культура
- •[Ред.]Правителі Ахейського князівства
[Ред.]Історія [ред.]Заснування
Засновником Герцогства Афінського був бургундський лицар Оттон де ла Рош, учасник Четвертого хрестового походу. Незважаючи на те, що він був правителем Афін з моменту заснування держави в 1205 році, офіційно герцогський титул закріплений тільки за його племінником Гвідо 1260 року. 1225 року Оттон де Ла Рош з нез'ясованих досі причин відмовився від тітулу sir d'Athenes і повернувся з синами назад до Бургундії, подарувавши права на Афіни своєму племіннику.
[Ред.]Династія де ла Рош
Під час правління династії де Ла Рош столицею герцогства вважалися більш багаті і багатолюдні Фіви. Суттєвим джерелом добробуту родини де ла Рош було морське піратство. Основною піратською базою в регіоні став острівЕвбея, звідки щорічно виходило не менше ста корсарських кораблів. Базою де ла Рош був і Навплій. Втім і узбережжя самого Герцогства піддавалося нападам візантійських корсарів під імператорським прапором.
Афіни були спочатку васалом королівства Салоніки, з 1224 року — Ахейського князівства, однак лише тому, що ахейський князь подарував афінському герцогу кілька замків в Арголіді на територі князівства. Влада правителів герцогства не поширювалося на острови Егейського моря, які були венеціанськими територіями.
[Ред.]Завоювання каталонцями
15 березня 1311 року при Кефіссі армія герцога програла бій найманцям, відомим в історії як Каталонська Компанія. За деякими даними, з 700 лицарів герцога в живих залишилися тільки двоє — Рожер Делор і Боніфацій Веронський (один з найвидатніших васалів афінського герцога, після битви каталонці пропонували навіть йому стати їхнім начальником, проте з міркувань лицарської честі він відмовився). Сам герцог загинув, а його голову каталонці насадили на піку. Після цієї катастрофи каталонці поділили між собою замки й маєтки, а також, як пишуть літописці, «дружин і дочок лицарів, вбитих при Кефіссі». Причому деякі отримали дружин такого високого походження, що «навряд чи гідні були подати їм воду для вмивання». Вожді каталонців, розуміючи, що без допомоги якого-небудь могутнього монарха їм не утримати здобич в руках, визнавали номінальними герцогами Афінськими членів сицилійської гілки Арагонського королівського дому (див. Арагонська корона).
[Ред.]Династія Аччаюолі
1387 року Афіни захопив Неріо I Аччаюолі, правитель Коринфа, виходець із флорентійського банкірського роду Аччаюолі. Про добу правління династії Аччаюолі залишив свідчення Ніколо де Мартоні. Вони виявили себе щедрими доброчинцями. Неріо I Аччаюолі наказав інкрустувати двері Парфенона, який перетворився на католицький Собор Афінської Богоматері сріблом (архієпископом афінським в цей час був призначений Михайло Хоніат). Також він заповів собору усе місто, віддаючи Афіни у володіння храму[1]. Однак найбільш значним доповненням до ансамблю Афінського акрополя цієї доби стала вежа, побудована після захоплення міста хрестоносцями. Для її будівництва використали блоки, зняті з задньої частини усипальниці римського вельможі на пагорбі Філопаппу.
[Ред.]Занепад і падіння
Останні афінські герцоги визнавали себе васалами османського султана. 1456 року в герцогство вдерлася османська армія Омер-паші. Останній афінської герцог Франко два роки оборонявся в цитаделі Акрополя. Втративши надію на допомогу Європи, Франко 1458 року здав Акрополь туркам. Згідно з угодою, він разом з дружиною та власним поштом залишив Афіни і переселився у Фіви, які султан подарував йому. 1460 року султан отримав доніс на Франко і наказав одному зі своїх воєначальників — Саган-паші — розправитися з ним. Той запросив Франко в намет і до ранку бенкетував з ним. Вранці на виході з намету екс-герцога оточили охоронці Сагана-паші та вбили.