- •Лабораторний практикум з охорони праці
- •Лабораторний практикум з охорони праці
- •Вимоги безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Технічні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасник охп-10
- •Вогнегасники вуглекислотні
- •Ручні брометилові вогнегасники
- •Повітрянопінний вогнегасник
- •Порошкові вогнегасники
- •Піногенератори.
- •Пожежна установка пу-і
- •Завдання для самостійної роботи
- •Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях
- •Вивчення та добір засобів індивідуального захисту в сількогосподарському виробництві
- •Засоби захисту органів дихання (зізод)
- •Засоби захисту рук
- •Засоби захисту голови і обличчя
- •Засоби захисту органів слуху.
- •Засоби захисту органів зору.
- •Природне та штучне освітлення на робочому місці
- •Запиленість повітря виробничих приміщень
- •Дослідження концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень
- •Характеристика приладу уг-2
- •Приготування індикаторних трубок
- •Порядок приготування фільтруючих патронів
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення шуму у виробничих приміщеннях
- •Вивчення виробничої вібрації
- •Електробезпека робочих місць
- •Надання першої долікарської допомоги
- •Послідовність в наданні першої долікарської допомоги
- •Виявлення ознак життя і смерті
- •Серцево-судинна реанімація
- •Штучне дихання методом "рот в рот"
- •Реанімація при зупинці кровообігу
- •Техніка непрямого масажу серця
- •Перша допомога при кровотечах
- •Перша допомога при пораненнях
- •Перша допомога при ударах, розтягах і вивихах
- •Перша допомога при переломах
- •Перша допомога при отруєнні чадним газом
- •Перша допомога при отруєнні отрутохімікатами
- •Перша допомога при опіках і відмороженнях Термічні опіки
- •Відмороження
- •Перша допомога при електротравмах і поразках блискавкою
- •Перша допомога при тепловому і сонячному ударах
- •Перша допомога при укусах скаженими тваринами, отруйними зміями і комахами
Електробезпека робочих місць
Загальні положення
З метою забезпечення електробезпеки на робочому місці всі металеві частини електроустановок, які знаходяться під напругою, повинні бути заземлені шляхом з'єднання з нульовим проводом мережі.
Заземленими мають бути: корпуси електрифікованих машин, електродвигуни, електрокалорифери, переносні електроприймачі, електроінструмент, металеві каркаси та кожухи розподільчих щитів та силових шаф, корпуси пускових і захисних апаратів, металева освітлювальна та опромінювальна апаратура, металева ізоляція кабелів, стальні труби для електропроводки та ін. [9, с. 38-50].
Як природні заземлювачі використовуються прокладені в ґрунті водопровідні та інші металеві трубопроводи (окрім трубопроводів горючих рідин, горючих і вибухонебезпечних газів, а також трубопроводів, покритих ізоляцією для захисту від корозії), труби артезіанських свердловин, металеві конструкції та арматура залізобетонних будинків та споруд, які мають з'єднання з землею, свинцеві оболонки кабелів, прокладених у ґрунті.
Штучними заземлювачами можуть бути звичайні вертикальні і горизонтальні електроди зі сталевих труб або стержнів діаметром 30-50 мм, сталі кутового профілю розміром від 40x40 до 60x60 мм, довжиною 2,5 м, штабової сталі площею перерізу не менше 4x12 мм або круглого перерізу діаметром більше 6 мм.
Згідно з ПУЕ в електроустановках напругою до 1000 В з глухо заземленою і ізольованою нейтраллю опір заземлюючого пристрою повинен бути не більш 10 Ом при потужності трансформаторів і генераторів менше 100 КВа і 4 Ом в інших випадках.
Згідно з ПТЕ (Е ІІ-13-22) для визначення технічного стану заземлюючого пристрою періодично проводять:
зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою;
перевірку цілісності мережі між корпусом електроустановки та заземлювачем;
перевірку опору заземлюючого пристрою;
перевірку надійності з'єднання природних заземлювачів;
перевірку питомого опору ґрунту.
Заміри опору заземлювачів проводять не рідше одного разу на рік у періоди найменшої провідності ґрунту. Зовнішній огляд здійснюють не рідше одного разу на півроку, а вологих приміщень кожні три місяці. Результати вимірів оформляють актом, а результати огляду заносять в оперативний журнал.
Ізоляція електропроводки вважається достатньою, якщо її опір між проводом кожної фази і землею або різними фазами на відрізку між послідовно увімкненими автоматами або плавкими запобіжниками чи за останнім запобіжником становить не менше 0,5 МОм (500000 Ом). У звичайних приміщеннях її заміряють не рідше одного разу в два роки, а у вологих, особливо вологих, пожежонебезпечних, вибухонебезпечних і в приміщеннях з хімічно активними парами, які псують ізоляцію, - щорічно. В проміжках часу між замірами (раз у 6 місяців або в 3 місяці залежно від приміщення) оглядають проводку, вимикачі, арматуру світильників [ 9, с. 60-68].
Якщо опір буде нижчим норми, ізоляцію випробовують напругою 1000 В протягом 1 хв (можна подавати напругу від мегомметра 2500 В). При цьому, якщо ізоляція не пробиває, цей проміжок можна залишити в роботі до планової заміни.
Можна вважати ізоляцію задовільною, якщо її опір в омах менше величини застосованої напруги, помноженої на 1000.
R<UB *1000 (Ом)
Прилади та обладнання:
Мегомметр М-101М. Прилад застосовується для виміру опору ізоляції. Він розрахований на напругу 100. 250. 500, 1000 В (МО-0,8 - на напругу 2500 В). Характеристику мегомметра М-1-1М див.табл.14
Таблиця 14.
Напруга, В |
Вимірюваний опір, МОм |
Робоча шкала |
|
КОм |
МОм |
||
100 250 500 1000 |
100 250 500 1000 |
0,1...220 0,3...500 0,4...1000 0,5...1000 |
0,01...20 0,02...50 0,05...100 0,2...200 |
Мегомметр має генератор постійного струму з ручним приводом, логометр і допоміжні опори. До затискувачів 1 і 2 вмикають перевіюваний проміжок проводки.
Електродвигун. В електродвигунах ізоляція обмоток статора повинна бути не менше 0,5 МОм при робочій температурі (50. ..70 °С) і 1 МОм при кімнатній температурі.
Вимірювач опору МС-0,8. Переносний прилад МС-08, призначений для вимірювання електричного опору заземлюючих пристроїв і питомого опору ґрунту. Прилад має перемикач меж вимірювання , реостат для вимірювання опору мережі, зон і чотири затискачі (два струмових і два потенціальних).
Порядок виконання роботи:
Визначити електричний опір ізоляції обмоток статора електродвигуна;
-виміряти електричний опір заземлюючого пристрою;
-виміряти питомий електричний опір ґрунту для заземлення.
Для визначення опору ізоляції обмоток електродвигуна з'єднати одну клему мегомметра з корпусом електродвигуна. Приєднати послідовно шунт з клемами С1, С2, С3 і заміряти опір ізоляції між обмоткою та корпусом електродвигуна. Після цього заміряти опір ізоляції між обмотками С1, С2, С3.
За отриманними даними зробити висновок про якість ізоляції.
Замирювання опору заземлюючого пристрою за допомогою приладу МС-0,8 проводять таким чином: затискачі Е1 і J1 з'єднують між собою і вмикають до клеми Rx на щітку. Затискач Е2 вмикають до клеми R1, а затискач J2- до клеми R2 (рис. 12).
Перед вимірюванням провести калібрування приладу, яке полягає в компенсації опору зонду. Для цього перемикач діапазонів вимірювання поставити в положення "регулювання" і обертанням ручки добитися встановлення стрілки вимірювача на червоній відмітці. Після калібрування встановлюють перемикач діапазонів у положення "Х.01" і „Х.0.01” і проводять замір.
При незначному відхиленні стрілки приладу послідовно встановлюють перемикач р положення "Х.01" і "Х.0.01". Після зупинки стрілки відраховують показники в омах і помножують на коефіцієнт -1;0,1; 0,01.
Рис. 12. Схема вмикання приладу МС-08 для вимірювання опору заземлювача
Вимірювання провести тричі, знайти середнє арифметичне значення і зробити висновки. Заповнити звіт за запропонованою формою.
Вимірювання питомого опору ґрунту виконують методом чотирьох електродів (рис. 6), які встановлюють на однаковій відстані - а (в нашому прикладі a = 10м). Кінцеві електроди з'єднують з струмовими затискачами вимірювача заземлення МС-0,8 J1 та J2 середні - з потенціальними Е1 і Е2.
Перед замирюванням провести калібрування приладу за методикою, вказаною вище.
Питомий опір ґрунту (ρ ) визначають за формулою
ρ=2πaR, (Ом*м) (24)
де R - показання вимірювача заземлення, Ом;
a - відстань між стержнями (електродами), м.
Провести три вимірювання, порівняти з даними таблиці і додаток, зробити висновки і заповнити звіт за запропонованою формою.
Рис. 13. Схема вмикання приладу МС-0,8 для вимірювання питомого опору ґрунту.
ЗВІТ
до лабораторної роботи "Дослідження електробезпеки робочих місць"
" "________ 200___ року
Величина, ом |
||
вимірювання |
нормативна |
фактична |
Опір ізоляції електродвигуна |
|
|
Корпус – обмотка |
|
|
Обмотка – обмотка |
|
|
Опір заземлення, вимірюваного приладом МС-0,8 |
|
|
Питомий опір грунту |
|
|
Виконав _____________
Підпис
Контрольні запитання
1. Які частини електродвигунів повинні бути заземлені?
2.Які бувають заземлювачі?
3. Який має бути опір заземлюючого пристрою?
4. Необхідні заходи для визначення технічного стану заземлюючого пристрою.
5. Якій опір ізоляції вважається задовільним?
6. Які прилади застосовують для перевірки електробезпеки?
7. Як визначити опір ізоляції?
8. Як проводять вимірювання заземлюючого пристрою?
9. Як виміряти питомий опір ґрунту?
Завдання для самостійної роботи
1. Накреслити принципову схему вимірювання занулення електроустаткування петлі фаза - нуль [І, с. 56-58].
2 Визначити опір зануляючих провідників електроустаткування [9, с. 38-44], [І, с. 60-61].
Додаток 8
Приблизне значення питомого опору деяких ґрунтів у звичайних умовах
Вид ґрунту |
Питомий опір, р Ом*м |
Пісок |
400 і більше |
Супісок |
300 |
Суглинок |
100 |
Глина |
60 |
Чорнозем |
50 |
Торф |
20 |
Примітки: 1. Питомий опір різних ґрунтів залежить не тільки від виду ґрунту, а і від його вологості, атмосферних умов, пори року.
2. Якщо на місці електроустановки питомий опір ґрунту р>200 Ом*м необхідно споруджувати заглиблені заземлювачі, обробляти грунт солями, влаштовувати виносні заземлювачі.