Тема 13. Оцінка ефективності інновацій.

РЕІНЖИНІРИНГ ТА ІННОВАЦІЙНІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ

 

План

 

1.  Поняття, види та показники ефективності інноваційної діяль­ності.

2. Сутність бізнес-процесів та реінжинірингу.

3.  Об’єкти, вимоги та фактори успіху реінжинірингу інноваційної діяльності.

 

Література: 18, с. 119-125; 32, с. 99-114; 42, с. 344-386; 51, с. 546-561; 42, с. 183-207; 41, с. 13-27; 38, с. 6-30.

 

Ключові слова: ефективність інноваційної діяльності; економічний ефект; комерційний (підприємницький) ефект; бюджетний ефект; нау­ково-технічний ефект; соціально-психологічний ефект; екологічний ефект; інтегральний ефект; період окупаємості; індекс рентабельності; норма рентабельності, інжиніринг, реінжиніринг, бізнес-процеси.

 

1. Поняття, види та показники ефективності

інноваційної діяльності

 

Рис. 38. Поняття оцінки ефективності

інноваційної діяльності та її основні критерії

 

Р ис. 39. Види ефектів від здійснення інноваційної діяльності

 

Р ис. 40. Методи оцінки економічної ефективності

інноваційного проекту

 

Р ис. 41. Основні показники загальної економічної

ефективності інновацій

 

2. Сутність бізнес-процесів та реінжинірингу

 

Р ис. 42. Сутність бізнес-процесів та реінжинірингу

 

3. Об’єкти, вимоги та фактори успіху

реінжинірингу інноваційної діяльності

 

Рис. 43. Об’єкти, вимоги та фактори реінжинірингу

[ До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ГЛОСАРІЙ

 

Авторське право – сукупність норм права, які регулюють право­відносини, пов’язані зі створенням і викорис­танням певного інте­лек­ту­­­ального продукту.

Безпатентна ліцензія – ліцензія на використання ноу-хау без па­тен­тів на винахід.

Бізнес-процес – струмінь роботи або сукупності етапів робіт, які проходять від одного фахівця (відділу) до іншого і завершуються ство­ренням продукту (послуги), що потрібні клієнту.

Венчурні фірми – структури, що утворюються невеликою групою однодумців – інженерів, дослідників, менеджерів з відповідним до­сві­дом роботи в лабораторіях великих фірм.

Виключна ліцензія – ліцензія, що надає ліцензіату виключне (мо­нопольне) право використовувати об’єкт договору, а ліцензіар у цьому випадку втрачає право самостійного використання ліцензії або її продажу на певній території.

Виконувач – організація, що відповідає за виконання проекту.

Винахід – нове технічне рішення задачі, що має істотні відмінності і дає позитивний результат у будь-якій галузі національного госпо­дарства.

Відкриття (наукове) – встановлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ у певній області ді­яльності.

Делегування – процес передачі завдань особі або групі осіб, які приймають на себе відповідальність за їх здійснення.

Замовник – майбутній володар і користувач результатів проекту.

Зондаж ринку – виставлення нового продукту на ярмарках, кон­курсах, продаж продукту за пільговими цінами, які інколи нижче за собівартість.

Інвестор – фізична або юридична особа, що вкладає кошти в проект.

Індекс рентабельності – відношення приведених доходів до при­ве­дених на визначену дату інноваційних витрат.

Інжиніринг – набір багатьох прийомів і методів, які підприємство використовує для проектування та розвитку бізнесу відповідно до своїх цілей.

Інкубатор – організаційна форма, що створює сприятливі умови для ефективної діяльності новостворених малих інноваційних фірм, які реалізують наукові ідеї.

Інноваційний проект як комплект документів – сукупність тех­ніч­ної, організаційно-планової і розрахункової документації, яка необ­хідна для реалізації цілей проекту.

Інноваційний проект як процес здійснення інновацій – сукупність наукових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових і комерційних заходів, що виконуються у визначеній послідовності з метою отримання інновацій.

Інноваційний проект як форма цільового управління – складна система взаємообумовлених і взаємопов’язаних за ресурсами, тер­мі­нами і виконавцями заходів, що спрямовані на досягнення конкретних цілей щодо розвитку науки і техніки.

Інтегральний ефект – різниця результатів та інноваційних витрат за розрахунковий період, що приведені до одного року, тобто з ура­ху­ванням дисконтування результатів і витрат.

Інтелектуальна власність – сукупність авторських та інших прав на результати творчої діяльності, які охороняються законодавчими ак­тами держави.

Карта переваг цільових споживачів – спеціальна анкета, на основі якої знаходять оптимальні співвідношення грошових фондів споживачів на нові та інші необхідні товари.

Керівник проекту – юридична особа, якій замовник делегує пов­новаження за керівництво робіт.

Команда проекту – специфічна організаційна структура, яку очо­лює керівник проекту.

Консервативний метод – метод інноваційного маркетингу, що передбачає підбір продукту за критерієм його найбільшої відпо­від­ності тим спеціальним активам, які вже є у підприємства.

Корисна модель – нова модель, яка придатна до використання.

Ліцензіар – володар патенту.

Ліцензіат – особа, що отримує ліцензію на використання у ви­зна­чених межах своїх прав на патенти, ноу-хау, товарні знаки.

Ліцензійна угода – договір, відповідно до якого власник винаходу, технологічних знань, досвіду і секретів виробництва видає своєму контрагенту ліцензію на використання інтелектуальної власності.

Ліцензія – дозвіл, що надає право використовувати винахід, захи­щений патентом, технічні знання і конструкторські таємниці вироб­ництва, товарний знак тощо окремим особам або організаціям.

Ліцензування – одна з основних форм торгівлі технологіями, що здійснюється шляхом прийняття зацікавленими сторонами ліцензійної угоди.

Матрична організаційна структура – типово змішана структура, яка містить в собі ряд ознак як тематичного, так і функціонального порядку.

Мотивація – процес стимулювання співробітників до якісного ви­ко­нання делегованих завдань у межах прийнятих ними повноважень.

Науково-технічні ради – провідні фахівці, що несуть відпові­даль­ність за вибір науково-технічного рішення.

Об’ємно-календарне планування – планування обсягів робіт, на­вантаженні підрозділів і виконавців, побудова календарних графіків, проведення робіт за окремими проектами та всій сукупності робіт, що плануються, розподілі робіт за окремими календарними періодами.

Оперативне планування – пошук і узгодження найефективніших шляхів і засобів реалізації прийнятої стратегії розвитку.

Організаційна структура інноваційного підприємства – сукуп­ність наукових, конструкторських, проектних, технологічних та ін­фор­маційних підрозділів, що здійснюють творчу діяльність зі ство­рен­ня інтелектуального продукту.

Організаційна форма (інноваційного бізнесу) – комплекс підпри­ємств, окреме підприємство або його підрозділ, які характеризуються певною ієрархічною організаційною структурою й визначеним ме­ханізмом управління та забезпечують проектну реалізацію ново­введення.

Організація за проектом – вид організаційної структури уп­рав­ління, коли підрозділи складаються з різних служб адміністративно підлеглих керівнику теми з метою розробки важливих комплексних проблем, що мають прикладне значення і розформовуються після рішення поставленого завдання.

Організація інновацій – способи впорядкування і регулювання дій окремих особистостей та автономних груп співробітників шляхом спільних і скоординованих дій для створення і реалізації нововведень.

Патентна ліцензія – ліцензія на передачу права використання па­тенту без відповідного ноу-хау.

Патентне право – це сукупність правовідносин щодо регулювання питань, пов’язаних з посвідченням авторства і надання його володарю виключного права на винахід.

Підтримуючі структури – організації різних форм власності, що сприяють основним учасникам інноваційного проекту у виконанні завдання.

Планування інновацій – система розрахунків, що спрямовані на вибір й обґрунтування цілей розвитку інноваційного підприємства та підготовку рішень для їх досягнення.

Повна ліцензія – ліцензія, що надає ліцензіату виключне право на використання патенту протягом терміну дії договору і відмовлення ліцензіара від самостійного використання предмету ліцензії протягом цього терміну.

Позиціювання – виявлення тих сегментів ринку або груп спожи­вачів, що характеризуються підвищеним попитом на продукт, який за­безпечений відповідною платоспроможністю.

Постачальник – це організація, що відповідає за матеріально-тех­нічне забезпечення.

Виробнича таємниця (ноу-хау) – результати творчої інтелек­ту­альної діяльності, в т. ч. комерційні, технологічні і конструкторські таємниці виробництва, різноманітні керівництва до використання, спе­цифікації, формули і рецептури, характеристики техноло­гічного процесу, знання і досвід в області маркетингу, розробки планів роз­витку і реорганізації виробництва.

Продуктово-тематичне планування – планування, що полягає в формуванні перспективних напрямів і тематики НДДКР, підготовці програм і заходів щодо оновлення продукції, удосконалення техно­логії та організації виробництва.