Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту

10.1. Меморандум виправлених аудитором помилок за результатами перевірки

10.2. Відстеження виконання клієнтом рекомендацій аудитора

10.3. Модифікація аудиторського висновку в разі невиконання клієнтом рекомендацій аудитора

Меморандум виправлених аудитором помилок за результатами перевірки

Значення меморандуму

Меморандум (лат. Memorandum – те, про що слід пам'ятати) – дипломатичний документ, у якому докладно викладається фактичний та юридичний зміст будь-якого питання й наводяться відповідні аргументи. Доповідна записка, пояснювальна письмова довідка, лист із приводу певних питань, нотатка для пам'яті

Значення меморандуму насамперед у тому, щоб, зрештою, припинити різного роду конфлікти між державними структурами та об'єднаннями підприємців та профспілками у сфері стандартизації та сертифікації, якості продукції, має активно залучити громадськість до цієї роботи, до створення державної регуляторної політики

Загальні правила складання меморандуму

Якщо меморандум направляється клієнту факсом або поштою, то він друкується на окремому бланку фірми (аудитора), місце й дата не зазначаються, печатка не ставиться

Якщо документ меморандум передається особисто або відправляється кур'єром, то під текстом зазначається місце й дата відправлення, печатка не ставиться

Меморандум не містить звернення та компліменту. Може бути меморандум-відповідь

Форма і зміст меморандуму

Меморандум може фігурувати як самостійний документ листування між аудитором та клієнтом або як додаток до особистого чи вербального звернення.

Меморандум є детальне викладення фактичного або юридичного боку того чи іншого питання. Цей вид офіційного документа нерідко являє собою детальне викладення фактів та аргументів, що з них випливають, і нічим, по суті, не відрізняються від аудиторського звіту.,за винятком того, що меморандум не починається і не завершується формулою ввічливості і не повинен мати підпису. Іноді меморандум доречно супроводжувати короткою пояснювальною запискою. Форма меморандуму має ту перевагу, що дає змогу в суб'єктивній формі викласти завдяки певній кількості фактів об’єктивну точку зору з того чи іншого важливого питання та опису помилок та можливостей їх виправлення

Рис. 10.1. Складання меморандуму помилок за результатами перевірок

Дії аудитора щодо перевірки виконання клієнтом наданих рекомендацій за результатами аудиторської перевірки.

Під час проведення перевірки аудитору необхідно внести відповідні коригування та проаналізувати інформацію, зібрану раніше, в тому числі й дані в робочих документах попередніх років. Аудитор також повинен проаналізувати та виявити значні зміни, які мали місце після проведення останнього аудиту.

Якщо буде прийнято позитивне рішення про надання аудиторських послуг, аудиторська фірма та клієнт можуть обмінятися листами.

Лист-пропозиція аудитора підтверджує його згоду з поставленим завданням і масштабом аудиту. Такий лист-пропозиція може містити положення, які стосуються меж відповідальності аудитора перед клієнтом, форми надання звіту аудитора і його висновків та інші моменти, про які аудитор вважає за необхідне домовитися до початку перевірки.

Після обміну листами та на їх основі складається договір на проведення аудиту.

Договір є основним документом, який засвідчує факт встановлення домовленості між замовником і виконавцем про проведення аудиторської перевірки

Права та обов'язки аудитора і клієнта стосовно виконання рекомендацій

за результатами аудиту

Права аудиторів:

- отримувати від підприємства пояснення і додаткові дані, необхідні для перевірки;

- отримувати від третіх осіб інформацію, необхідну для аудиту;

- надавати послуги щодо оцінки майна, проведення експертизи комп'ютерних програм бухгалтерського фінансового обліку;

- займатися аудиторською діяльністю індивідуально.

Обов'язки аудиторів:

- доброякісно перевіряти стан бухгалтерського обліку та звітності замовника, їх достовірності;

- належним чином надавати аудиторські послуги;

- повідомляти власникам, уповноваженим ними особам, замовникам про виявлені під час аудиту недоліки в обліку звітності;

- зберігати в таємниці отриману під час аудиту інформацію;

- не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці.

Перелік документації аудитора, що забезпечує процес відстеження виконання клієнтом наданих рекомендацій

Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих і підсумкових. Підсумкова документація включає в себе: 1. аудиторський висновок; 2. документація, яка передається замовнику.

Аудиторський висновок являється обов'язковим документом підсумкової документації.

Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в процесі аудиту.

Робочі документи повинні включати в себе всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного проведення перевірки і яка повинна підтвердити ті підсумки, які він приводить у своєму висновку.

Рис. 10.2. Відстеження виконання клієнтом рекомендацій аудитора

Види аудиторських висновків в залежності від суттєвості невиконаних рекомендацій за результатами аудита.

Висновок аудитора може бути: умовно-позитивним та негативним.

Аудитор повинен модифікувати аудиторський висновок, додаючи параграф, що висвітлює суттєве питання, яке стосується проблеми безперервності.

Аудитор повинен розглянути необхідність модифікування аудиторського висновку доданням параграфу, якщо існує значна невизначеність (окрім проблем безперервності), вирішення якої залежить від майбутніх подій та може вплинути на фінансові звіти.

(Невизначеність – це проблема, результат якої залежить від майбутніх дій чи подій, що не є під безпосереднім контролем суб’єкту господарювання, але можуть впливати на фінансові звіти).

Включення пояснювального параграфу з описом проблеми безперервності або із суттєвою невизначеністю, як правило, вистачає для виконання аудитором своїх обов’язків стосовно цих питань.

Окрім пояснювального параграфу з описом питань, які впливають на фінансові звіти, аудитор може модифікувати аудиторський висновок з додаванням пояснювального параграфа для визначення питань, які не впливають на фінансові звіти.

Якщо аудитор на підставі наведених аргументів дає негативний висновок, він складається з його з використання м формулювань: “не відповідає вимогам”, “перекручує справжній стан справ”, ”не дає справжнього уявлення”, “не відповідає”, “суперечить”. Якщо аудитор відмовляється дати свій висновок про звітність, він вказує на неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про стан справ.

У випадку модифікації аудиторського висновку клієнту та іншим зацікавленим особам надаються додаткові підсумкові документи

Рис. 10.3. Модифікація аудиторського висновку в разі невиконання клієнтом рекомендацій аудитора

Контрольні питання для самодіагностики:

1. Права аудиторів стосовно виконання рекомендацій за результатами перевірки

2. Обовязки аудиторів стосовно виконання рекомендацій за результатами перевірки

3. Що включає в себе підсумкова документація аудитора

4. Яким може бути аудиторський висновок

5. Робочі документи аудитора із складання меморандуму